Історія України

 

3. Захоплення Харкова дало можливість арміям більшовицької Росії здійснити наступ на Київ. Він здійснювався з трьох напрямків: від Гомеля на Чернігів наступала військова група під командуванням Берзіна, з Брянська на Чернігів наступала група Знаменського, а з Харкова, через Полтаву – група П.Єгорова і Муравйова. На протязі грудня 1917 – січня 1918 року більшовики захопили Катеринослав, Миколаїв, Херсон. Спільно з російськими більшовицькими загонами наступали українські  загони під командуванням Ю.Коцюбинського і В.Примакова. Ці дії більшовиків примусили Центральну Раду відмовитись від автономістських ілюзій про братерське, спільне життя в федеративній Росії. 22 (9) січня 1918 року ЦР затверджує ІV Універсал, яким Україна оголошується самостійною країною. Одночасно київські більшовики 16 січня (за новим стилем)1918 року розпочали збройне повстання, центром якого став завод “Арсенал”. П’ять діб ішли бої між українськими військами і загонами робітників цього заводу. В них загинуло біля 300 робітників. Тим часом більшовицькі загони, що йшли на Київ, обєдналися в місті Бахмач і під командуванням Муравйова спільно рушили на Київ.

 Битва під Крутами. Захищаючи столицю С.Петлюра, як секретар з військових справ, вирішив затримати наступ М.Муравйова біля станції Крути. Серед інших він надіслав туди курінь, сформований з студентів Українського народного університету та учнів старших класів Кирило-Мефодіївської гімназії. Бій відбувся 29 січня 1918 року. Після бою невеликий загін студентів у сутінках відірвався від своїх, потрапив у полон і був розстріляний. Всього в бою 2 тисячам противника протистояло 500 чоловік, з яких 300 були студенти і учні. Після цих подій стало неможливим захищати Київ. Тому Центральна Рада евакуюїться до Житомира, а на початку лютого більшовики входять до Києва і піддають розправі жителів міста.

Висновок. На протязі осені 1917- початку 1918 року відбулась еволюція українського мислення від автономістських настроїв через проголошення УНР як автономії у складі Росії до незалежницьких, що відбилось у змісті ІV Універсалу. Прикладом для нащадків є мужня боротьба за незалежну Україну студентів-героїв Крут.

 

1. Історія України (підручник), 10 кл., Кульчицький С.В., Лебедєв Ю.Г., К., Генеза, 2010, с.156-177.
2.  Історія України (підручник для ВНЗ), колектив авторів, кер. Зайцев Ю.Д., Світ, 2003.
3.  Новітня історія України Ч.І (підручник) 10 кл., Турчанко Ф.Г., Генеза, 2002.
4.  Історія України. Бойко О.Д. –К., 2004.

 

 

Основні терміни: Брестський мир, Українська держава, Гетьманат.

 

          

1. Україна і Брестський мир.
2.  Гетьманський переворот. 
3. Внутрішня і зовнішня політика П.Скоропадського.
4. Боротьба проти гетьманського режиму.

 

1. З листопада 1917 року у Брест-Литовську, в штабі німецьких військ ішли переговори про укладення мирного договору між Росією та країнами Четвертного союзу. Росія всіляко відтягувала підписання невигідного для себе договору. УНР після проголошення самостійності стала суб’єктом міжнародного права і на запрошення країн Четвертного союзу, попри заперечення більшовицької Росії, приєдналась до переговорного процесу. Приєднання України до переговорів було вигідним перш за все Німеччині, яка мала тяжкий економічний стан і потерпала від нестачі продовольства. Адже в цій країні добова норма робітника становила 285 грамів хліба, 300 грамів картоплі, 28 грамів мяса. М’ясо, масло замінялись капустою, бруквою, а цукор-сахарином. 9 лютого (27 січня) 1918 року вперше в історії Першої світової війни укладається сепаратний мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу. За ним кордони між УНР та Австро-Угорщиною встановлювались по довоєнних кордонах (Галичина, Буковина і Закарпаття залишались в складі Австро-Угорщини), УНР зобов’язувалась поставити Німеччині значну кількість зерна, круп, мяса (Слід відмітити, що продукти вивозились з України не безкоштовно. Так за травень-листопад 1918 року до Німеччини та Австро-Угорщини відїхало 37 тисяч вагонів, а в Україну – 26 тисяч вагонів з німецькими товарами). Четвертний союз зобов’язався допомогти УНР в боротьбі з російським більшовицькими загонами.

Наслідком договору став спільний наступ в Україні українських та союзницьких військ 18 лютого 1918 року. Більшовицький радянський уряд України стримував на протязі місяця цей наступ, відступаючи в сторону кордону Російської Федерації. 3 березня 1918 року Росія підписала з Четвертним союзом свій Брестський мир, за яким, зокрема визнавала самостійність УНР. 22 березня Центральна Рада повернулась до Києва. Українські союзники поставили свої гарнізони, поділивши Україну на контрольовані території. Австро-Угорщина зайняла південно-західну частину Волині, Подільську,  Херсонську і Катеринославську губернії; Німеччина – всі інші. Визнаючи суверенність УНР союзники насправді втручались і внутрішню діяльність Центральної Ради, яка і сама не мала сильної влади в Україні. За березень-квітень 1918 року ЦР прийняла ряд постанов, які і нині протирічиво сприймаються в суспільстві. Це постанови: про поділ УНР на 32 землі; про заміну підписів і вивісок з російської мови на українську; про засвоєння держслужбовцями української мови; про демонтаж пам’ятників Катерині ІІ та інших російських високо посадовців; заборона виплати грошових переказів з Росії і т. п. При цьому кардинальні рішення соціально-економічного характеру не приймалися що знижувало довіру до своєї влади. Але все ж Центральна Рада 28 квітня прийняла Конституцію УНР і вибрала першого Президента країни. Ним став М. Грушевський.