Антропоцентризм народної казки українських Карпат: оповідна традиція українців та угорців

Бажання є різноманітні, вони поділяються на тілесні, пов’язані з фізіологічними потребами, і духовні. Основними групами бажань, які реалізуються наприкінці казки в її щасливому закінченні, є типові людські прагнення, властиві всьому людству, його виживанню й процвітанню в світі – це здобуття матеріального добробуту, влади, а також подружньої пари. Наші спостереження підтверджують висновки Б. Кербеліте, яка виокремила п’ять типів елементарних сюжетів, що характеризують основні цілі й прагнення героїв казок. Типовими людськими бажаннями в казці є харчі, одяг, гроші, полегшення праці, набуття надприродних здібностей, покращення здоров’я тощо. Казка відображає дійсність у формі бажаного, її фантастика стає художнім засобом подолання реальних життєвих перешкод. За словами відомих митців, саме творча фантазія сприяла великим науковим відкриттям у майбутньому.

У підрозділі 4. 6. – «Принципи казкової родинної етики» йдеться про стосунки між родичами, які у своєрідній художній формі відбивають реальні людські стосунки між членами тогочасної патріархальної сім’ї. Саме ці стосунки визначають основні конфлікти чарівної і, частково, побутової казки. Вони типові, адже містять життєві спостереження багатьох поколінь людей, є прикладами для наслідування, або ж осуджуються народною мораллю. Важливість родини у житті людини доводить те, що загалом основною метою героя є знаходження пари, одруження, чим, переважно, і завершуються чарівні казки. Одруження трактовано як найщасливішу подію в житті людини. Стосунки між чоловіком і дружиною в чарівних казках визначає розвиток сюжету, фантастичні пригоди. Зокрема, це виснажливі пошуки втраченої пари, збереження любові й вірності коханій людині тощо. Однак сім’я вважається неповноцінною без дітей, в основу багатьох казок покладено стосунки між батьками та дітьми. Глибоким і великим почуттям є материнська любов, за своїх дітей мати здатна віддати життя, тому таким тяжким стає життя сироти, колізії між мачухою і падчеркою становлять мотив багатьох казок. Неоднозначно складаються стосунки вже немолодих батьків з дорослими дітьми, коли ті їм стають непотрібними. Основною причиною сутичок поміж братами чи сестрами є суперництво у сім’ї, заздрість більш успішним, змагання за прихильність батьків, спадок, матеріальну вигоду. Симпатія казки завжди на боці молодшого брата на противагу старшому / двом старшим, що дослідники пояснюють різними причинами. Стосунки в сім’ї часто можуть погіршувати батьки, які втручаються у молоду сім’ю. Це класичні комбінації свекруха – невістка, теща – зять. Крім характерних сюжетів і мотивів, у казках знаходимо окремі згадки про неписані закони села, мораль, якої мали дотримуватися люди, зокрема в сімейних стосунках.

У підрозділі 4. 7. – «Специфіка народної релігії казок» зазначено, що система релігійних уявлень народної казки є досить своєрідною. Давні язичницькі вірування тут поєдналися з християнськими поглядами, які нашарувалися на казкову тематику пізніше, були пристосовані до її специфіки, частково перероблені, переосмислені, не завжди однозначно. Приміром, для казок характерною є опозиція принижений / возвеличений, як відновлення знехтуваної справедливості, прагнення встановити істину, тут біблійне положення набуває соціального забарвлення. Біблійні історії та мотиви обростають українськими реаліями, певною мірою переосмислюються й пристосовуються до іншої дійсності. Народ відкидає тезу про терпіння і страждання на землі, які винагородяться у посмертному житті, він шукає щастя у земному й знаходить його, пройшовши випробування. У казках показано розуміння поганого вчинку, чи усвідомлення його як гріха. Покарання грішника відбувається одразу ж на землі, що притаманне оптимістичним поглядам казки. Та як не може існувати світло без темряви, життя без смерті тощо, втілене в Богові добро має свого антипода в образі нечистої сили або чорта. Образ чорта в казках є багатоаспектним, його зображення коливається в межах від страшного до смішного, на що вплинув зв’язок казки з легендою. Поєдинок між винахідливим бідним чоловіком і сильним безжальним чортом завжди закінчується перемогою бідного чоловіка, бо, у здавалося б, наперед передбачуваній боротьбі з чортом він застосовує свій розум і винахідливість (ATU 1060, АТU 1072, АТU 1074). Віра в Бога, у високі моральні принципи поєднувалася в селян з негативним ставленням до його представників на землі – священиків та попів, які для самих селян передусім репрезентували клас експлуататорів-багатіїв. Їхні слова й поведінка дуже розходилися, завдяки своєму становищу в селі вони намагалися впливати на людей, маніпулюючи ними. У різноманітних ситуаціях у побутовій казці герой завжди розвінчує попів. Простежено основні сюжети та ситуації, в яких діють піп та герой (АТU 1735 (Хто віддасть останнє, отримає сторицею)), (MNK 753*) та ін. Антиклерикальні казки побудовано на протиставленні високих моральних принципів, які попи сповідують людям, їх цілком протилежній поведінці. Мова священика відзначається єлейністю, солодкавістю, її лексичний склад містить професійні звороти.

Останній п’ятий розділ «Угризми у фольклорі регіону» складається з трьох підрозділів. У пізроздіді 5. 1. – «Регіональна специфіка народної прози краю» розкрито етнолокальні особливості оповідної традиції регіону, на яку вплинув шерег факторів, у тому числі спільне проживання різних народів. Подібні регіони дослідники називають історико-культурними областями, контактними зонами тощо. Казкова проза Українських Карпат входить до загального масиву європейських казок. Водночас наративна традиція краю має свій особливий колорит, адже тут відбилися його природно-географічні особливості, традиційні заняття та промисли жителів, такі як тваринництво – випас овець на полонинах та догляд за ними, робота на соляних копальнях, лісопромисел – тут діють лісоруби і лісники, плотарі-бокораші. Щодо сюжетного складу казкового фонду, то він загалом відображає східнослов’янську