Антропоцентризм народної казки українських Карпат: оповідна традиція українців та угорців

Отже, обрана тема ще не була об’єктом спеціального дослідження, незважаючи на її актуальність та наукову і практичну значимість.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання результатів дослідження при написанні науково-узагальнюючих праць про українську та ін. народну казку. Опрацьований матеріал має велике значення для дослідження антропології людини, філософських та морально-етичних, психологічних проблем людської екзистенції, регіональної специфіки казок, для подальшого поглибленого вивчення компаративних студій фольклору різних етнічних спільнот. Результати й методи дослідження можуть бути використані в науково-методичних посібниках, підручниках з фольклористики, при розробці лекційних та спеціальних курсів, у роботі академічних і галузевих науково-дослідних установ, центрів фольклору й українознавства, в педагогічно-виховній та навчальній діяльності.

Апробація результатів дисертації. Міжнародна наукова конференція: Україна – Угорщина: минуле і сьогодення (квітень 2005 р., м. Київ) ; VІ Міжнародний конгрес угрознавців «Культура. Нація. Ідентифікація» (серпень 2006 р., м. Дебрецен, Угорщина) ; ХІV Міжнародний з’їзд славістів (вересень 2008 р., м. Охрид, Македонія) ; Міжнародна наукова конференція «Угорський Ренесанс» (вересень 2008 р., м. Клуж, Румунія) ; Міжнародна наукова конференція «Міжкультурні контакти в Карпатському регіоні» (вересень 2008 р., м. Ужгород) ; ХІХ Міжнародна наукова конференція «Мова і культура» ім. С. Бураго (червень 2010 р., м. Київ) ; Міжнародна наукова конференція, присвячена Дню слов’янської писемності і культури в Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського «Слов’янський ідентитет: спільне коріння і спільне майбутнє – парадигма ХХІ ст. « (травень 2009, м. Київ) ; Міжнародна наукова конференція в ІМФЕ ім. М. Рильського НАНУ «Українське народознавство на початку ХХІ ст. (теорія, методи та тенденції розвитку) « (грудень 2008 р., м. Київ) ; Х Міжнародні славістичні читання, присвячені пам’яті академіка Л. Булаховського (квітень 2010 р., м. Київ) ; Міжнародна наукова конференція «Дорога в мові та культурі» (листопад 2010 р., м. Люблін, Польща) ; IV Всеукраїнські читання, присвячені професору Л. Дунаєвській (травень 2010 р., м. Київ) ; Міжнародна наукова конференція, присвячена пам’яті професора І. Удварі (травень 2010 р., м. Ніредьгаза, Угорщина) ; Міжнародна наукова конференція «Казка в науковому і освітньому просторі. Казка та міф» (червень 2011, м. Ольштин, Польща).

Основні положення та результати дослідження подавалися для ознайомлення на засіданнях відділу мистецтва та народної творчості зарубіжних країн Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 38 публікаціях автора, 22 з яких опубліковані у виданнях, рекомендованих ВАК України, як фахові.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел, що налічує 536 позицій. Загальний обсяг дослідження 480 сторінок, з них 435 сторінок основного тексту.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його методологічну основу, окреслено об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, визначено особистий внесок дисертанта, наведено дані про апробацію положень дисертації та публікацій.

Перший розділ роботи – «Історіографічна та джерельна база дослідження» складається з двох підрозділів. У підрозділі 1. 1. – «Аналіз наукових праць з проблематики», розглянуто основні праці про антропоцентризм з різних теренів знань. Поняття антропоцентризму, як основної світоглядної системи людства, його форми і специфіку в різні періоди проаналізовано на основі його визначення в сучасних філософських та ін. енциклопедичних виданнях, колективних працях світоглядно-антропологічної школи В. Шинкарука та його учнів з Інституту філософії НАНУ, це зокрема збірки за редакцією В. Табачковського, Н. Хамітова й ін. З метою зіставлення людиноцентричності народної казки з іншими антропологічними версіями здійснено короткий огляд світової антропологічної гуманітарної думки, зокрема європейської. Задля цього ми скористалися працями П. Гуревича, М. Зубрицької, Б. Головка і т. д., а також думками багатьох мислителів минулого й сучасності, зокрема філософів і психологів, таких як античні філософи, Ф. Ніцше, А. Камю, З. Фрейд, К. Юнг, М. Шелер, Ошо, та ін., антропологи E. Тайлор, Дж. Фрезер. З українських філософів і вчених, що цікавилися проблемами людського єства, слід назвати представників «філософії серця» чи кордоцентризму Г. Сковороду, П. Куліша, історіософські праці з даної проблематики написали М. Костомаров, І. Франко, М. Драгоманов. Антропологічні думки пізнішого часу належать О. Кульчицькому, М. Холодному, В. Кизимі.

Щодо народної казки, то її дослідженню присвячено багато вітчизняних і зарубіжних праць, як суто фольклорних, так і написаних на межі різних наук, вона цікавить літературознавців, мовознавців, культурологів, психологів та ін., що є особливо прикметним для нашого часу. Зокрема опис персонажів знаходимо в усіх значних за обсягом монографіях, присвячених казці, а також в окремих дослідженнях, зокрема це показ дійових осіб, їх ролі в сюжетах і мотивах тощо. Це праці В. Проппа, О. Веселовського, В. Анікіна, М. Новикова, Є. Мелетинського, І. Крука, Б. Кербеліте, Л. Дунаєвської, В. Юзвенко, В. Шабліовського, М. Демедюк,

Я. Гонті, Ш. Брауна, А. Ковач, В. Фойкта, І. Болдіжар. Героям побутової казки значну увагу приділяють І. Хланта, О. Бріцина, Ю. Юдін. Казкові імена та назви, зокрема промовисті, в світлі сучасної лінгвофольклористики й етнолінгвістики