Історія України

 

 

Студент (студентка) визначає хронологічну послідовність подій післявоєнного періоду;

пояснює  зміни в адміністративно-територіальному устрої;

характеризує зовнішньополітичну діяльність УРСР;

визначає умови і особливості післявоєнного періоду;

розповідає про радянізацію західно – українських земель;

характеризує визвольний рух в Західній Україні;

визначає умови культурного та духовного розвитку.

 

 

Основні терміни: відбудова, адміністративно-територіальні зміни.

 

 

1. Україна в ООН та міжнародних організаціях.
2. Адміністративно – територіальні зміни.
3. Внутрішньополітичне становище республіки. 
4. Відбудова господарства.
5. Голод 1946 – 1947 років.
6. Зміни в житті та побуті населення.
7. Відновлення політики радянізації в Західній Україні.
8. Становище церкви. Ліквідація УГКЦ.
9. Боротьба ОУН і УПА.
10. Операція “Вісла” та її наслідки.

 

1.Після війни країни антигітлерівської коаліції визнали за Україною право бути серед засновниць Організації Об’єднаних Націй (ООН). На початку 1944 року Верховна Рада СРСР прийняла Закон про відновлення зовнішнього представництва союзних республік, що було на початку 20-тих років. У березні 1944 року Верховна Рада УРСР з дозволу Москви створила Народний комісаріат закордонних справ на чолі з Д.Мануїльським. Й.Сталін наполягав, щоб всі 16 республік СРСР ввійшли до ООН, але дозвіл був даний, крім СРСР, Україні і Білорусії як таким, що найбільше постраждали у війні. Метою відновлення зовнішньополітичної діяльності України було: активізація боротьби СРСР за голоси в ООН, посилення впливу СРСР на світову політику (бо жодного разу делегація УРСР не голосувала проти пропозицій Москви зі сторони делегації СРСР), використання УРСР як додатковий засіб здійснення радянської зовнішньої політики, мобілізація українського народу на відбудову, формування уявлення у світової спільноти про нібито реальне існування української держави, нейтралізація національно-визвольної боротьби в Західній Україні, розкол української діаспори в західних країнах. У 1948-1949 роках УРСР була членом Ради Безпеки ООН. В перші повоєнні роки вона уклала 60 міжнародних угод і була членом 20 міжнародних організацій. Відношення істориків до зовнішньополітичної діяльності України в цей період неоднозначні. Одні говорять, що вступ України до ООН має велике значення для розбудови української держави, інші, зокрема О.Субтельний, вказують, що представництво України в ООН було чисто декоративним.

 

2. Питання зміни кордонів України обговорювалось на Тегеранській (1943) і Ялтинській (1945 р.) конференціях. Після вступу Червоної армії в Польщу почалось встановлення кордону по лінії “Керзона”. 16 липня 1945 року був підписаний відповідний договір. Остаточно кордон з Польщею було узгоджено на початку 50-тих років, коли у цій країні остаточно прийшли до влади комуністи. Одночасно відбулось взаємо переселення людей. З УРСР до Польщі було переселено 810 тисяч поляків, а з Польщі в Україну 482 тисячі українців.

Проблема була і в Закарпатті, тому що Чехословаччина не хотіла віддавати цю територію СРСР. Москва почала підтримувати народний рух в цьому регіоні за приєднання до СРСР. 26 листопада 1944 року в Мукачеві І зїзд Народних комітетів схвалив Маніфест про возєднання Закарпаття з УРСР. В результаті цього у червні 1945 року СРСР і Чехословаччина підписали договір, за яким Закарпаття відійшло до СРСР в складі УРСР. 27 січня 1946 року тут було утворено Закарпатську область з центром у містя Ужгород. Тут також відбулось переселення. З УРСР до Чехословаччини вивезено 33 тисячі осіб, а з Чехословаччини до УРСР 12 тисяч осіб, які були розселені у Волинській і Рівненській областях.

В зв’язку з приходом до влади комуністів в Румунії 10 лютого 1947 року був підписаний договір між СРСР і Румунією, за яким відновлювався кордон 1940 року.

 

3. Перемога сприяла появі відчуття народу – переможця нарівні з росіянами і іншими. Але Й.Сталін відновив репресії. В першу чергу їх об’єктом стали учасники визвольних змагань в Західній Україні а також колишні радянські полонені і “остарбайтери” які повертались додому. Повернулось 1 млн. 250 тисяч осіб, з яких кожний четвертий був звинувачений в зраді і відправлений в сталінські табори. Також з підозрою ставились до тих, хто був на окупованих територіях. З них репресовано 43 тисячі осіб. Також в боротьбі за “чистоту ідеології” перший секретар ЦК КП(б)У Л.Каганович (який став на цю посаду з 1947 року, після М.Хрущова) виключив з членів партії 3% загальної чисельності.

У повоєнні роки зазнали змін атрибути і символи влади. У 1946 році Рада Народних Комісарів УРСР була перейменована в Рару Міністрів. В 1949 році була змінена символіка, як і у всіх радянських республіках і затверджена особисто Й.Сталіним.

 

4. Господарство України було зруйновано двічі, під час відступу Червоної армії, а потім – вермахтом. За роки війни знищено 16 тисяч підприємств, 600 заводів евакуйовано, з яких повернулося лише 25%.

Відбудова розпочалась зразу ж після визволення від окупантів. У серпні 1946 року Верховна Рада УРСР затвердила згідно з союзним, ІV п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства України на 1946 – 1950 роки. Були мобілізовані значні ресурси. Лише на Донбас щорічно поставляли 50 тисяч осіб. Повернулися з