Дитяча опера в школі

у загальноосвітніх навчальних закладах та Комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах» від 2008 року, зазначено, що «провідною формою театральної діяльності є самодіяльний театральний колектив. Незалежно від виду театрально-сценічної творчості (драматичний гурток, «дитяча опера», театр «пластичної драми», хореографічний, ляльковий тощо), зміст діяльності визначається необхідністю опанування його учасниками таких компонентів, як творча гра, театральна імпровізація, акторська майстерність, сценічний рух, танець, сценічне мовлення, ритміка, музика, основи гриму, технічне конструювання. Специфіка кожного виду театрально-сценічної творчості зумовлює особливості його використання у виховному процесі, а саме – у постановці «дитячої опери» важливим є удосконалення вокальної майстерності виконавців, їхній музичний розвиток» [20, 3],

Недостатня розробленість проблеми використання музично-театральної діяльності, дітей у формуванні творчих проявів та особистості, самовираженні, глибокого вивчення можливостей цього виду дитячої творчості.

Об’єкт дослідження: процес формування здатності дітей до творчого самовираження засобами дитячої опери в школі.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування здатності дітей до творчого самовираження, засобами дитячої опери в школі.

Мета дослідження: обґрунтувати педагогічні умови формування здатності учнів до творчого самовираження та розробка на їх основі методики організації музично – театральної діяльності.

Відповідно до проблеми, об’єкта, предмета, мети дослідження в нашій курсовій роботі вирішуються наступні завдання:

‒ Розкрити сутність та змісту поняття «творче самовираження» дитини, виявлення його компонентної структури.

‒ Визначити в чому саме полягає використання жанру дитячої опери в історичній практиці.

‒ Проаналізувати дитячу оперу, як форму організації творчої діяльності учнів.

‒ Визначити педагогічні умови формування здатності до творчого самовираження засобами дитячої опери;

‒ Розробити методику організації музично – театральної діяльності дітей.

Для розв’язання поставлених завдань в ході експериментально – дослідницької роботи нами використовувався комплекс таких взаємопов’язаних методів:

‒ Вивчення та аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження;

‒ Вивчення і узагальнення досвіду роботи педагогів-музикантів з даної проблеми;

‒ Спостереження;

‒ Анкетування;

‒ Аналіз творчих виявлень учнів у процесі музично – театральної діяльності;

‒ Бесіди з вчителями музичного мистецтва.

Теоретичне значення дослідження: розробка педагогічних умов успішності занять учнів музично – театральною діяльністю.

Наукове значення дослідження: уточнення сутності поняття «творче самовираження» та обґрунтування компонентної структури творчого самовираження.

Структура курсової роботи. Дана курсова робота складається зі вступу, двох розділів, шести параграфів, висновків до І і ІІ розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (26 одиниць), додатків (3 одиниці). Загальний обсяг роботи викладений на 51 сторінці, з них основного тексту 43 сторінки.

РОЗДІЛ І. Творче самовираження дитини, як педагогічна проблема

1.1.Сутність і структура творчого самовираження дитини

Теоретичні основи розв’язання проблеми самовираження школярів закладено в працях відомих психологів та педагогів: Л. С. Виготського, В. В. Давидова, Г. С. Костюка, А. С. Макаренка, В. А. Сухомлинського, Б. М. Теплова, К. Д. Ушинського, С. Т. Шацького.

Серед психолого-педагогічних надбань з цієї проблеми – розкриття сутності та значення самовираження особистості, визначення вікових особливостей процесу самовираження, обґрунтування методів і форм організації виховного процесу в школі, характеру виховних впливів, сприятливих для всебічного розкриття і розвитку особистості (К. А. Абульханова-Славська, Г. С. Абрамова, Р. Бернс, І. Д. Бех, Л. І. Божович, М. В. Гамезо, І. В. Дубровіна, П. Г. Ковальов, І. С. Кон, О. І. Кочетов, Н. В. Мудрик, Р. С. Нємов, В. М. Мясищев, О. Ю. Орлов, А. В. Петровський, С. М. Рівес, Н. П. Сорока-Росинський, Д. І. Фельдштейн, Е. А. Шумілін та ін.).

Тяжіння до творчого самовираження є властивим кожній дитині. Потрібно лише зуміти розкрити та розвивати його. Спрямувати творче самовираження дітей можна в різних напрямках – літературному, образотворчому, театрально-драматичному і, що особливо важливо, – музичному.

Особистість – не лише цілеспрямована, але й самоорганізуюча система. Об’єктом її діяльності й уваги є не лише зовнішній світ, а й вона сама, що виявляється у відчутті „Я”, в уявленні себе, в самооцінці, у програмі самовдосконалення, здатності до самоспостереження, самоаналізу, саморегуляції, самовираження.

Творче мислення є одним із головних компонентів творчого потенціалу, саморозвитку особистості. Дитина не лише зображує, але й бачить оточуюче, керуючись, насамперед, смисловими установками. Силою уяви дитина вирізняє ті властивості даного об’єкта, які найбільш адекватно відображують його загальну, цілісну природу. За словами Л. С. Виготського: „Якщо розуміти творчість в її прямому психологічному смислі, як утворення нового, легко дійти висновку, що творчість є справою всіх у більшій чи меншій мірі, вона ж є постійним супутником дитячого розвитку” [15]. Тобто найпершою умовою творчого самовираження є виховання у дітей бажання творити щось нове, по-своєму вирішити те чи інше питання. Необхідно невимушено виробити психологічну установку, націленість на творчість. Наявність бажання, прагнення творити є сильним стимулом до виникнення творчої активності. Не одномоментне бажання, а постійне прагнення працювати творчо, безперервно продовжувати пошуки є запорукою успішної творчої діяльності. Керівник, який хоче виховати у дітей справжні творчі нахили, повинен мати в творчому арсеналі широкий набір прийомів, які б підтримували віру дітей у власні сили, у можливість досягнення успіху у творчій діяльності.

Одним із опосередкованих шляхів стимулювання творчого процесу є виховання уважності й зосередженості на об’єкті творчості. К. Станіславський неодноразово повторював, що центр людської творчості – увага, що творчість –