Історія України

Одночасно проводилась колективізація. Відношення в краї до колгоспів в основному було негативним, особливо в світлі голоду 1946-1947 років в Наддніпрянській Україні, де тотально були колгоспи. Тому влада вдалась до жорстоких дій. На початок 50-тих років колгоспи об’єднували 95% господарств. Люди боролись з колективізацією ідучи в УПА, не виконуючи обов’язкового мінімума трудоднів і т. п. Влада вдалась до депортацій. В 1946-1947 роках на схід СРСР було вивезено 500 тисяч західно – українців.

Культурна революція в Західній Україні мала на меті змінити світогляд населення у відповідності з комуністичною ідеологією. В західні регіони були направлені спеціалісти з східної України інженери, вчителі, студенти і т. п. В 1946 році західноукраїнське студентство становило лише 37% уродженців краю. У вищих навчальних закладах Західної України домінуючою стала російська мова. В Львівському університеті лише кожний шостий викладач вів заняття українською мовою. Процес русифікації наростав у цьому регіоні. Національна політика в цей час була спрямована на злиття націй, при домінуванні російськомовного населення.

 

8. Насадження комуністичної ідеології передбачало несприйняття  релігії. Хоч влада і надала певні можливості для існуванні Російської православної церкви, але абсолютно не сприймала Українську греко-католицьку церкву, як носія української національної ідеї. Спочатку владжа вичікувала, а з осені 1944 року розгорнула наступ на цю церкву. Були закриті друкарні, семінаристи почали призиватись на військову службу, священників звинувачували в антидержавній діяльності. Керівництво УГКЦ на чолі з митрополитом Йосипом Сліпим спробувало порозумітись з Й.Сталіним, відправивши в Москву делегацію, яка так і не була прийнята. Умова для делегації була одна, допомогти знищити УПА. З весни 1945 року ЗМІ розпочали компанію дискредитації УГКЦ. У квітні 1945 року було заарештоване керівництво УГКЦ на чолі з митрополитом Й.Сліпим. Одночасно НКВС готував “саморозпуск” УГКЦ і приєднання її до РПЦ. 8 – 10 березня 1946 року у Львові на соборі УГКЦ, при участі священника зрадника Григорія Костельника  і насильно привезених і заляканих 216 священнослужителів було оголошено про скасування Берестейської унії 1596 року і возєднання з РПЦ. Державна влада видала розпорядження, за якими: вилучити в уніатів храми; закрити уніатську семінарію; підвести під оподаткування без пільг уніатську церкву і духовенство; націоналізувати частину майна. Близько 200 священників, які врятувалися, створили підпільну УГКЦ, яка діяла до 1989 року ( в цей рік вона була легалізована М.Горбачовим, за вимогою Ватикану і римського папи Іоанна Павла ІІ).

 

9. Основною силою, що заважала радянізації Західної України були УПА та підпілля ОУН. Вони боролись за створення незалежної Української держави. Радянська влада кинула значні сили проти УПА. Воно змушене було розбитись на малі групи по 15-20 чоловік і продовжити боротьбу. Націоналістичне підпілля сподівалось на протистояння США і СРСР, що дозволить відновити самостійність України. Тим часом радянські війська нарощували каральні операції. При цьому населення залякувалось, депортовувалось, робились прилюдні страти, тощо. Весною 1946 року радянські війська почали спалювати ліси в районі дій повстанців. Одночасно горіли і села. Так були спалені села Кути, Лісове, Добролівка та інші на Львівщині. За зиму – весну 1946 року повстанці втратили 40% свого складу. Щоб виманити повстанців з лісу, проводилась агітація, оголошувались амністії і т. п. Серйозний удар по повстанцях був нанесений колективізацією, внаслідок чого вони вже не могли отримувати продукти харчування від своїх сімей. За цих умов командування УПА прийняло рішення про вихід основних сил через Карпати і Татри до Німеччини та Австрії для збереження сил на майбутнє. При цьому частина повстанців була залишена для продовження терористичної боротьби з владою. Важким ударом для повстанців була загибель 5 березня 1950 року Головного командира УПА Романа  Шухевича (псевдонім Тарас Чупринка. Ця людина Указом Президента України Віктора Ющенка в 2009 році була удостоєна звання Героя України, а в 2011 році, за Президента В.Януковича, рішенням суду це звання було відібране). На початок 50-тих років національний рух Опору почав стихати. Загальні втрати УПА за роки боротьби склали 20 тисяч осіб, радянська сторона втратила 22 тисячі осіб.

 

10. Українські повстанці діяли також на території Польщі і інших країн Східної Європи, де проживали українці. Тому польська сторона вирішила переселити на спустошені землі західної Польщі (через виїзд з цих територій німців) українців з земель, що відійшли за радянсько-польським договором про кордони. Ця операція  дістала назву “Вісла”.  Офіційним приводом до неї стала загибель 28 березня 1947 року в районі села Яблонне заступника міністра оборони Польщі генерала К.Сверчевського, який потрапив у засідку загону УПА. Після цього польська правляча комуністична партія прийняла рішення, про виселення українців на повернуті колишні німецькі землі без створення компактних груп проживання і узгодити дії з урядом СРСР та Чехословаччини. Виселення було жорстким. На залишення села давалось 48 годин. З собою