Історія України

Промислове виробництво продовжувало носити екстенсивний характер (відсутність примінення нових технологій). Як і раніше, продовжували відставати легка, харчова промисловість і сільське господарство. Була відчутна невідповідність у розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва.  Якщо в 1949-1952 роках обсяг промислового виробництва зріс на 230%, то в сільському господарстві лише на 10%. Щоб залагодити ситуацію М.Хрущов наказав укрупнювати колгоспи. Кількість колгоспів в Україні внаслідок цього скоротилась вдвічі, але це не дало відчутних результатів. Після цього влада почала діяти більш рішуче. В 1951-1955 роках в село було направлено 40 тисяч спеціалістів, в 2,3 рази зменшено оподаткування колгоспів. Це дало певні результати. В 1954-1958 роках валова продукція сільського господарства, в порівнянні з попередньою п’ятирічкою зросла на 35,3%. Україну залучили до підняття цілинних і перелогових земель в Казахстані, Сибіру. З України було вивезено 100 тисяч осіб, як правило молоді. Відправлено 11,4 тисяч тракторів і 8,5 тисяч комбайнів, що в першу чергу вдарило по продуктивності праці в українському селі. Також влада розпочала поширювати посіви кукурудзи і гороху, щоб виробити більше мяса. В 1953 році в Україні 2,2 млн. гектарів посівів було під кукурудзою. Внаслідок цього скорочувались посіви озимої пшениці.

 

3. Відбудова відкривала певні можливості для поліпшення життя людей. Середньомісячна зарплата робітника в народному господарстві становила в середині 50-тих років 711 рублів. При цьому, наприклад буханка хліба коштувала 1 руб 60 коп., цукерки (шоколадні) –до 68 рублів кілограм, чоловічий костюм вовняний- 241 руб. Але купити ці речі не завжди вдавалось, тому що був дефіцит.

Складною була проблема з житлом. На початку 50-тих років більшість людей жила в бараках і гуртожитках. Не вистачало самих елементарних умов для життя . В селі на початку 50-тих років в землянках продовжували жити 48,7 тисяч колгоспних сімей.  А хто мав свої будинки, то це були так звані мазанки. Влада не стимулювала будівництво нормального житла, бо вважалося, що це відволікає від колгоспного виробництва. Не вистачало в селах нормальних магазинів, дитячих садочків. Так в 1949 році в УРСР було лише 64 сільських дитячих закладів.

Кращим був рівень матеріального забезпечення наукової інтелігенції. Так в 1949 році академік мав зарплату 6 000 рублів у місяць,  професор 4 000 а кандидат наук 2 000 рублів.

Найвищий рівень життя мала партійна номенклатура. Вище керівництво УРСР мало оплату праці 10 тисяч рублів у місяць, а заступники і секретарі обкомів по 7 500 рублів. Крім того вони користувалися іншими пільгами.

 

4. До завершення війни Кримська область входила до складу Російської Федерації. Виселення з півострова перш за все татар ускладнило соціально-економічне становище. Тому почали переселяти росіян з інших районів Федерації, які не отримали достатніх умов для життя і не привикли виживати в незвичайних для себе природних умовах. Восени 1953 року М.Хрущов відвідав Крим, де почув від переселенців слова, про те що тут не росте картопля, капуста і т.п.  За таких умов 19 лютого 1954 року указом Президії Верховної ради СРСР Крим було передано до складу УРСР. Це співпало з відзначенням 300-річчя Переяславської ради, що було подано, як вічне прагнення українців об’єднатись з росіянами. Передача Криму була подана як “вияв дружби і довіри російського народу до українського”. 

 

5. Значною подією другої половини  50-тих років був ХХ зїзд КПРС (лютий 1956 року). На цьому зїзді, на закритому засідання, Перший Секретар ЦК КПРС М.Хрущов виступив з доповіддю “Про культ особи  та його наслідки”. В доповіді були наступні розділи: Сталін і війна; депортація народів СРСР; післявоєнні репресивні акції; відносини з Югославією; культ Сталіна; наслідки культу особи. До цього виступу він готувався рік. Тодішній голова КДБ І.Сєров готував всі необхідні матеріали про репресії. При цьому вилучались матеріали, що засвідчували участь самого М.Хрущова у репресіях.

ХХ зїзд КПРС прийняв відповідну постанову, але вона не була опублікована. До речі, доповідь не містила аналізу причин культу особи. Насправді культ особи визрів в СРСР як об’єктивне соціально-економічне явище, в умовах ліквідації ринку, будівництва казарменного соціалізму, формування командно-адміністративної системи та відсутності розподілу влади. Та все ж критика М.Хрущовим культу особи сприяла оздоровленню суспільства, наслідком чого стала лібералізація суспільно-політичного режиму в СРСР. Вона дістала назву “відлига” ( термін походить від назви однойменної повісті  письменника І.Еренбурга, написаної в 1954 році).

Після виступу М.Хрущова, за короткий час в Україні були знесені тисячі бюстів і пам’ятників Й.Сталіну, змінені назви вулиць та міст.

 

6. Процес політичної реабілітації засуджених розпочався масово після ХХ зїзду КПРС і відбувався в три етапи. Перший (1953 р.) та другий (1954-1956 рр.) етапи не були масовими. Після зїзду розпочався третій етап (1956-1959 рр.). В Україні діяли спеціальні комісії, до яких входили працівники ЦК КПРС і окремі реабілітовані комуністи. За їх участю було впродовж цього періоду реабілітовано 250 тисяч осіб,