Заголовок англомовного журнального мікротексту-повідомлення: структура, семантика, прагматика (на матеріалі тижневика Newsweek)

Під час перехрещення між заголовком та текстом повідомлення можуть також встановлюватися асоціативні відношення. Сутність зазначених відношень полягає в тому, що уявлення про певні предмети або явища викликають у свідомості людини уявлення про інші предмети та явища, подібні до перших зовнішньо або за якоюсь суттєвою ознакою. Наприклад, іменник water у заголовку Water, Water Everywhere (September 7, 1998) вступає в асоціативні відношення з іменником flood у самому тексті повідомлення, тому що поняття “water” викликає в нашій свідомості існування іншого поняття “flood”. Кореляти water i flood однозначно вказують на тему повідомлення – повінь у Бангладеш. Зазначені кореляти “пронизують” смислову структуру тексту, сприяючи розвитку його теми. Повтор лексеми water інтенсифікує зміст заголовка, а прислівник everywhere підсилює оцінку подій, про які йдеться.

Таким чином, кожний тип відношень, що встановлюється між заголовком і текстом, має свої специфічні особливості, які виявляються у смисловій організації повідомлення, сприяючи розвитку його теми, та забезпечують логічний зв'язок заголовка з текстом.

Аналіз характерних ознак заголовка є неможливим без урахування його прагматичного аспекту, тобто відношення заголовка до отримувача інформації (заголовок – читач). Основний прагматичний зміст заголовка полягає в тому, що він використовується як засіб привернення читацького інтересу. Прагматичність заголовка зумовлюється його спрямованістю в трьох напрямках: орієнтація на наступний текст (його проспективний характер), його автоцентричність (реалізація авторських інтенцій, авторського бачення світу) і його антропоцентричність (орієнтація на адресата, тобто задоволення його інформаційних, естетичних і духовних потреб), які перетворюють заголовок у дійовий засіб прагматичного впливу. Отже, заголовок служить показником прагматичної природи тексту й впливає на його інтерпретацію.

Розглядаючи прагматичні особливості, характерні для заголовка при його взаємовідношенні з текстом повідомлення, було встановлено такі прагматичні типи заголовків:

констатив: Kabila Hangs Tough (August 31, 1998) ; How Big Oil Gets Bigger (April 12, 1999) ;

директив: а) ін'юнктив – Be Careful Out There (June 5, 1997) ; Don't Panic (December 17, 2001) ; б) реквестив – Please Do Not Touch the Appliance (August 20, 2000) ; Please Turn On Your Cell Phones (December 3, 2001) ;

квеситив: Justice 32 Years Late? (June 8, 1998) ; War or Peace? (February 8, 1999) ;

перформатив: Goodbye Samper (August 17, 1998) ; Thanks, Boss (November 27, 2000).

Аналіз прагматичних типів заголовків свідчить про те, що їх переважна більшість представлена констативами (80, 8%). Менше поширені заголовки, виражені квеситивами (12, 3%), директивами (5, 7%) та перформативами (1, 2%). Цей факт пояснюється специфічним призначенням журнальних мікротекстів-повідомлень, що полягає у стислому та об'єктивному інформуванні читачів про події, які відбуваються у світі. Вираження запиту, спонукання або дії не є типовим для інформаційного типу тексту.

Заголовок журнального мікротексту-повідомлення може бути виражений як прямими, так і непрямими мовленнєвими актами. Фактор адресата, зміст повідомлення, а також поетапність його сприйняття зумовлюють функціональне транспонування прагматичних типів заголовків. Саме тому заголовок-констатив або заголовок-квеситив можуть функціонувати як менасив, а заголовок-директив чи заголовок-квеситив – як констатив.

Сприйняття заголовка адресатом відбувається у два етапи: проспективно (1-й етап) та ретроспективно (2-й етап). Текст впливає на сприйняття й інтерпретацію заголовка. Без прочитання тексту, від якого залежить розкриття змісту заголовка, розуміння його смислу здебільшого є неможливим, тому що верифікація смислу заголовка відбувається залежно від цілого тексту. Наприклад:

New Threat

Saddam Hussein once again laid down a challenge to the United Nations last week. On Saturday he announced he was suspending cooperation with U. N. arms inspectors and demanded it purge its team of U. S. “spies and agents. ” U. N. officials say Saddam's defiance comes in response to last week's Security Council decision to review Iraq's compliance record without guaranteeing when economic sanctions would be lifted (November 9, 1998).

Заголовок у наведеному прикладі повідомляє про певну нову погрозу. Однак дійсну ілокуцію заголовка можна встановити лише на основі змісту цілої статті. У тексті уточнюється, що Саддам Хуссейн виступив з черговою погрозою в адресу Організації Об'єднаних Націй. Беручи до уваги дійові особи, тобто Саддама Хуссейна, з одного боку, та ООН – з іншого, можна стверджувати, що в заголовку іменник threat означає опредмечену дію, тобто вказує на ілокутивне дієслово “погрожувати”. Хоча наведений заголовок є денотативно орієнтованим на минуле, його комунікативна спрямованість на майбутнє надає йому характеру погрози президента Іраку комісії військових інспекторів ООН. Отже, заголовок функціонує як менасив.

Окремим різновидом непрямого мовленнєвого акту є іронічний заголовок, ілокутивна сила якого утворюється через взаємодію ілокутивної сили мовленнєвого акту й іронічного наміру мовця. Іронічний заголовок виступає цілеспрямованим способом вираження інтенцій адресанта та висловлює його оцінку подій, про які йдеться. Іронія визначається як прагматичне явище, що пов'язане з навмисним наміром мовця передати його нещирість щодо мовленнєвого акту, умови