+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
43
Мова:
Українська
згортали у «валик», котрий замотували в прямокутну тканину й міцно перетягували ниткою посередині на рівні пупка та на шиї. Утворена голова складала третину пропорції всієї ляльки. Ляльку сповивали в три етапи. Спочатку на голову пов’язували хустку. Для цього квадрат тканини складали по діагоналі та накидали на голову, а кінці хустини хрест-навхрест заводили за спину, не зав’язуючи у вузол. Далі ляльку міцно сповивали шматком тканини. Для цього її клали на прямокутну тканину так, щоб голова виступала за край, після чого один із верхніх кутів тканини заводили за спину. Другий кут також заводили навскіс за спину навхрест першому. Вільну нижню частину тканини накидали зверху і обтягували ним ляльку, не зав’язуючи кінців. На третьому етапі закріплювали пеленку звивальником (широка стрічка або вузький відрізок тканини червоного кольору), утворюючи два хреста спереду.
Ляльки-лихоманки
Спочатку виготовимо менш складні ляльки, котрі в народі називають «12 пропасниць-лихоманок». Технологічна особливість створення образів ляльок-лихоманок полягає в тому, що виготовляють їх із клаптиків різнокольорової тканини у формі однакових дванадцяти квадратів. По центру кожного квадрата кладуть згорнуту тканину для створення голови ляльки. Потім згортають квадратний клаптик та формують голову. Отриманий сувій згинають навпіл, відділяють голову ниткою, щільно обмотуючи в її нижній частині, а потім поверх нитки прив’язують червону стрічку або нитку. Далі формують тіло ляльки в такий спосіб: між частинами складеної тканини вставляють жмуток з тканини (мичку клоччя) і утворений об’єм перев’язують навхрест червоними нитками.
Такий прийом використовують при виготовленні усіх інших ляльок. У давнину всі ляльки причіпляли до червоної стрічки отримували 12 лихоманок, котрі й охороняли людей від хвороб.
Ляльки-мотанки «Капусниця», «Дзвіночок»
Розглянемо технологічні особливості створення ляльки-мотанки, або, як її ще називають народні майстри, ляльки-закрутки. Технологічна особливість прийому виготовлення ляльки полягає в тому, що при її виконанні не використовують голку. Здебільшого застосовують прийом закрутки тканини і зав’язування ниткою чи стрічкою. Послідовність виготовлення ляльки така:
Для роботи готують клаптики світлої тканини розміром, 20х20 см, шматок вати, нитки чи тоненьку стрічку.
Одну заготовку (клаптик тканини) згинають у нижньому краї навиворіт на 2-3 см і не дуже сильно закручують всередину. Таким чином готують тулуб ляльки.
У двох місцях (умовно на лінії шиї та талії), намотують нитку й міцно перев’язують закрутку. Можна в закрутку тулуба вставити ватний стержень.
Виготовляють голову. Для цього використовують другий клаптик-заготовку (квадратик білої тканини), кладуть у середину кужіль вати і, перегнувши по центру клаптик, формують кулю. Потім «голову» накладають на тулуб і міцно затягують нитку, щоб утворилася шия.
З інших двох країв у формі трикутників (зсувів), що утворилися навколо голови нижче шиї, формують руки. Для цього підбирають зріз і забирають зайву тканину всередину рукава, кисті рук перетягують ниткою способом обмотки та зв’язуючи її кінці.
Два інші трикутники, що залишилися, перев’язують на лінії талії і надають рукам напрям. Разом з руками утворилася блузка.
Волосся, коси виготовляють з неширокої стрічки полотна. Спочатку витягують поперечні нитки з обох країв тканини і утворюють бахрому, потім накладають заготовку на голову, прикріплюють «волосся» клеєм і формують зачіску чи заплітають косички зістрічками та бантиками.
Сорочку (одну або декілька) вирізають із тканини різного юну (кольору) діаметром 20 см та ЗО см у формі кола, всередині – невеличкий отвір, і одягають на ляльку. Можна також виготовити пряму спідницю чи сарафан і «вдягнути» закрутку.
Виготовлення ляльки завершують оформленням прикрасами, плетеними стрічками, тасьмою, бусинками, пов’язують голову хусткою, зав’язують фартух.
Лялька-мотанка в інший спосіб виготовлення
Виготовляли також ляльку-мотанку і в інший спосіб шляхом виконання таких дій:
Скручували трубочку з картону чи цупкого паперу і загортали в білу тканину.
Зверху і знизу підгинали тканину й замотували.
Заготовку зав’язували нитками знизу, зверху та посередині де згодом буде зав’язаний пояс на талії.
Голову виготовляли окремо. Для цього брали смужку світлі тканини в 2, 5 рази довшу за тулуб ляльки. У центр клали м’який жмуток тканини, складали і замотували в нижній частині нитками
Підготовлену голову міцно прив’язували до тулуба так, що довгі смужки тканини були розташовані з боків ляльки. Ці смужи розривали чи розрізали на декілька смужок, які заплітали в косички зліва і справа, створюючи у такий спосіб руки-косички. Рук» косички прив’язували на талії по обидві сторони.
Лялька-мотанка «Масляна»
Для створення образу «Масляної» тулуб ляльки доповнювали певними частинами жіночої постаті («грудьми»), одягали в хустку, спідницю, фартух та оздоблювали прикрасами. Із двох невеличким квадратів тканини та жмутів здійснювали підготовку грудей. Ці заготовки закріпляли до тулуба ляльки й міцно прив’язували ниткою. Нижче грудей обмотували широкою кольоровою смужкою, яку міцно обв’язували ниткою нижче верхньої частини й формували спідницю – у верхній частині з оборкою, у нижній – з широким подолом. Рукави також прикрашали оборками. Виконували їх у такий спосіб: брали дві прямокутні смужки тканини одного кольору зі спідницею, прорізали невеличкі за діаметром отвори, пронизували в них поворозку, стягували і прив’язували їх до основи рук-косичок. Так отримували крильця.
Голову ляльки пов’язували хусткою у формі трикутника з тканини різними