Історія України

Ситуація в Західній Україні ускладнювалась і тим, що уряд Польщі в еміграції продовжував бачити ці території, як складова частина своєї країни, що спричинило до протистояння УПА та польського націоналістичного руху Опору в лиці Армії Крайової (події взаємного винищення мирного населення в історії дістало назву  “Волинська трагедія”). Цю ситуацію в своїх інтересах використовували німецькі окупанти та сталінський режим.

В 1944 – 1945 роках радянська влада провела проти УПА 40 тисяч операцій, в результаті яких було вбито 103 тисячі повстанців і 123 тисячі затримано. За цей же час повстанці здійснили 6 тисяч операцій та 14,5 тисяч диверсій, від яких загинуло 30 тисяч солдатів і офіцерів. УПА чинило жорсткі дії і проти українців, які ішли на свідому співпрацю з новою владою. Радянська влада, щоб підірвати в населення віру в УПА, вдалась до виселень сімей за співробітництво з повстанцями (в 1944-1945 роках вивезено на схід і північ СРСР 200 тисяч осіб). Також влада залучала місцеве населення до виконання своїх завдань. У жовтні 1944 року в органи влади було рекомендовано 2 тисячі місцевих активістів, 700 взято на службу в НКВС як агентів.

 

6. 9 травня 1945 року народи СРСР святкували День Перемоги. Країни союзники СРСР святкували і святкують цей день 8 травня, так як саме в цей день Німеччина капітулювала перед Англією, США і Францією. Україна, будучи об’єктом трагічних подій, внесла значний вклад в Перемогу. При цьому, за висловлюванням У.Черчілля, вона найбільше постраждала. 

Понад 2 тисячі українців стали Героями Радянського Союзу, 32 особи – двічі Героями, а льотчик І.Кожедуб – тричі Героєм. (До речі Й.Сталін викреслив з списку  на присвоєння звання Героя Радянського Союзу уродженця села Горностаївка Сумської області Олексія Береста, залишивши в ньому росіянина Єгорова і грузина Кантарію, в чому проявилось узагальнене відношення до українців. Олексій Берест загинув в 1970 році в Ростові – на – Дону, рятуючи з – під електропоїзда дитину. Удостоєний звання Героя України Указом Президента України Віктора Ющенка посмертно). Ряд полководців Червоної армії мали українське походження, при цьому звичайно русифікувавшись. Це С.Тимошенко, Р.Малиновський, Р.Черняхівський, П.Рибалко, К.Москаленко та ін.

Перемога над Німеччиною досталась Українцям дорогою ціною. Загальні людські втрати становили 14,5 млн. осіб. Зруйновано 714 міст, 28 тис. сіл, 16 тис. промислових підприємств, 28 тис. колгоспів, 18 тис. лікарень, 10 млн. людей втратили житло. Тільки прямі збитки України склали 285 млрд. рублів.

 

7. Освіта.  Частина учнів під час окупації перебувала в евакуації, а інша залишилась на окупованій території. Німці дозволили навчання в початковій школі, але вилучили радянські підручники. В школах України вводився Закон Божий, Історія України (це добре, бо в радянські часи такого предмета не було) і замість російської мови німецька мова. В 1942 році обов’язковою стала 4-річна школа, а не семирічна. Замість середніх шкіл вводились 3-рьох річні фахові школи. В обласних центрах відкривались платні гімназії. З приходом радянської влади відновилась радянська школа. Була збільшена кількість шкіл і учнів. В 1945 році навчалось 4,6 млн. дітей. Після повернення з евакуації відновили свою роботу 113 вищих навчальних заклади. АН УРСР продовжувала працювати в евакуації в Москві. В 1942 році науковці Інституту Історії АН УРСР почали видавати чотирьохтомний підручник з Історії України для вищої школи, що було дуже важко робити в умовах цензури.

Література. Значний вклад в мобілізацію українців на боротьбу з окупантами зробила література, зокрема такі письменники, як О.Довженко, Є.Петров, Б.Польовий, поети В.Сосюра (збірка “В годину гніву”), М.Рильський (збірка “Світла зброя”), П.Тичини (збірка “Похорон друга”). Відомими стали прозові твори Ю.Яновського “Земля батьків”, В.Василевської   “Райдуга” та ін. Популярними стали сатиричні твори О.Вишні, якого в 1943 році випустили з в’язниці.

Кіно. В Ашхабаді і Ташкенті відновили свою роботу Київська та Одеська кіностудії, які зняли фільми “Олександр Пархоменко” (режисер Л.Луков), Як гартувалася сталь” (режисер М.Донськой), “Партизани в степах України” (режисер І.Савченко) та ін. Важливою подією став випуск О.Довженком кіноповісті “Україна в вогні” в 1943 році, яку Сталін назвав антирадянською, яскравим виявом націоналізму.

Графіка. Майстрами героїчних плакатів були В.Касіян “В бій словяни”, В.Корецький “Воїн Червоної Армії врятуй!”, В.Литвиненко “Україна вільна!” та ін.

Музика, театр. Тема патріотизму була головною у творчості композиторів, зокрема Ю.Мейтуса, К.Данькевича та ін. Вони написали більше 350 музичних творів. На перемогу працювало біля 100 фронтових концертних бригад, до яких входили артисти з України З.Гайдай, П.Вірський, К.Шульженко, Ю.Тимошенко, Ю.Березін (Штепсель і Тарапунька) та інші.

Складним було культурне життя на окупованій території. В 1942 році було заарештовано багатьох її діячів. Наприклад поетеса Олена Теліга та інші були розстріляні у Бабиному Яру. Певна частина діячів культури пристосовувалась до умов життя в окупації. Німці, з однієї сторони зневажали українську культуру, з іншої, з задоволенням слухали пісні, вистави українською мовою, і масово вивозили до рейху пам’ятники українського мистецтва. Всього з музеїв України було вивезено 330 тисяч експонатів.

 

1. Історія України (підручник) 11 кл., Пометун О.І., Гупан М.Н., К. Освіта, 2011, с.40 – 61.
2. Новітня історія України (підручник) 11 кл., Турченко Ф.Г.,  К. Генеза, 2007, с.31