Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дитяча опера в школі

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
49
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Курсова робота

з методики музичного виховання

на тему: «Дитяча опера в школі»

 

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ І. Творче самовираження дитини, як педагогічна проблема

1.1. Сутність і структура творчого самовираження дитини

1.2. Використання жанру дитячої опери в історичній практиці

1.3. Дитяча опера, як форма організації творчої діяльності учнів

ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ

Розділ ІІ. Педагогічні умови творчого самовираження учнів

2.1. Взаємозв’язок уроків музики та позакласних форм навчання

2.2. Методи організації музично – театральної діяльності учнів

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ 

 

ВСТУП

 

Проблема розкриття творчого потенціалу людини є вагомим пріоритетом сучасної освіти. Життя в епоху науково-технічного прогресу потребує від людини гнучкості мислення, творчого підходу до вирішення проблем.

Актуальність даної роботи обумовлена потребою формування нового творчого типу особистості, здатної до творчо-активної діяльності в різних сферах життя; необхідністю пошуків засобів формування здатності дітей до творчого самовираження, розкриття творчого потенціалу дітей. Переорієнтація світоглядних позицій, значні втрати духовних цінностей у суспільстві вимагають удосконалення шляхів формування у молоді якісно нового мислення, розумово-вольової активності та високого рівня моральної свідомості.

Метою загальної музичної освіти в школі є особистісний розвиток учня і збагачення його емоційно-естетичного досвіду під час сприймання та інтерпретації творів музичного мистецтва і музично-практичної діяльності, а також формування ціннісних орієнтацій, потреби в творчому самовираженні та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Одним з основних завдань культурно-освiтньої роботи на сучасному етапi є естетичне i духовне виховання дiтей та молодi. Враховуючи психофiзичнi властивостi дитячого i юнацького сприйняття дiйсностi, їхню емоцiйнiсть, допитливiсть i потяг до самостiйностi, неможливо недооцiнювати роль естетичного виховання в формуваннi особистостi. А естетичнi i моральнi засади завжди взаємопов'язанi.

Для формування особистості важливе не тiльки наукове пiзнання, а й цiлеспрямоване використання естетичних форм виховання, що сприяє образному, емоцiйному сприйняттю дiйсностi. Недооцiнка такої ролi в освiтi i вихованнi пiдростаючого поколiння може негативно вплинути на загальний психiчний розвиток, завадити виявленню i вiрному розвитку творчих можливостей.

Протягом багатьох років питання естетичного виховання, а саме інтенсивно розробляються науково-дослідними інститутами психології, педагогіки, культури i мистецтва, проте сучасні розробки в цій галузі не завжди мають можливість реалізації в практиці тому що, формування особистості учня – завдання значно складніше, ніж тільки навчання музиці, образотворчому мистецтву, хореографії. Педагог має прищеплювати художній смак формувати музичний світогляд, розширювати художньо – естетичний досвід. Тому потрібно виховувати в учнів бачення чуття прекрасного в навколишньому світі, здатність самовиражати себе – через це бачення.

В останні роки зросла увага до проблеми дитячої творчості як найважливішому засобу формування відносини до дійсності, засобу, морального й розумового виховання, тобто як засобу формування всебічно розвитий, духовно багатої особистості, який сприяє самовираженню дитиною свого «Я». А формуючи творчу особистість, здатну до самовираження, особливо важливо визначити через які форми і методи творчої роботи, є можливим процес творчого самовираження дитини. Цієї проблеми торкаються, в своїх трудах, деякі письменники, педагоги, діячі культури (Д. Б. Кабалевский, А. С. Макаренко, Б. М Неменський, В. О. Сухомлинський, Л. Н. Толстой, К. Д. Ушинський.

Рiзноманiтнi форми гурткової i клубної дiяльностi забезпечують бiльшостi дiтей у вiльний вiд навчання час змiстовне життя, вщент заповнене улюбленими заняттями.

Можна визначити деяких авторів, які вивчали дитячу оперу, як жанр, з позицій впливу цього виду мистецтва на розвиток художньо – естетичного сприймання, музичного світогляду дітей, працювали над проблемою творчого самовираження дітей за допомогою оперного мистецтва: К. Є. Богуславський, Наталя Нехотяєва, «Ай, да Балда!» по казці О. С. Пушкіна «О попе и его работнике Балде» на музику Дмитра Шостаковича, К. Стеценко «Лисичка, Котик і Півник».

Серед авторів, котрі приділяли увагу аспекту самовираження дітей музичними засобами, залучанням дітей до театральної діяльності, виділяється праця Карпенка Є. та Карпенко Н. «Дитяча опера як засіб естетичного виховання», котра повністю присвячена розгляду питання організації та функціонування дитячого оперного гуртка.

Як стверджував один із видатних педагогів нашого часу В. А. Сухомлинський, що гра – велике світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається потік уявлень, понять про оточуючий світ. “Гра – іскра, яка запалює вогник допитливості”.

Перед школою постає завдання пошуку нових форм організації дитячої творчої діяльності не тільки на уроках музики – обмежених програмними вимогами. Це відкриває нові перспективи використання дитячої опери в практиці музичного виховання в школі з метою розвитку творчого потенціалу дітей, вихованню уміння спілкуватися з мистецтвом і одне з одним, здатності проявляти своє ставлення до оточуючих, артистизму, художнього смаку, дозволяє пізнати світ через свої особисті почуття, через перетворення, вживання в стани іншої людини, виразити себе в пластиці рухів, різноманітних музичних інтонаціях, у процесі оперного дійства. Заняття дитячою оперою активізують здатність до колективного співпереживання та до чуттєвої саморефлексії, умінь діалогової комунікації, дають можливість пережити власні внутрішні конфлікти.

Отже, дитяча опера як джерело виховання культури особистості дитини, здатної до творчого самовираження та як автономна жанрова форма презентує музичну культуру, принципи художнього мислення типові для ХХ ст.

На сьогоднішній день на теренах України дитяча музично-театральна діяльність в основному презентована, нажаль, у вигляді музично оформлених спектаклів. Тому зараз існує нагальна проблема узагальнення досвіду музичних театрів та удосконалення методики музично-естетичного виховання дітей засобами дитячої опери.

У документі «Про затвердження Концепції художньо-естетичного виховання учнів

Фото Капча