Історія України

 

2. З кінця 1909 року в Росії розпочалось економічне піднесення. Промислове виробництво зростало. Видобуток вугілля на Донбасі становив 70% від загальноросійського. В 2-4 рази зріс видобуток залізної руди. Почали застосовуватись двигуни внутрішнього згорання і електродвигуни. Металургійна промисловість України давала напередодні першої світової війни 60% загальноросійського випуску сталі. Та все ж в порівнянні з Європою це було відставання.

Територією України проходили чотири залізниці: Катерининська, Південна, Південно-Західна та Москва-Київ-Воронеж, які складали 80% української залізниці.

Машинобудування, зокрема сільськогосподарське, було найбільш  розвинуте в Катеринославі, Харкові та Херсоні. Україна давала більше половини сільськогосподарських машин імперії.

У Східній Галичині розвивалась нафтодобувна, нафтопереробна та деревообробна промисловість, на Буковині – лісопильна та деревообробна, на Закарпатті – деревообробна, меблева, хімічна промисловість.

Продовжували виникати монополістичні обєднання-синдикати “Союз рафінерів”, синдикат консервних заводів, синдикат “Урожай” (продаж сільськогосподарських машин), “Продаруд” та інші.

Сільське господарство продовжувало займати чільне місце в економіці імперії. Головною галуззю було зернове виробництво. В порівнянні з 1898-1902 роками, в 1909-1913 роках виробництво хлібних культур зросло з 775 млн. пудів до 1млрд. 070 млн. пудів хлібних культур. Україна була “житницею” Європи. За останні чотири роки перед війною з її території вивезено 270 млн. пудів зернових. При цьому урожайність була в 2-3 рази нижчою ніж в країнах Європи.

Висновок. Таким чином економіка України напередодні війни була на піднесенні, хоча і відставала від економічних показників Європи.

 

1. Історія України (підручник), 10 кл., Кульчицький С.В., Лебедєв Ю.А., К., Генеза, 2010., с. 57-77.
2. Історія України (підручник для ВНЗ), колектив авторів, кер. Зайцев Ю.Д., Світ, 2003.
3. Новітня історія України ч.І (підручник), Турчанко Ф.Г., Генеза, 2002
4. Історія України. Бойко О.Д., -К., 2004

 

 

                  

1. Розвиток освіти і науки.
2. Розвиток літератури.
3. Архітектура і мистецтво.

 

1. Період економічного піднесення позначився на розвитку освіти і культури України.

За Всеросійським переписом населення 1897 року лише 19,8% українців були письменними.

В імперії існувала триступенева система освіти: початкова, середня і вища. Початкова освіта знаходилась у занедбаному стані. В під російській Україні налічувалось 16,8 тисяч початкових шкіл. Поза школою залишалось 70% дітей. В початкову школу входили народні і парафіяльні училища. Народні училища утримували земства а парафіяльні – російська православна церква.

Середня школа була представлена класичними гімназіями і комерційними училищами. У гімназіях більшу увагу приділяли вивченню математики та природничик наук. Гімназії були як державні так і приватні. Так, у Києві кількість чоловічих і жіночих гімназій з 1900 до 1913 року зросла з 12 до 35. Найбільш відомою вважалась гімназія Галагана для найбільш обдарованих дітей. Навчання в приватних гімназіях коштувало до 280 рублів (з пансіоном – до 400 рублів). Зростала кількість професійних шкіл, чого вимагав розвиток промисловості. Наприклад, Київська реміснича школа готувала слюсарів, столярів, електромонтажників.

Навчання у всіх освітніх закладах велось російською мовою.

Вища школа була представлена університетами, інститутами та жіночими курсами.

Уже традиційними були Київський, Харківський та Одеський університети. Учителів готували учительські інститути, зокрема Київський жіночий фребелівський педагогічний інститут (Фрідріх Гребель – німецький педагог). Кваліфіковані технічні кадри готували Харківський технологічний, Київський політехнічний інститути та Катеринославське вище гірниче училище. У Києві працювали вищі жіночі курси, які мали історико-філософське, фізико-математичне, юридичне, економіко-комерційне відділення.

В Західній Україні діяли початкові і середні школи. Навчання велось польською і німецькою мовами. З 1874 року середнім навчальним закладам дозволили викладання предметів українською мовою. Але на початку ХХ століття таких навчальних закладів в Галичині було всього 6, на Буковині – 2, в Закарпатті – жодного.

Освіту поширювали зокрема “Просвіти”. Лише в Західній Україні було 78 філій цієї організації, в якій навчалось 100 тисяч осіб.

Розвивалось фізичне виховання. Особливо популярними були такі види спорту як гирявий та боротьба. Найпопулярнішим, навіть у Європі став борець з села Красенівка (нині Черкаська область) Іван Піддубник, який з 40 боїв програв лише один.

В Західній Україні великий вплив мали фізкультурно-спортивні товариства “Сокіл” та “Січ”.

Розвиток науки.

Центрами розвитку науки були Київ, Харків, Одеса. В галузі математики значні досягнення мали київські вчені Д.Граве (створив наукову школу в галузі алгебри), Н.Чоботарьов, О.Шмідт, Б.Делоне та Г.Пфейфрер. В галузі механіки успішно працювали фізики Г.Суслов та П.Воронець. В галузі містобудівництва відомими стали досягнення Є.Патона (розбірні залізні мости). В галузі повітроплавання. 23 травня 1910 року в Києві створив перший літак для Російської імперії професор А.Кудашев. Відомими повітроплавцями були І.Сікорський  (перший зробив багатомоторний літак “Ілля Муромець” а потім гвинтокрили для США), Ф. Андерс (створив перший російський дирижабль), Петро Нестеров (першим зробив відому петлю Несторова), полтавчанин Г.Котельников (розробив перший парашут). В галузі медицини відзначились терапевти М.Страженко і В.Образцов, епідеміолог Д.Заболотний. В галузі садівництва відзначився Л.Симиренко, який започаткував промислове садівництво. В галузі суспільних наук відзначився історик М.Грушевський та археолог В.Хвойко (дослідив трипільську культуру). Для популяризації науки