Дитяча опера в школі

яка є синтезом театру та музичного мистецтва. Саме цей жанр поєднує в собі літературу, музику, образотворче мистецтво. «Участь у постановці дитячої опери активно і різнобічно розвиває дітей завдяки синтетичній природі такої вистави: тут задіяні спів, акторська гра, виразне читання (більшість дитячих опер містить розмовні діалоги), танець. Таким чином можна стверджувати, що, відвідуючи оперний гурток, дитина розвивається відразу в чотирьох напрямках» [18, 1].

Всі вони входять в предмети гуманітарного циклу загальноосвітньої школи і виконують найголовнішу роль у формуванні особистості, її духовного потенціалу і культури. На жаль, величезні можливості музично-театрального мистецтва у становленні творчої особистості ще не достатньо використано в сучасній школі. При тому, що дитяча опера як гармонійний синтез мистецтв ввібрав в себе практично все, що допомагає розвити в людині найкращі смаки, потреби, здібності та якості. Сприяє цілісному сприйманню оточуючого світу в його багатстві виявлень та різноманіття.

Тим більше, що у межах кожного вікового періоду музично-театралізована діяльність дітей дає змогу врахувати особливості розвитку мовлення, навичок ігрової діяльності, театральних дій, сприймання дітьми музичних та літературних творів.

Музика, як шкільний предмет, тісно пов'язана з історією, бо твори, які створюють композитори, завжди відповідають історичним подіям, різним спілкуванням з музикою, внаслідок чого формуються їхні інтереси, погляди, смаки тощо. Доба технічного процесу розширила можливості слухання музики. Якщо декілька десятиріч тому уява про музику пов'язувалась лише з концертним залом, то в наш час – час новітніх технологій, це зовсім інакше. Учні розширюють свій музичний світогляд за допомогою телевізорів, магнітофонів, програвачів, комп'ютерів, аудіо і відеозаписів, касет і таке інше. В таких умовах музичне виховання набуває ще більшої значимості.

Музика, безпосередньо впливаючи на почуття дитини, формує його естетично-моральний вигляд. Вплив музики буває часом більш сильним, чим домовленості або вказівки. Знайомлячи дітей з добутками різного емоційно-образного змісту, ми спонукаємо їх до співпереживання

Хороводи, пісні, танці різних народів викликає інтерес до їх звичаїв, виховують інтернаціональні почуття. Жанрове багатство музики допомагає сприйняти героїчні образи і ліричний настрій, веселий гумор і задерикуваті танцювальні мелодії. Різноманітні почуття, що виникають при сприйнятті музики, збагачують переживання дітей, їхній духовний світ.

Більшість сучасних дитячих опер, поряд з піснями, містять і традиційні форми цього жанру: декламації, сольні та ансамблеві номери, вокально-хореографічні сцени. Музика часто містить фольклорні інтонації та елементи джазу. В майбутньому автором роботи планується поступове розширення стильових барв дитячої опери шляхом введення до постановок автентичного народного співу та традиційних українських календарно-обрядових та ліричних пісень.

Взаємозв’язок між діяльністю на уроці музики та вході роботи заняття дитячою оперою дуже схожий. Можна визначити деякі схожі риси: слухання музики, виконання творів, але вже не всі разом, а кожен окремо і при цьому дитина виконує свою, окрему партію, переживання «в образі», мімічні вираження. Рішенню виховних задач багато в чому сприяють колективний спів, танці, ігри, коли діти охоплені загальними переживаннями. Спів вимагає від учасників єдиних зусиль. Співаючий неточно заважає гарному звучанню, виконанню, і це сприймається усіма як невдача. Загальні переживання створюють доброчинний ґрунт для індивідуального розвитку. Приклад товаришів, загальна наснага, радість виконання активізують боязких, нерішучих. Для розпещеної увагою дитини, занадто самовпевненої успішний виступ інших дітей служить певним гальмом негативних проявів. Такій дитині можна запропонувати здійснити допомогу товаришам, виховуючи тим самим скромність і одночасно розвиваючи його індивідуальні здібності.

Заняття музикою впливають на загальну культуру поводження дитини. Чергування різних завдань, видів діяльності (співу, слухання музики, гри на музичних інструментах, руху під музику) вимагає від дітей уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, прояву вольових зусиль: виконуючи пісню, вчасно почати і закінчити її: у танцях, іграх уміти діяти, підкоряючись музиці, утримуючись від імпульсивного бажання швидше побігти, когось перегнати. Усе це удосконалює гальмові процеси, виховує волю.

Сприйняття музики тісно зв'язано з розумовими процесами, тобто вимагає уваги, спостережливості, кмітливості. Діти прислухаються до звучання, порівнюють звуки подібним і різні, знайомляться з їхнім виразним значенням, відзначають характерні значеннєві риси художніх образів, вчаться розбиратися в структурі твору. Відповідаючи на питання, після того як відзвучав твір, дитина робить перші узагальнення і порівняння; визначає загальний характер п'єси, зауважує, що літературний текст пісні яскраво виражений музичними засобами. Ці перші спроби естетичної оцінки вимагають активної, розумової діяльності та скеровуються педагогом.

Розвиваючи дитину естетично і розумово, необхідно всіляко підтримувати навіть ще незначні творчі прояви, що активізують сприйняття і представлення, будять фантазію й уяву.

Заняття музикою сприяють загальному розвиткові особистості дитини. Взаємозв'язок між усіма сторонами виховання складається в процесі розмаїтості видів і форм музичної діяльності. Емоційна чуйність і розвитий музичний слух дозволяє дітям у доступних формах відгукнутися на добрі почуття і вчинки, допоможуть активізувати розумову діяльність і, постійно удосконалюючи рухи, розвинуть дітей фізично.

Урок музичного мистецтва – основна форма організації музично-виховної роботи в школі, хоч поглиблюються ще знання з музики і в позаурочний час. Найглибше і найрізноманітніше це відбувається на заняттях студії дитячої опери.

2.2. Методи організації музично – театральної діяльності учнів

«В даний час, коли особливо гостро виявила себе проблема духовності людини, по-новому стало питання вдосконалення методики естетичного виховання підростаючого покоління. Як показує досвід, тільки в ранньому віці можна зародити духовність в