Дитяча опера в школі

студії дитячої опери рекомендується враховувати наступні принципи:

‒ Принцип гуманізації. Передбачає вміння педагога стати на позицію дитини, врахувати її точку зору, не ігнорувати її почуття і емоції, бачити в дитині повноправного партнера, а також орієнтуватися на взаємодопомогу, доброзичливість, підтримку, прийняття «іншої» думки і точки зору..

‒ Принцип диференціації. Полягає у створенні оптимальних умов для самореалізації та творчого самовираження кожної дитини в процесі музично-театралізованої діяльності з врахуванням віку, статі дитини, накопиченого нею досвіду, особливостей емоційної та пізнавальної сфери.

‒ Принцип інтегративності. Інтеграція в педагогічному процесі зараз розглядається як фактор створення емоційного благополуччя дитини в дитячому закладі, як найважливіша умова її цілісного розвитку, перших творчих проявів і становлення індивідуальності, гармонічного поєднання на заняттях і в різних життєвих ситуаціях музичних, літературних фрагментів, живопису, поезії, виходом на образотворчість в різних видах художньої діяльності – малювання, ліплення, аплікації, музикування, мімічних та пантомімічних етюдів.

‒ Принцип змістовності. Передбачає змістовність занять, різноманітність тематики і методів роботи.

‒ Принцип систематичності. Щоденне включення театралізованих та музично-театралізованих вправ у всі форми організації педагогічного процесу, що робить їх такими ж необхідними, як дидактичні та сюжетно-рольові.

‒ Принцип стимулювання дитячої активності. Створення навчально – творчої ситуації які стимулюють активність дітей на всіх етапах підготовки і проведення театралізованих ігор. При наявності такої активності музично-театралізована діяльність проходить більш інтенсивно і плідно, діти менше втомлюються, так як вони займаються не важкою працею, а захоплюючою діяльністю.

‒ Принцип співпраці. Співпраця дітей один з одним та з дорослими.

‒ Принцип професійної компетентності. «Все, що ми робимо, – ми робимо професійно!» – так можна визначити суть цього принципу. Підготовленість та зацікавленість педагога. Всі ігри і вправи на занятті повинні бути підібрані таким чином, що вдало поєднують музику, рухи, мову, міміку, пантоміму в різних варіаціях.

Висновки до ІІ розділу

1. Важливим для повноцінного введення дитини у світ театрального мистецтва є орієнтир на поєднання навчальної та позаурочної діяльності, включення у самодіяльність та сприймання й виховання глядацької культури.

2. Для організації особистісно-зорієнтованої навчальної взаємодії пропонується застосовувати такі прийоми та методи:

‒ актуалізації суб'єктного досвіду учнів;

‒ розповіді діалогу;

‒ створення ситуації колективного та індивідуального вибору; дискусії;

‒ ігрові методи;

‒ саморефлексії;

‒ Моделювання морально-виховного впливу.

 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Процес самовираження, самореалізації неможливий без творчості, та ініціативи з боку учнів, які, враховуючи особливості розвитку дітей, треба стимулювати і підтримувати, тому реалізація процесу формування в них здатності до самореалізації, передбачає гнучкість у проектуванні їх самоздійснення з боку педагогів.

2. Дитяча опера – не просто тематичне відгалуження або частина області музики для дітей. Вона являє собою особливий естетико-семантичний тип музичного мислення, що розуміє під собою й особливий тип змісту і особливі прийоми формотворення, має свою діалектику, свої історичні етапи розвитку та свою власну жанрову логіку.

3. Систематична робота з дітьми на основі музично-театралізованої діяльності – умова розвитку творчих здібностей, здатності до творчого самовираження, формування театралізованих здібностей дітей та формування їхніх естетичних смаків. Саме через гру дитина не тільки отримує інформацію про оточуючий світ, про закони суспільства, про красу людських відносин, але й вчиться жити в цьому світі, будувати свої відносини, а це потребує творчої активності особистості (уваги, уяви, логіки, емоційної пам’яті, добре розвинутої мови, міміки), високого рівня розвинутості здатності до творчого самовираження.

4. Важливим для повноцінного введення дитини у світ театрального мистецтва є орієнтир на поєднання навчальної та позаурочної діяльності, включення у самодіяльність та сприймання й виховання глядацької культури.

Зміст занять дитячою оперою обов'язково має кореспондувати зі змістом навчального матеріалу, який опановується на уроках музики, і спиратися на досвід знань, вражень, навичок отриманих на цих уроках.

5. Для організації особистісно-зорієнтованої навчальної взаємодії пропонується застосовувати такі прийоми та методи:

‒ актуалізації суб'єктного досвіду учнів;

‒ розповіді діалогу;

‒ створення ситуації колективного та індивідуального вибору; дискусії;

‒ ігрові методи;

‒ саморефлексії;

‒ Моделювання морально-виховного впливу.

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Абрамов А. О. специфике музыкального содержания // Эстетические очерки/ А. О. Абрамов. – М. : Музыка, 1973. – Вып. 3. – С. 123-141.
2. Акопян Л. О. Анализ глубинной структуры музыкального текста/ Л. О. Акопян. – М. : Практика, 1995. – 256 с.
3. Амосова А. Парадоксальный мир искусства // Эстетические очерки. Избранное: сб. статей/ А. Амосова. – М. : Музыка, 1980. – С. 172-191.
4. Амонашвили Ш. А Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников/ Ш. А Амонашвили. – М., 1984.
5. Ангерт Г. 100 опер/ Г. Ангерт. – М. : РТО, 1927. – 277 с.
6. Бех И. Ф. Довільна поведінка школярів як мета виховання // Рідна шк. / И. Ф Бех. – 1993. – № 9.
7. Викторов В. Наталия Сац и детский музыкальный театр/ В. Викторов. – СПб. : Композитор, 1993. – 240 с.
8. Вайнкопф Ю. Что надо знать об опере. Изд. 2. / Ю. Вайнкопф. – М. -Л. : Музыка. 1967.
9. Вопросы оперной драматургии / Под ред. Ю. Н. Тюлина. – М. : Музыка, 1975.
10. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк/ Л. С. Выготский. – М. : Просвещение, 1991.
11. Выготский Л. С. Собр. соч. : в