+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
69
Мова:
Українська
на ідентифікації зон ризику з урахуванням різного ступеня ризику окремих елементів витрат;
-методу експертних оцінок, що уможливлює використання бальних оцінок імовірності конкретного ризику та його впливу на ефективність діяльності підприємства;
-аналітичного методу (методу аналізу чутливості), реалізація якого здійснюється поетапно:
1) визначають ключові параметри підприємницької діяльності;
2) з’ясовують чинники, що впливатимуть на досягнення результатів і ступінь можливого ризику:
3)розраховуютьзначенняключовихпараметрівтаобґрунтовуютьспроби зменшення ризику;
-методу аналогій, що ґрунтується на аналізі ризиків в аналогічних проектах, реалізованих раніше іншими підприємцями.
У загальному вигляді ціна ризику може обчислюватися як різниця між очікуваним (без урахування ризику) прибутком від конкретного підприємницького проекту і прибутком з імовірним ризиком. При цьому величину прибутку розраховують як різницю між ціною товару і визначеною собівартістю (валовими витратами) його виготовлення.
Так звані альтернативні плани складаються з метою своєчасного реагування на можливі негативні наслідки ризикової ситуації. Безпосередня процедура розробки цих планів охоплює такі етапи:
1. виявленняосновнихчинниківзовнішньогойвнутрішньогосередовища конкретного бізнесу, що спричиняють ситуацію ризику;
2. прогнозування масштабів впливу цих чинників на бізнесовий проект;
3. визначення ймовірності появи цих чинників;
4. формування альтернативного плану дій, виходячи з найбільш реальних припущень.
При цьому визначають так звані критичні точки, досягнення яких свідчить про несприятливий розвиток подій і необхідність використати альтернативні плани.
Розрізняютьзовнішнійвнутрішніспособизменшення (нейтралізації)
ризиків.
У практиці господарювання найпоширенішими зовнішніми способами зменшення ризиків вважають:
-хеджування (захист від утрат) укладенням довгострокової угоди на поставку продукції за обумовленою ціною;
-страхування,щоздійснюєтьсяпридбаннямстраховихполісівабо укладенням спеціальної угоди.
Страхування передбачає, що страхувач за відповідні кошти (страховий внесок чи страхова премія) зобов'язується сплатити іншій стороні (страхувальнику) обумовлену страховим контрактом грошову суму, якщо страхувальник зазнає збитків чи втрат.
Послуги страхових компаній можуть бути стандартизованими та договірними. Стандартизовані полягають, як правило, у продажу стандартних страхових полісів, що надають лише деякі види страхових послуг, а договірні — визначають усі можливі види ризиків та порядок компенсації збитків. Види ризиків, які варто страхувати, на- звані в табл. 8.1.
Види ризиків, які доцільно страхувати
Таблиця 8.1
Найбільш типовими внутрішніми способами зниження ризику є такі:
-підвищення ефективності управління підприємством (у тому числі й за рахунок значного розширення інформаційного поля, що використовується в процесі розробки бізнес-планів);
-диверсифікація (розподіл між різними проектами) і лімітування (встановлення верхньої межі інвестування в певний проект) інвестиційних ресурсів;
-самострахування (утворення спеціалізованого резервного фонду і покриття збитків за рахунок власних обігових коштів).
Таким чином, в цьому розділі бізнес-плану необхідно:
-виділити найбільш імовірні для даного бізнесу типи ризиків і по можливості оцінити їх вплив на бізнес;
-указати, які засоби будуть використовуватись як реакція бізнесу на появу симптомів ризику;
-зазначити типи страхових полісів і на яку суму планується їх придбати.
8.1. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Успішна розробка бізнес-плану має враховувати вплив планованого чи функціонуючого бізнесу на навколишнє середовище: флору і фауну, баланс екосистеми регіону, а також здоров’я населення, безпеку життя, соціальні і культурні цінності суспільства.
Завдання цього розділу бізнес-плану не обмежуються тільки встановленням типів впливу бізнесу на навколишнє природне середовище та оцінкою вигід і витрат, понесених внаслідок цього впливу, але й включають розробку заходів, необхідних для пом’якшення або запобігання шкоди довкіллю під час функціонування бізнесу.
У розділі „Охорона навколишнього середовища” необхідно:
- описати первинні екологічні умови;
- оцінити вигоди і витрати, понесені внаслідок здійснення бізнесу;
- розробити заходи, необхідні для запобігання, скорочення або компенсації негативного впливу бізнесу на навколишнє середовище;
- визначити строки реалізації цих заходів.
Контрольні запитання
1. Для чого в бізнес-плані виділяють окремий розділ «Оцінка ризиків»?
2. Які фактори визначають логіку розробки розділу «Оцінка ризиків»?
3. З яких підрозділів, як правило, складається розділ «Оцінка ризиків»?
4. Які типи ризиків найчастіше розглядаються в бізнес-плані? Від чого залежить вибір типів ризиків, які треба розглянути в бізнес-плані?
5. Як ви розумієте процес реагування на небезпеки та загрози бізнесу?
6. Що таке альтернативний план? Для чого його розробляють?
7. За допомогою яких засобів можна нейтралізувати або зменшити негативні наслідки ризикової діяльності фірми?
8. Яки види ризиків і чому доцільно страхувати?
9. У чому сутність самострахування? Коли доцільно використовувати метод самострахування?
Лекція № 9
Тема; «ФІНАНСОВИЙ ПЛАН.
ЗНАЧЕННЯ, ЗМІСТ І ТЕХНОЛОГІЯ РОЗРОБКИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУ»
Цілі лекції:
1. Усвідомити цілі та завдання розробки фінансового плану.
2. З'ясувати специфічні особливості розробки розділу «Фінансовий план» бізнес- плану.
3. Усвідомити послідовність та зміст процедури складання плану доходів та витрат, плану грошових надходжень та виплат, планового балансу.
4. Визначити, за допомогою яких інструментів і як саме здійснюється фінансовий аналіз підприємницького проекту.
5. З'ясувати цілі та вивчити методику розрахунків фінансових коефіцієнтів та проведення аналізу чутливості.
Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану. Головна мета фінансового плану — узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи