Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Антропоцентризм народної казки українських Карпат: оповідна традиція українців та угорців

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
68
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МУШКЕТИК ЛЕСЯ ГЕОРГІЇВНА
УДК 398. 21 (477. 85/. 87) (=161. 2=511. 141)
 
АНТРОПОЦЕНТРИЗМ НАРОДНОЇ КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ: ОПОВІДНА ТРАДИЦІЯ УКРАЇНЦІВ ТА УГОРЦІВ
 
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Наш час у царині духовної культури, як гуманітарної, так і природничої, виразно позначений антропологічним поворотом, людина стає центром зацікавлень і вивчення, що чималою мірою пояснюється проблемністю самої людини в добу стрімких технологічних змін, втратою нею моральних цінностей, закоріненості в існуванні. Водночас людство збагнуло, що вирішення багатьох насущних питань буття полягає в перегляді суджень про саме єство людини, її ставлення до довкілля, гармонізацію її внутрішнього світу, а головне – у збереженні гуманності й моральності у складній системі взаємовідношень людина – Всесвіт, людина – інша людина, людина – природа, людина – її внутрішній світ, людина – її творчість тощо. У зв’язку з цим багато цікавого й корисного дає звернення до такого особливого виду художньої творчості людства як фольклор, зокрема народної казки, що залишається цілком антропоцентричною й містить уявлення про людину в різні періоди її існування, починаючи з давніх-давен. Антропологія казки має особливу форму вираження, що є художньою й опосередкованою, а її наративна «заготовка» пройшла випробування часом і в різних варіантах функціонує на розмаїтих теренах духовної культури. Серед інших казці притаманна гуманістична форма антропоцентризму, що подає приклади ідеальних моделей людської екзистенції.
Усе це обумовлює актуальність дослідження, яке зосереджується на людиномірності усної традиції. Адже людина зараз не просто стає предметом посиленої уваги, «антропологізується» сама наука як така, у своїх принципових підходах, методах та конкретному інструментарії. Антропологічні дослідження стають не лише спробою пошуку шляхів, що могли б вивести людство з критичної ситуації, в яку воно потрапило через свою діяльність, але й методом пізнання та новою парадигмою людського існування в ситуації глобальної кризи людської екзистенції. Морально-етичні та філософські поклади казки, збережені та відшліфовані традицією, демонструють загальнолюдські цінності та взірці, які в усі віки були і залишаються орієнтиром людства. Екологічне ж спрямування казки суголосне сучасній гуманістиці, що стає принципово новим підходом до біосу – всього живого.
Актуальність дослідження полягає також у комплексному характері роботи, що передбачає плідне залучення методик різних наук до аналізу, зокрема лінгвістики, культурології, літературознавства, філософії, психології та ін., що є прогресуючою тенденцією сучасної науки, якій властива міждисциплінарність. Так, основні антропоцентри казки постають у світлі лінгвопрагматики, сучасної теорії тексту та комунікації як комунікативні ланки казкар – персонажі – слухачі, що є злободенним з огляду на нові підходи до трактування художнього тексту як мегатексту, дискурсу, а в перспективі опису світу, формування картини світу і ставлення людей до нього. До розкриття зовнішнього і внутрішнього простору людини саме й залучено популярне в сучасній лінгвокультурології поняття картини світу, зокрема етномовної, виокремлено основні концепти та бінарні опозиції.
Дедалі більше ваги в сучасній науці набувають різнопланові порівняльні студії, зокрема слов’яно-неслов’янські, на актуальності цієї тематики неодноразово наголошували на останніх міжнародних з’їздах та конференціях славістів (ХШ, ХІV Міжнародні з’їзди славістів, щорічні Міжнародні конференції, присвячені Дню слов’янської писемності і культури в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, Міжнародні славістичні читання пам’яті академіка Булаховського в Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка та ін.). Посилений науковий інтерес у наш час, позначений численними етнічними конфліктами, міграційними процесами, економічними, культурними та ін. проблемами співіснування різних народів, викликають так звані порубіжні території, контактні зони, де спостерігаються різні форми й типи міжетнічних фольклорних взаємовпливів, що теж простежено в роботі.
Таким чином, актуальність дослідження обумовлюється потребою комплексно дослідити антропоцентризм народної казки Українських Карпат, що досі не було предметом окремої наукової праці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження координувалось із плановими науковими темами, які розробляв відділ мистецтва і народної творчості зарубіжних країн Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, де й виконано дисертацію. Проблему проведення аналізу поетичних моделей антропоцентризму народної казки Українських Карпат на матеріалі усної традиції українців та угорців здійснено як складову комплексної наукової теми «Сучасна фольклористика європейських країн. Шифр теми 0109U001492», над розробкою якої працює відділ.
Метою дослідження є розкриття антропоцентризму чарівних та побутових казок регіону Українських Карпат, а саме українських та угорських. Для цього виокремлено і розглянуто кілька антропоцентрів: герой, персонажі – казкар – слухачі/читачі, а також основні антропологічні концепти та бінарні опозиції мовно-фольклорної картини світу. Поставлена мета передбачає вирішення таких основних завдань:
  • розкрити аспекти поняття антропоцентризму, вагомі для фольклористики, їх основні форми та версії в історії;
  • розглянути гуманістичну форму антропоцентризму народної казки, як взірцеву модель людської екзистенції; показати універсальну значущість казкових мотивів;
  • виявити та описати основні антропоцентри народної казки регіону, простежити їх вербальне оформлення;
  • показати образ героя (героїні) казки як морально-етичний канон, розкрити його основні чесноти як реалізацію казкового ідеалу;
  • дати характеристику антагоністам героя;
  • розпізнати шляхом фольклорно-лінгвістичного аналізу статус казкаря, як одного з епіцентрів казки; показати автор-функцію в тексті казки;
  • через посередництво та в категоріях мовно-фольклорної картини світу описати основні антропологічні концепти та бінарні опозиції казки;
  • виокремити й охарактеризувати інтенціональні
Фото Капча