Історія України

 

2. Події кінця ХІХ початку ХХ століття вплинули на розвиток української літератури, основними напрямками якої були реалізм та модернізм.

Представниками реалізму були Іван Нечуй-Левицький (1838-1918 роки). Головні твори – повісті “Кайдашева сімя” та “Микола Джеря”. Панас Мирний (Панас Рудченко) – (1849-1920 роки)-головний твір “Хіба ревуть воли як ясла повні”; Іван Франко (1856 – 1916 роки) – головний твір – поема “Мойсей”. У цих творах головним героєм є український селянин.

Представником імпресіонізму був Михайло Коцюбинський (1864 – 1913 роки). Його основний твір “Фата моргана”. Головна дійова особа твору – земля.

Молодим прозаїком заявила себе Ольга Кобилянська (1863 – 1942 роки). Її головний твір “Земля”. Талановитим новелістом був Василь Стефаник (1871 – 1936 роки). Головний твір – збірка творів “Кам’яний хрест”- символ непосильної праці селян.

Інтелектуальний напрямок в українській літературі започаткувала поетеса Лариса Косач (Леся Українка) (1871 – 1913 роки). Основні твори – пема “Давня казка” та драма “Лісова пісня”. Неоромантиком та символістом був Олександр Олесь (1878 – 1944 роки). Декаденство представляв Микола Вороний (1871 – 1938 роки), який орієнтував українську літературу на Європу.

3. Архітектура. На початку ХХ століття змінювався стиль в архітектурі через урбанізацію. У Львові в архітектурі мали поширення неокласицизм та “віденське барокко”. Воно втілене в споруді сучасного університету у Львові. В Києві переважало французьке барокко  (будівлі сучасного театру ім.. І.Франка, Державного банку та інші). Також зявився стиль “український модерн” (з приміненням бетону, металоконструкцій).Видатними архітекторами цього стилю були в Києві В.Городецький  (споруда костьолу Св.Миколая, Будинок з химерами і т.п.); в Полтаві В.Кричевський (будинок сучасного краєзнавчого музею); В Харкові А.Бекетов (будова Бактеорологічного інституту ім.. Л.Пастера) та інші.

Живопис. В українському живописі яскраво показав себе художник – реаліст С Васильківський, відомий своїми пейзажами “По Дінцю”, “Ранок на Дніпрі” та історичними полотнами. Представником українського стилю був Ф.Кричевський, який був портретистом. Відомі його портрети І.Франка, В.Вернадського та інші. Художником-реалістом був Микола Пимоненко, який зображав українську природу та життя українського села. Талановитим графіком був Григорій Нарбут, який ілюстрував книги і, зокрема, створив дві листівки “Колишні Україна”.

Музика. На початку ХХ століття розширюється мережа музичних училищ. У Києві та Одесі відкриваються консерваторії, зароджується оперне мистецтво. Засновником української класичної музики був Микола Віталійович Лисенко (1842 – 1912 роки) – видатний композитор, диригент, уродженець міста Гадяч (Полтавщина). Він, зокрема, написав опери “Наталка Полтавка”, “Тарас Бульба” та інші. Його учнем був Кирило Стеценко (1882 – 1922 роки) – композитор і хоровий диригент. Написав музику до вистави “Сватання на Гончарівці” та інші твори. В Західній Україні видатними композиторами були Денис Січинський, Станіслав Людкевич. Чудовими обробками українських пісень прославився Микола Леонтович (відома в усьому світі його різдвяна “Щедрівка”).

Театр. Кінематограф.  Центром театрального життя був Київ. Великою популярністю всупереч переслідуванням, користувались українські драматичні групи П.Саксаганського, М.Садовського, М.Кропивницького. Українські театри працювали за умови, що вони ставитимуть вистави українською та російською мовами. У театральній трупі М.Садовського працювали такі відомі актори, як М.Заньковецька, А.Борисоглібськи, І.Маряненко. Користувались популярністю вистави І.Карпенка-Карого, зокрема “Суєта”.

Кінематограф в Україні називався синематограф (фотографії що рухаються). В Києві перша демонстрація синематографа відбулась в 1894 році. Одним з перших фільмів, який демонструвався 40 хвилин став фільм “Кочубей у темниці”, знятий у Києві.

 

1. Історія України (підручник) 10 кл., Кульчицький С.В., Лебедєв Ю.Г., К., Генеза, 2010, с.77-102. 

                   

 

 

Студент (студентка) спираючись на карту та інші джерела, характеризує геополітичні плани країн Антанти і Троїстого союзу щодо України, показує на карті території, де відбувались воєнні події Першої світової війни;

визначає хронологічну послідовність подій Української революції;

доводить взаємозв’язок Першої світової війни і революції 1917 року;

характеризує стосунки УЦР і Тимчасового уряду;

порівнює різні точки зору щодо діяльності УЦР у березні – листопаді 1917 року;

готує реферати про події Першої світової війни і Української революції;

складає політичні портрети діячів Української революції;

аналізує зміст І і ІІ Універсалів, порівнює їх ідеї.

 

Основні терміни: світова війна, Антанта, Троїстий союз, Тимчасовий уряд, Універсал, Центральна Рада.

 

             

1. Плани воюючих сторін щодо України.  
2. Воєнні дії на території України в 1914 – 1917 роках.
3. Суспільно-політичний рух в Західній Україні. Формування легіону Українських Січових  Стрільців. 
4. Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні.
5. Прояви кризи в Росії в умовах війни.
6. Початок Української революції. Утворення УЦР.
7. І і ІІ Універсали Центральної Ради.

 

 

1. 1 серпня 1914 року розпочалась Перша світова війна, головна мета якої була територіальний переділ світу. Її вели перш за все Троїстий союз (Німеччина, Австро -_Угорщина, Туреччина) і Антанта (Англія, Франція і Росія). Німеччина хотіла захопити Наддніпрянську Україну, Схід України і Крим. Австро-Угорщина мала намір захопити