Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Імуно-біохімічні аспекти ефективного використання ультрафіолету в клінічній практиці (експериментально-клінічне дослідження)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
55
Мова: 
Українська
Оцінка: 

25

 M/H 0, 310, 02 0, 270, 02 0, 270, 02
V/H 15, 551, 11 14, 011, 12 18, 651, 15
V/M 4, 960, 41 5, 290, 54 6, 990, 42
Примітка: Н – ріст тіла (см), М – маса (кг), V – ЖЕЛ (л3).
 
Параметри Н та V/M динамічно змінюються протифазно в напрямку ІТК  міксти  ІІТК, що дозволяє використати їх для взаємного посилення. Найбільш раціональним є вирахування критерію росту, діленого на 100 (для амплітудної порівняльності чисел) із критерію V/M, помноженого на 100: К= (V*100) /M-H/100. Отриманий типочутливий коефіцієнт К (коефіцієнт конституції), дозволяє інтегрально охарактеризувати дитячий організм із погляду конституціональної належності до І або ІІТК.
Обчислені для ІТК, мікстів і ІІТК значення К склали відповідно 3, 360, 11, 3, 710, 8 і 5, 510, 12. Прикордонна між І й ІІ ТК (середня) величина К склала 4, 440, 14. При цьому максимальне значення К для ІТК практично збігається з мінімальним для ІІТК (4, 650, 12 і 4, 690, 11). Далі розроблений нами метод був апробований на групі здорових дітей-мікстів. Мінімальне і максимальне значення К для цієї групи склали 2, 480, 05 і 6, 871, 12, а обчислена середня – 4, 670, 13. Усі представлені значення (m<5%) : 4, 44; 4, 65, 4, 69, 4, 67, обчислені при різній організації вибірок, знаходяться в загальній зоні помилки і вірогідно не розрізняються, що є вагомим доводом на користь раціональності застосування описаного методу оцінки ТК та адекватності вибору його прикордонного значення К: КІТК  4, 6  КІІТК, що і використовувалося нами далі для швидкої й ефективної типо-конституціональної оцінки.
Вивчення анамнестичних даних показало, що у дітей ІТК частіше, ніж ІІТК, зустрічалися перенесені дитячі інфекції та оперативні втручання з приводу тонзилектомії й апендектомії. Зазначені відмінності були характерні для всіх нозологічних груп обстежених дітей, у тому числі – здорових. Так, в нозологічній групі дітей, хворих хронічним ревматизмом, для І та ІІ ТК частота перенесених дитячих інфекцій склала 67, 5% і 45, 5% випадків, у дітей хворих диспластичним сколіозом відповідно – 70, 0% і 55, 5%. Зазначені оперативні втручання мали місце для І і ІІ ТК у хворих ревматизмом у 30, 5% та 20, 0% випадків, у хворих сколіозом – у 32, 2% та 12, 4% обстежених відповідно. Наявність супутніх чи перенесених захворювань запального характеру виявилося дуже стійко і вірогідно реєструємою ознакою дітей ІТК.
У групі дітей із зони аварії на ЧАЕС ці розходження виявилися найбільш рел’єфно. Звертає на себе увагу вірогідна перевага в ІТК у порівнянні з ІІТК хронічних запальних захворювань шлунково-кишкового тракту (12, 3% і 6, 1% відповідно). Важливим фактом є також істотні розходження в частоті бронхо-легеневої патології. Так, для І і ІІ ТК частота хронічного бронхіту розрізнялася майже в 8 разів, (12, 3% і 1, 6% відповідно). Крім того, анамнестично проаналізовані частоти гострої патології у формі гострих бронхітів та пневмоній розрізнялися в 5 разів (25, 2% і 5, 0% відповідно для І та ІІ ТК).
Таким чином, анамнестичний аналіз різних ТК дозволяє відзначити характерні розходження між ними по схильності ІТК до запальних захворювань, ареною яких є епітеліальна й асоційована з нею лімфоїдна тканина (SALT-система), в патогенезі яких вагома роль належить Th1-опосередкованим реакціям клітинної ланки імунітету.
 
РЕЗУЛЬТАТИ І ЇХНЄ ОБГОВОРЕННЯ
 
Найбільш оптимальним з погляду функціональної чутливості і реальних експериментальних можливостей об’єктом для оцінки біотропних ефектів УФР світовою практикою визнані еритроцит і його мембрана. З клінічної точки зору зміна в’язкості крові, яка визначається здібністю еритроцитів до деформації і зв’язані з цим порушення мікроциркуляції та метаболізму в тканинах є важливими патогенетичними ланками в розвитку патології, для корекції яких широко застосовується УФО (В. В. Естрін і співавт., 1993, Д. І. Рощупкін і співавт., 1996).
У наших дослідженнях перекисного окислення з урахуванням ефектів фотоінактивації токоферолу (табл. 3) було виявлено, що зі зростанням дози поглиненої УФ-енергії спостерігається характерна двухфазна залежність для маркера інтенсивності ПОЛ МДА та показників каталазної активності і перекисної резистентності еритроцитів: доза 1, 12кДж/м2 викликають активацію антиоксидантних систем, понад – пропорційно дозі їхнє пригнічення, яке виявляється прогресивним накопиченням МДА. При дослідженні дозової динаміки показника, яка представляє відношення концентрації МДА в опромінених субстратах без токоферолу до такій при його додаванні (n=23), виявляється діапазон в околицях дози 5, 6кДж/м2, де спостерігається найбільш виражене гальмування пероксидаційних процесів вітаміном. З ростом поглиненої УФ-енергії антиоксидантна активність препарату різко падає і при дозах, близьких до 10, 12кДж/м2 практично не виявляється. Таким чином, при УФО антипероксидаційна активність вітаміну Е істотно залежить від дози УФР, що варто пояснювати фотоінактивацією токоферолу при прямому поглинанні УФ-квантів.
 
Таблиця 3
Показники перекисного окислювання в суспензії еритроцитів при УФО (n=23) 
Доза, Дж/м2 0, 00 1122 5610 11220 16715
МДА 0, 72+0, 05 0, 68+0, 04 0, 72+0, 051 0, 89+0, 07 0, 93+0, 08
МДА+Т 0, 69+0, 052 0, 56+0, 03 0, 54+0, 05 0, 73+0, 06 0, 75+0, 08
АК 13, 95+1, 08
Фото Капча