Експрес-аналіз ефективності виробничо-господарської і комерційної діяльності Ват "Волинь"

Санація шляхом збільшення статутного фонду.

Основні цілі збільшення статутного капіталу підприємства такі:

- мобілізація фінансових ресурсів для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру, для модернізації наявних потужностей, переобладнання чи розширення виробництва;

- збільшення частки капіталу, в межах якої власники підприємства відповідають за його зобов'язаннями перед кредиторами. Таким чином підвищується кредитоспроможність суб'єкта господарювання та його фінансова стійкість;

- поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства, оскільки збільшення капіталу пов'язане, як правило, із залученням додаткових грошових ресурсів;

- акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств, у тому числі з метою посилення впливу на дані підприємства, їх поглинання чи придбання їхніх потужностей.

Для залучення коштів шляхом збільшення статутного капіталу не потрібні ні застава майна, ні гарантії третіх осіб. Крім того, ресурси, вкладені у статутний фонд підприємств, залишаються в його розпорядженні протягом довгострокового періоду.

Слід мати на увазі, що акціонерне має право збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю, не нижчою від номінальної. Рішення  про збільшення  статутного капіталу приймається більшістю в 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у правочинних зборах. Збільшення статутного фонду товариства не більше як на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що це передбачено статутом. Збільшення статутного фонду здійснюється  трьома методами:

1. Збільшення кількості акцій наявної номінальної вартості.

2. Збільшення номінальної вартості акцій.

3. Обмін облігацій на акції.

При збільшенні кількості акцій наявної номінальної вартості статутний фонд зростає за рахунок таких джерел:

-додаткових внесків учасників і засновників;

-дивідендів (реінвестиції прибутку);

-індексації основних фондів.

Із санаційною метою статутний фонд, як правило, збільшується для мобілізації додаткових внесків інвесторів. Випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних із господарською діяльністю підприємства, забороняється. При збільшенні статутного фонду підприємство, яке перебуває у кризі, може зіткнутися з проблемою пошуку потенційних інвесторів, оскільки капіталовкладення в такого роду підприємства пов'язані з підвищеним рівнем ризику.

У даному разі з метою компенсації ризиковості слід пропонувати різного роду пільгові умови вкладення капіталу. При цьому може йтися про надання преференцій (пільг) при розподілі майбутніх прибутків (авансована виплата дивідендів, підвищений розмір дивідендів), при прийнятті управлінських рішень, при розподілі ліквідаційної маси тощо.

Надання заохочувальних в інвестування преференцій слід узгоджувати з чинним нормами законодавства. Окрім зазначених пільг, для залучення нових власників необхідно виконати ряд інших передумов. Сюди слід віднести: наявність чіткої, реалістичної санаційної концепції; можливість порівняно швидкої окупності засобів, вкладених у проведення санації; готовність до (часткової) відмови від компетенції прийняття рішень.

Якщо ж готовність надати інвестиційний капітал продемонструють колишні акціонери, тобто розміщення акцій нової емісії здійснюватиметься між існуючими акціонерами, то це продемонструє високий рівень  довіри до підприємства його власників і може відіграти вирішальну роль при залагодженні фінансових проблем із кредиторами.

З юридичної точки зору нижньою межею курсу емісії нових акцій є їхня номінальна вартість. З економічного – номінальна вартість плюс витрати на проведення емісії. З метою стимулювання попиту на акції нової емісії їхня максимальна вартість має бути меншою від ринкового курсу старих акцій. Таким чином, верхня межа курсу емісії проходить на рівні біржового курсу старих акцій. Правильний вибір курсу емісії – вирішальний фактор успіху її розміщення. Чим вищий курс додаткової емісії, тобто чим більше він наближається до біржового курсу старих акцій, тим більший обсяг ліквідних засобів залучається на підприємство при заданому обсязі збільшення статутного капіталу, тим більше буде емісійний дохід.

Емісійний дохід – сума перевищення доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав). Іншими словами, емісійний дохід – це різниця між курсом акцій. Емісійний дохід є  одним із джерел формування додаткового капіталу підприємства.

При збільшенні номінальної вартості статутний фонд збільшується за рахунок таких джерел:

-додаткових внесків власників корпоративних прав підприємства;

-індексації основних фондів.

При збільшенні статутного фонду цим методом кожен з акціонерів може зробити доплату до визначення рівня нової номінальної вартості акцій. Якщо акціонер відмовився зробити доплату акцій, емітент зобов'язаний запропонувати акціонеру викупити його акції.

У разі, якщо акціонер не зробив доплати за акції  і не прийняв пропозиції емітента про викуп належних йому акцій, він отримує акції нової номінальної вартості  акцій. Якщо акціонер відмовився зробити доплату акцій, емітент зобов'язаний запропонувати акціонеру викупити його акції.

У разі, якщо акціонер не зробив доплати за акції, він отримує акції нової номінальної вартості у кількості, яка визначається шляхом ділення загальної номінальної вартості, акцій, що належать акціонеру, на нову номінальну вартість акцій. При цьому нова номінальна вартість акцій має бути визначена таким чином, щоб забезпечити виконання умови неподільності акцій та здійснення обміну акцій, які належать акціонеру, на цілу кількість акцій нової номінальної вартості.

При збільшенні статутного фонду шляхом обміну облігацій наявної номінальної вартості на акції цього емітента статутний фонд зростає на загальну номінальну вартість облігацій, що обмінюються на акції. У даному разі номінальна вартість облігацій, умовами випуску яких передбачається їх обмін на акції, має дорівнювати номінальній