Імуно-біохімічні аспекти ефективного використання ультрафіолету в клінічній практиці (експериментально-клінічне дослідження)

Особистий внесок здобувача. Самостійно проводив формування груп, спостереження і клінічне обстеження дітей, постановку, апробацію методик та всі серії експериментальних досліджень. Проводив ретроспективний статистичний аналіз і обробку даних геліо- та метеопараметрів, які впливають на умови геліотерапії, а також – безпосереднє вивчення динаміки прямої сонячної радіації в літній період на курорті Євпаторія. Здійснював моніторинг проведеного лікування, самостійно проводив аналіз, статистичну обробку й оформлення роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були апробовані на 16 міжнародних і регіональних науково-практичних конференціях, симпозіумах і з'їздах, у тому числі на: міжнародної конференції “Слабкі і понадслабкі поля і випромінювання в біології і медицині” (С. -Петербург, 2000) ; першому національному конгресі по біоетиці (м. Київ, 17-20 вересня 2001р.) ; І й ІІ з'їздах фізіотерапевтів і курортологів Криму (Євпаторія, 2001р., 2002р.) ; 3-му Міжнародному Конгресі “Актуальні питання біофізичної медицини”. (Київ, 13-17 травня 2002р.) ; 2-му Міжнародному симпозіумі “Мікроциркуляція і її вікові зміни” (Київ, 22-24 травня 2002р.) ; Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 5-річчю Міжнародного дитячого медичного центра “Євпаторія” (Євпаторія, 26-27 вересня 2002р.)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 56 наукових праць, у тому числі 3 монографії, 21 робота – у спеціальних медичних наукових виданнях, що входять у перелік ВАК України, 32 роботи в наукових збірниках.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 286 сторінках машинописного тексту і складається з введення, огляду літератури, трьох глав, що відображають результати власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку літератури на 49 сторінках (який включає 456 джерел: 270 – вітчизняних і російськомовних, 186 – закордонних авторів). Робота містить 40 таблиць і 29 рисунків.

 

 

Матеріали і методи дослідження. В експериментальній частині роботи джерелом УФ-проміней служив стандартний опромінювач ОКН-11-М зі світлофільтром УФС1. Експозиційні дози обрані в інтервалі 1, 12-16, 7кДж/м2, що рекомендується в якості клінічних експозиційних доз (Ю. В. Попов, Д. Н. Лазарєв, 1986). У клінічному дослідженні режими і дози УФО визначалися сезоном року (число днів сонячного сяйва), тривалістю курсу сонячних ванн і типом їхнього прийняття (загальна і розсіяна радіація). Діти, хворі хронічними захворюваннями, спостерігалися протягом усіх сезонів року, здорові діти були обстежені в умовах перебування в сезонній санаторно-курортній установі протягом літа. За умовами впливу природної УФР формувалися дві групи: літня (травень-вересень) і зимова (жовтень-квітень).

У літній групі хворі діти одержували геліотерапію, дозовану по двох типах. 1-ий тип – курс сонячно-повітряних ванн сумарної радіації (10 процедур – 1 біодоза), 2-ий тип – сонячно-повітряні ванни розсіяної радіації (10 процедур – 0, 25 біодози) під суцільним навісом. Здорові діти, діти, хворі ревматизмом і сколіозом, інсолювалися тільки по першому типу, діти з регіонів радіонуклідного забруднення – тільки по другому типу геліотерапії. Діти, хворі хронічним тонзилітом з екологічно сприятливих регіонів були розділені на дві рівнозначні за обсягом групи, що інсолювалися як по 1-ому, так і по 2-ому типам геліотерапії (табл. 1).

 

Таблиця 1

Розподіл дітей по групах дослідження з обліком нозологічної приналежності і режиму УФО при санаторно-курортному лікуванні

 

Нозологія по нозоло-гіям Групи геліотерапії

Зима Літо-сум. Літо-розс. 

Всього ІТК ІІТК Всего ІТК ІІТК Всього ІТК ІІТК

Здорові 64 0 0 0 64 33 31 0 0 0

Хр. тонзіліт 102 40 21 19 30 15 15 32 17 15

Ревматизм 93 0 0 0 93 48 45 0 0 0

Сколіоз 93 0 0 0 93 50 43 0 0 0

ЧАЕС 82 46 23 23 0 0 0 36 16 20

По групам 434 86 44 42 280 146 134 68 33 35

 

Конституціональне типування проводили в два етапи. Усі діти з використанням стандартної методики оцінки антропометричних критеріїв розділені на два основних типи конституції (по В. П. Казначеєву, 1983) з урахуванням підгрупи мікстів, яка складає близько 10% обстежених дітей для всіх нозологічних груп. Далі на контингенті конституціонально типованих здорових дітей, нами була розроблена проста методика визначення ТК, заснована на використанні базових і похідних (що обчислюються) антропометричних критеріїв. Для контингенту здорових дітей ці критерії представлені в табл. 2.

Серед представлених базових критеріїв (Н, М, V) виявлене достовірне зниження росту в напрямку від ІТК до мікстів і далі – до ІІТК. Відсутність достовірних розходжень між іншими базовим критеріями спонукала нас ввести похідні коефіцієнти M/H, V/H, V/M, серед яких виражену типопочутливість виявив критерій V/M.

 

Таблиця 2

Антропометричні критерії здорових дітей з урахуванням типу конституції

І ТК Міксти ІІ ТК

 H 160, 25, 3 158, 36, 1 148, 54, 3

 M 50, 23, 1 42, 33, 2 39, 52, 7

V 2, 480, 42 2, 220, 38 2, 760,