Історія України

Предмет:

Історія

Тип роботи:

Навчальний посібник

К-сть сторінок:

157

Мова:

Українська

Оцінка:

Дисидентський рух в Україні мав національно-демократичне забарвлення. Влада бачила в ньому велику небезпеку, але спочатку обмежувалася профілактичними методами (людей викликали на бесіди в КДБ). Після прийняття на початку 60-тих років нового карного Кодексу, де була введена стаття про “антирадянську агітацію і пропаганду” відновились перевірені в часи Й.Сталіна репресії. За те, що Л.Лук’яненко агітував за право України бути незалежною у відповідності з Конституцією СРСР він і був засуджений до страти. В 1961 році відбулись суди над дисидентами у Донецьку, потім у Запоріжжі і т. п. Але молодь продовжувала опозиційну боротьбу. Зокрема почали розслідувати поховання розстріляних за часи Сталіна в Биківнянському лісі. У Львові утворився клуб “Пролісок” який очолив М.Косів. В ньому пройшли перший вишкіл брати Михайло і Богдан Горині, Ігор та Ірина Калинець. В 1964 році в західних областях сформувався Український національний фронт (150 чоловік), яки видав ряд програмних документів. Мета організації-незалежність України.

Першим узагальненням ідей українських опозиціонерів стала книга Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація” (1965 рік). В ній автор доводить, що влада проводить згубну для України національну політику. При цьому І.Дзюба опирався на твори класиків марксизму-ленінізму, доводячи, що правляча комуністична партія порушує ленінські настанови по національній політиці.

5. Політика “відлиги” не передбачала поліпшення відносин з церквою. Тому на межі 50-60-тих років розпочалась нова антирелігійна компанія. В 1954 році ЦК КПРС приймає постанову “Про проведення науково-атеїстичної пропаганди” де пропонувалось вести пропаганду, не принижуючи почуття віруючих. Але це залишилось на папері, тому що в другій половині 50-тих років було замінене на грубе адміністрування. Поскільки інших конфесій, крім РПЦ Московського патріархату не існувало, боротьба йшла проти неї. В 1957 році при Раді Міністрів УРСР була створена група, яка виробила заходи по боротьбі з церквою. Вони наступні: вилучити зайві земельні ділянки у монастирів, заборонити приймати в монастирі осіб коли немає максимальної норми для житла, не приймати до монастирів оміб молодого віку, заборонити нове будівництво, заборонити збирання пожертвувань за межами церкви.

Одночасно ішла антирелігійна пропаганда. У всіх газетах і на радіо були створені відділи атеїзму. Товариство “Знання” створює секції науково-атеїстичних знань. Створюються атеїстичні музеї і планетарії. На протязі 1961-1966 років влада скоротила кількість церков і молитовних будинків з 6,4 тисяч до 4,5 тисяч. Державні податки на релігійні громади сягнули 80%.

Релігійні свята замінялись радянськими обрядами. Людей переконували, що у вік космонавтики не можна бути відсталим будівником комунізму. Але ці дії вносили дискомфорт у життя людей похилого віку.

У вузах було введено обов’язків предмет “Основи наукового атеїзму” і навіть відкривались кафедри наукового атеїзму.

Порушувалось трудове законодавство, тому що віруючих звільняли з роботи, у їх мешканнях проводились обшуки, їм відмовляли у приписці.

У 1964 році ЦК КПРС ухвалив постанову “Заходи щодо посилення атеїстичного виховання населення”. В них ставилось завдання на протязі 17 років звільнити свідомість людей від релігійних забобонів.

Література до теми

Історія України (підручник) 11 кл., Пометун О.І., Гапан М.Н., К., Освіта, с. 133-146.
Новітня історія України (підручник) 11 кл., Турченко Ф.Г., Генеза, 2007, с.146-163.
Історія України (підручник для ВНЗ), колектив авторів, кер. Зайцев Ю.Д., Світ, 2003.
Істрія України, Бойко О.Д., К., 2004.

Розділ Х: Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60-тих – початок 80-тих років)

Студент (студентка) визначає хронологічну послідовність та зв’язки між головними подіями періоду застою в Україні;

пояснює тенденції економічного і соціального розвитку;

характеризує політичне становище України цього періоду;

визначає, пояснює поняття “застій”;

характеризує основні вимоги дисидентського руху в Україні;

описує повсякденне життя суспільства цього періоду;

характеризує чинники, особливості розвитку культури цього періоду.

Тема 27: Політичне і економічне становище УРСР другої половини 60-тих першої половини 80-тих років

Основні терміни: “розвинутий соціалізм”, “радянський народ”, “застій”, керівна роль комуністичної партії.

План

Ідеологічні орієнтири партійно-радянського керівництва та зміни його структури.
Конституція УРСР 1978 року.
Спроби реформування економіки у другій половині 60-тих років.
Економічне становище УРСР у 70-ті – на початку 80-тих років.

1. У жовтні 1964 року першим секретарем ЦК КПРС став Л.Брежнєв, родом з Дніпродзержинська. На початок його керівництва стало зрозуміло, що до 1980 року збудувати прорекламоване комуністичне суспільство не вдастся. За цих умов була висунута ідея будівництва “розвинутого соціалізму” як першої фази на шляху до комунізму. Це поняття стало домінуючим в період “застою” – 1965 – 1985 років. Розвинутий соціалізм передбачав: закріплення керівних кадрів на посадах (щоб їх ніхто не чіпав), злиття класів і груп населення, націй і народностей, державної і колгоспно-кооперативної власності в загальнонародну, ліквідація відмінностей між містом і селом, фізичною і інтелектуальною працею. Але суть старої радянської системи при цьому не змінювалась.

З кінця 60-тих років посилилась централізація влади. Перші секретарі обкомів тепер напряму вирішували питання з ЦК, чим порушувалась колегіальність керівництва. Партійні органи підпорядкували собі і представницькі органи влади. Роль місцевих Рад була зведена до нуля. Вони не могли навіть вплинути на місцеві підприємства. Зростала кількість чиновників. З 1975 до 1985 року кількість