Історія України

 

Література

 

 

1. Гальчинський А. Україна: поступ у майбутнє. – К., 1999.

2. Економіка України: десять років реформ / За ред.

З. Ватаманюка та С. Панчишина. – Львів, 2001.

3. Коропецький І. Дещо про минуле, недавнє минуле і сучасне української економіки. – К., 1995.

4. Лановик Б. Д., Лазарович М. В., Чайковський В. Ф. Економічна історія / За ред. Б. Д. Лановика. – 2-ге вид., перероб. – К., 2000.

5. Лановик Б., Матисякевич З. Економічна історія України і світу.

– К., 1999.

6. Леоненко П. М., Юхименко П. І. Економічна історія. – К., 2004.

7. Сакс  Дж.,  Пивоварський  О.  Економіка  перехідного  періоду:

Уроки для України: Пер. з англ. – К., 1996.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛЕКЦІЯ 9

 

 

 

ГЕОПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

 

 

 

 

9.1. Геополітичне положення  України

 

 

Як наукова дисципліна геополітика відома з XIX ст. Це наука, яка вивчає взаємозв’язки і  взаємозалежність  між державною  політикою  і тим географічним середовищем, в якому вона здійснюється.

Термін  «геополітика»   в  науковий  обіг  вперше  ввів  шведський учений Р. Челлен. На його думку, «геополітика – це наука про державу як географічний організм, що втілений у просторі». Проте сучасні дослідники справжнім   засновником   геополітики   вважають   німецького   науковця Ф. Ратцеля.  Зазначений термін він, щоправда, не вживав, і його головна праця вийшла друком наприкінці XIX ст. під назвою «Політична географія».

Географічне положення України є вагомим фактором вироблення її зовнішньої політики. У ракурсі геополітики вона займає на Євразійському континенті    унікальне    місце,    яке    часто    визначається    поняттями

«географічний центр Європи», «перехрестя між Сходом і Заходом».

Маючи територію понад 600 тис. кв. км і посідаючи шосте місце за чисельністю населення (48,5 млн.) на континенті, Україна володіє не тільки багатими природними ресурсами, а й значним промисловим та науково- технічним потенціалом, досить розвиненою економікою. Вона межує з багатьма країнами, що зумовлює необхідність налагодження рівноправних, взаємо- вигідних відносин на основі глибоко обґрунтованої сучасної геостратегії.

З геополітичної точки зору Україна справді весь час відігравала роль головного кордону між цивілізаціями.  Це пов’язано з географічним становищем України. Україна розташована на межі між Європою і Євразією. Є термін «Великий Степ». Це територія степів і пустель від Чорного моря до Жовтого, яка займає весь центр Євразії. У цих степах зручно займатися скотарством, але українські степи так само придатні й для землеробства. Саме в Україні закінчується межа широколистяних лісів з родючими ґрунтами, часто з чорноземами.

Україна постійно знаходилася на межі різних культурних і господарчих регіонів. На сході – степи, на півночі – тайга, не заході – ліси, на півдні – Чорне море. Північний захід і південний схід України часто складали спільну територію, здавна мали спільну мову і назву Кіммерія або Гіммерія. Греки називали територію сучасної України Скіфією. Україна завжди являла собою самий північно-східний край родючих, культурних і цивілізованих земель. Землеробство тут почалося ще в неоліті. На території України землеробство почалося в VІ тис. до н.е. А на нечорноземні території на північ від України землеробство розповсюдилося тільки в ІІ тис. до н.е. У

 

 

 

зв’язку з цим Україна майже постійно опинялася у центрі конфлікту між різними цивілізаціями. Україна – територія вічного конфлікту між принципово різними культурами. Свого часу І. Мазепа написав вірш: «О горе-горе тій чайці-небозі, що вивела діток при битій дорозі». Але це саме давало й величезні переваги. Здатність до запозичення різноманітних елементів культури, синтезу принципово нової культури, в тому числі і запозичення військової майстерності. Вирішення конфлікту залежало від того, по яку сторону стане населення України. Отже, часто населення України відігравало важливу, а іноді й вирішальну роль у ході світової історії.

Перша стала державність на території України – Скіфська держава, яка охоплювала майже всю територію сучасної України. Столиця була в районі   сучасного   Нікополя.   У   складі   її   населення   значну   частину становили предки слов’ян. Правобережну Україну можна вважати їх прабатьківщиною. Скіфія входила до системи держав Близького Сходу, вела війни проти ассірійців, підтримувала стосунки з древньою Грецією.

Потім на початку нашої ери подібне державне утворення майже на всій території сучасної України створило германське плем’я готів. Як відомо, скіфи свого часу взяли участь в розгромі Ассирії, а готи вперше в історії захопили Рим. Згодом північ сучасної України стала центральним ядром Давньоруської держави.

Традиції української державності. Чи були українці в минулому окремою політичною нацією? Сутність проблеми полягає в тому, що лише тричі в історії протягом незначного часу існувала незалежна Українська держава:

1. 1648-1713 рр., коли вона була остаточно підкорена й поділена між Росією та Польщею, при цьому весь цей час вона визнавала зверхність якоїсь з сусідніх держав, тобто не була повністю