Закарпаття в складі Чехословаччини: міжконфесійні відносини у 1919-1929 рр.

Нове відродження, яке стало можливим на основі законів Чехословаччини, переживала православна церква. Все це породжувало суперечливі і складні міжконфесійні відносини, котрі часом набували характеру гострої боротьби, що в ряді місць супроводжувалась кровопролиттям. Тривала міжконфесійна боротьба завершилася узаконенням урядом Чехословаччини права православної конфесії на існування, за що віруючі вели важку і тривалу боротьбу. Кінець 20-х років знаменувався також припиненням жорстокостей у міжконфесійній боротьбі. Відносини між ними поступово переходили до цивілізованих форм взаємин на основі діючих у той час правових норм. 

Термін «Закарпаття», «Підкарпатська Русь» вживається у межах сучасної Закарпатської області України. 

Мета роботи полягає в тому, щоб з сучасної точки зору дослідити проблему міжконфесійних відносин на Закарпатті у 1919-1929 роках у складі Чехословацької республіки. У цьому плані зосереджено увагу на таких конкретних завданнях: 

•аналізі формування законодавчих норм щодо місця релігії у суспільстві Чехословацької республіки та їх реалізації в умовах Закарпаття; 

•вивченні процесу демократизації суспільства та його впливу на свободу совісті, свідомість населення; 

•аналізі еволюції релігійних конфесій на Закарпатті в умовах Чехословацької республіки; 

•визначенні місця і ролі відродження та розвитку православ'я; 

•виявленні відмінностей у становищі православного і греко-католицького кліру та віруючих обох конфесій; 

•аналізі формування відносин між окремими конфесіями, зокрема, греко-католицькою та православною; 

•вивченні внутріконфесійних суперечностей, їх причин і проявів. 

Методологічною основою дисертації стали принципи історизму та об'єктивності, а також такі методи як історичний, логічний, порівняльно-аналітичний та проблемно-хронологічний. В основу аналізу покладено критичне вивчення, порівняння і синтез інформації першоджерел та перехресну перевірку даних. 

Застосовуючи такий науковий інструментарій, дослідник намагався об'єктивно розкрити міжконфесійні взаємини в хронологічних рамках 1919-1929 рр., причини їх ускладнень і наслідки. 

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що у ній вперше в історіографії України зроблена спроба дослідити проблеми міжконфесійних відносин насамперед греко-католицької і православної та внутріконфесійні суперечності на Закарпатті у 1919-1929 рр. 

Виявлення і введення в науковий обіг значної кількості нових архівних документів дає можливість глибоко та об'єктивно, з позицій сучасності, проаналізувати відносини між різними конфесіями та процес змін релігійної структури населення краю у 20-х роках. 

Особистим внеском дисертанта є висвітлення проблем, котрих раніше зовсім не торкалися дослідники. Зокрема, в праці вперше простежуються міжконфесійні та внутріконфесійні стосунки, у тому числі в іудейській громаді, серед сектантів. 

Практичне значення дисертації полягає в тому, що вона у багатьох аспектах доповнює наукові знання з історії Закарпаття 1919-1929 рр., служить відновленню в українській історичній науці вивчення церковно-релігійної тематики в контексті суспільно-політичного життя. А основне – дана робота вперше безпосередньо торкається надзвичайно складної і суперечливої проблеми взаємовідносин різних конфесій. Матеріали і висновки праці можуть бути використані при створенні цілісної концепції українського національного відродження, підготовці узагальнюючих праць з історії України, Чехії і Словаччини, у тому числі діяльності різних конфесій, у науково-педагогічній діяльності, зокрема, при викладанні вітчизняної історії у вузах і середніх спеціальних навчальних закладах, а також краєзнавства та історії релігії. 

Висновки і рекомендації можуть бути використані обласною державною адміністрацією та Радами депутатів при розв'язанні міжконфесійних проблем, що залишаються в суспільно-політичному житті Закарпаття і України в цілому. 

Дослідження теми «Закарпаття у складі Чехословацької республіки: міжконфесійні відносини у 1919-1929 рр. « проводилося згідно з планами наукової діяльності відділу вивчення та публікації зарубіжних джерел з історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. 

Апробація теми здійснена шляхом обговорення та рекомендації до захисту відділом Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної Академії наук України, кафедрою нової і новітньої історії та історіографії УжДУ. 

Основні положення та висновки дисертації відображені у наукових статтях, а також через виклад провідних положень праці на конференціях: «Ужгородська унія: витоки, поширення, наслідки сучасної релігії в Закарпатті» (Ужгород, 3-4 квітня 1996 р.), «Закарпаття – земля слов'янська, з найдавніших часів – православна» (м. Ужгород, 20 квітня 1996 року), конференції, присвяченій 70-річчю доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника освіти України Гранчака Івана Михайловича (м. Ужгород, 7 жовтня 1997 р.) та міжнародних наукових конференціях «За міжконфесійну злагоду» (м. Ужгород, 9 вересня 1996 р.), церковних архівістів Угорщини (м. Ніредьгаза, 26-27 серпня 1997 р.), Всеукраїнській міжнародній християнській асамблеї «Заповідь нову даю вам: любіть один одного» (Іоан 13, 14), м. Київ, 17-18 лютого 1998 р., II Міжнародній науковій конференції «Гетьман Павло Скоропадський та українська держава 1918 р. « (м. Київ, 22-24 травня 1998 р.), конференції, присвяченій 75-й річниці від дня заснування Українського Високого Педагогічного Інституту ім. Драгоманова в Празі (м. Прага, 3 жовтня 1998 року). 

 

 

Робота побудована за проблемно-хронологічним принципом у відповідності з метою і завданнями дослідження. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, списку використаних джерел та літератури. Обсяг тексту наукової роботи становить сторінок, а список використаних джерел та літератури включає позицій. 

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, визначені мета і завдання, вказано наукову новизну та практичне значення.

У першому розділі – «Огляд літератури та джерел» подано характеристику стану