Історія України

 

 

8.7. Основні проблеми економічного розвитку незалежної України

 

24 серпня 1991 р. Верховна Рада  проголосила Акт  незалежності України. Цей день відкрив нову еру в історії нашої держави. Одне із найважливіших завдань, що постали перед Президентом України, Верховною Радою та урядом – забезпечити українському народові нормальні умови життя, підняти рівень його добробуту.

 

 

 

Наприкінці  жовтня  1991  р.  Верховна  Рада  України  розглянула

«Основні напрями економічної політики в умовах незалежності». У цьому документі передбачалася структурна перебудова господарства України. Велике значення надавалося конверсії оборонної промисловості, перерозподілу  матеріальних  і  трудових  ресурсів  на  користь  тих виробництв, які забезпечують населення споживчими товарами. Передбачалося переорієнтувати машинобудування на задоволення потреб агропромислового сектора, легкої і харчової промисловості.

У березні 1992 р. Верховна Рада розглянула «Основи національної економічної політики України», в яких зазначалося, що Україна повністю виходить з рубльової зони.

Важливу роль у становленні ринкової економіки України відіграв закон «Про приватизацію майна державних підприємств». Почалося створення малих і спільних підприємств, товариств різного рівня відповідальності, кооперативів тощо.

У 1991-1993 рр. розпочалися суттєві зрушення у сільському господарстві.   Почали   створюватися   фермерські   господарства.   Цьому сприяв закон «Про селянське (фермерське) господарство, приймалися інші закони й постанови.

Проте цих заходів виявилося недостатньо. Необхідні були радикальніші дії, направлені на прискорення економічних реформ, виведення господарства України з економічної кризи, що поглиблювалася. Великі надії покладалися на новобраного  Президента  України  Л. Кучму. Його  економічна  програма була викладена у Зверненні до Верховної Ради в жовтні 1994 р.

За час, що минув, зроблено чимало у плані реалізації цієї програми. Проведено цінову лібералізацію. Україна вийшла або наблизилась до світового рівня цін на основні види товарів і послуг. Здійснюється приватизація і роздержавлення власності, практично завершена мала приватизація.

Проводиться реформування сільського господарства. Завершено паювання землі, колгоспи перетворені в селянські спілки, збільшується кількість фермерських господарств.

Відбулася фінансова стабілізація, досягнута перш за все завдяки введенню власної грошової одиниці – гривні. Одним з виявів фінансової стабілізації є майже незмінний валютний курс гривні.

На жаль, реформи проводяться повільно. Тим часом життєвий рівень більшості громадян України погіршується. Економічна ситуація залишається складною і неоднозначною, її розв’язання – нагальна потреба сучасності.

 

 

 

Запитання для самоконтролю

 

 

1. У чому полягає актуальність економічної історії України?

2. Охарактеризуйте розвиток торгівлі за часів Київської Русі?

3. Розкрийте сутність господарських відносин в українських землях у

ХІV-ХVІ ст.?

4. Дайте характеристику Селянської реформи 1861 р.

5. Назвітьосновніособливостіекономічногорозвиткурадянської

України.

 

 

Термінологічний словник

 

 

 

Ганза (групапокупців)–торговийсоюзмістБалтійськогоі

Північного морів на чолі з Любеком у XII-XVI ст. Офіційно оформлений у

1556 p.,  формально  існував  до  1669  p.  Назва  з’явилась  у  1267  p.  в англійській королівській грамоті.

 

 

Емфітевтичне право – довгострокова або вічна оренда.

 

 

Закупи  — залежні люди в Київській Русі, які брали у феодала в борг позику (купу) і зобов’язані були відробити її.

 

 

Залозний  шлях  – сухопутний торговий шлях, що з’єднував Київ з

Тмутараканню, Малою Азією і країнами Сходу.

 

 

Золоте забезпечення — запас золота в центральних банках, призначений для покриття банківської емісії, а інколи й для забезпечення поточних рахунків та інших зобов'язань, що належать до оплати.

 

Комендація  – форма перетворення вільних селян на залежних.

 

Кріпосне   право   —  система  права  в  Середньовіччі,  що встановлювала залежність селянина від феодала і неповну власність останнього на селянина-кріпака.

 

Люстрація  –  інвентаризація  у  королівських  маєтках середньовічної Польщі.

 

 

 

 

віки.

 

Магдебурзьке право  – система міського самоуправління у Середні

 

 

 

Мануфактура – 1) форма промислового виробництва, яка історично передувала машинній промисловості; характеризується ремісничою технікою і поділом праці; 2) назва деяких текстильних підприємств в Україні та в інших країнах.

 

Пул   –  одна  з  форм  монополій,  яка  характеризується  тим,  що прибуток усіх учасників надходить у загальний фонд і розподіляється між ними пропорційно до розмірів їхніх капіталів.

 

 

Райфайзенка – сільський кредитний кооператив, названий ім’ям німецького  громадського  діяча  Райфайзена  Фрідріха  Вільгельма, засновника кредитних кооперативів у Німеччині.

 

 

Рустикальні  землі   –  селянські  земельні  наділи  в  Австрійській імперії та західноукраїнських землях, що входили до її складу.

 

Рядовичі  – залежне населення в Київській Русі, яке слугувало князю договором (рядом).

 

Соляний шлях – сухопутний торговий шлях, що з’єднував Київську

Русь з узбережжям Чорного моря.

 

Тартак – лісопилка в XVI-XIX ст.

 

Цензива  – оброчна система користування землею.

 

 

Чинш – фіксована плата в грошовій або натуральні формі за користування земельним наділом.