Історія України

 

2. Для закріплення нових орієнтирів розвитку влада організувала “всенародне” обговорення і прийняття нової Конституції,  10 жовтня  1977 року в СРСР а 20 квітня 1978 року в Україні. В преамбулі говориться про будівництво розвинутого соціалізму і будівництво нової спільності  радянський народ. Політико-правовий статус України не змінився, вона лишилась союзною республікою в складі СРСР. Хоч і написано в Конституції, що УРСР є “суверенною радянською соціалістичною державою”, але це була лише декларація.  Ця Конституція закріпила керівну роль КПРС, що означала зосередження влади лише в руках цієї партії. Партійна номенклатура (призначені на посади партійні працівники) для закріплення свого становища пішли на зростання кількості членів КПРС. Якщо на початку 60-тих років в КП(б)У було 1,2 млн. членів, то наприкінці 70-тих років – 2,7 млн. чоловік.

 

3. В середині 60-тих років влада продовжила спроби економічних реформ. Її суть полягала у: розширенні самостійності підприємств; встановленні економічно обґрунтованих цін; матеріальному стимулюванні трудових колективів залежно від їх праці; оцінка діяльності підприємств за такими показниками, як рентабельність і прибуток. Ці завдання були поставлені на вересневому пленумі ЦК КПРС в 1965 році. На нові методи планування і економічного стимулювання в 1966 році в Україні було переведено 100 підприємств.

Під час економічної реформи посилився розвиток енергетичного комплексу України. Були збудовані Запорізька, Вуглегірська, Криворізька, Придніпровська теплові електростанції. В 1980 році в Запоріжжі збудовано Дніпрогес-2. В середині 70-тих років запрацювало 26 нових нафтових і газових родовищ. Розвивались і інші галузі промисловості. Зокрема в Харкові почали випускати великі турбіни для електростанцій. Тут же почали випускати нові трактори Т-150. В Запоріжжі та Херсоні почали випускати буряко – та кукурудзозбиральні комбайни. В Миколаєві – сучасні кораблі і танкери.

 

4. На початку 70-тих років централізаторська модель управління була відновлена.. Економіка України розвивалась в єдиному народногосподарському комплексі. Екстенсивні чинники виробництва вичерпувались. Темпи зростання економіки почали падати. При цьому повністю ігнорувались національні інтереси України. Насаджене в Україні екстенсивне виробництво привело до масового знищення навколишнього середовища рукотворними морями, шкідливим виробництвом. Зношення основного обладнання на підприємствах склало 60%.  Тільки 29% промислових підприємств працювало на споживчий ринок. Продовжував розвиватись ВПК. Україна стала одним з найнебезпечніших регіонів СРСР. На нашій території розгорнулось будівництво атомних станцій. Одна з них Чорнобильська стала до ладу на початку 70-тих років. Всього в Україні збудовано 8 атомних станцій. У республіці, яка займала  2,6% території СРСР, було збудовано 40% енергоблоків всього СРСР. Значна частина матеріальних і людських ресурсів направлялась в Сибір і Далекий Схід. В результаті почалось невиконання піти річних планів.

Відставало і сільське господарство. Цьому не допомагала щорічна мобілізація на колгоспні роботи студентів, військових і робітників з міста. Динаміка приросту аграрного виробництва щорічно падала. Якщо в 1971-1975 році цей приріст у рік склав 3,1%, то в 1981-1985 роках лише 0,47%.

Однією з головних причин такого стану була адміністративно-командна система управління сільським господарством. Питання сівби і інше вирішували районні та обласні органи влади.

Криза в аграрному секторі привела до зникнення з прилавків магазинів багатьох продуктів харчування на початку 80-тих років. Почав поширюватись дефіцит. В зв’язку з цим в 1982 році була прийнята “Продовольча програма”, яка передбачала за 8 років забезпечити населення всіма продуктами харчування. Для вирішення цього завдання почали створювати агропромислові обєднання. Це не дало великого позитивного результату, зате, дякуючи РАПО, зріс чиновницький апарат. УРСР могла б забезпечити себе продуктами харчування, бо виробляла по відношенню до виробленого в СРСР 60% цукру, 44% - соняшнику, 36% - плодів та ягід, 30% - овочів, 27% - плодоовочевих консервів, 23% - мяса, 25% - свинини, 24% -  яловичини, 24%- птиці, 26%- тваринного масла, 20%- сиру та бринзи.

 

1. Історія України (підручник) 11 кл., Пометун О.І., Гупан М.Н., К., Освіта. 2011, с.151-162.
2. Новітня історія України (підручник) 11 кл., Турченко Ф.Г., К., 2007, с.168-184.
3. Історія України. (підручник для ВНЗ), колектив авторів, кер. Зайцев Ю.Д., Світ, 2003.
4. Історія України. Бойко О.Д., К., 2004

 

 

Основні терміни: етносоціальні процеси, дефіцит, номенклатура, мафіозна структура.

 

 План

 

 

1. Зміни в соціальній та національній структурі населення.
2. Матеріальний рівень життя .
3. Повсякденне життя населення.
4. Привілейоване становище партійно-радянської номенклатури..Активізація опозиційного руху.
5. Форми діяльності дисидентів у середині 70-тих – на початку 80-тих років.

 

1. У 60-80 – ті роки відбулись зміни у складі населення УРСР. За переписом 1989 року населення УРСР збільшилось на  9,6 млн. чоловік.