Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Клініко-патогенетичне значення порушень у системі антиоксидантного захисту при дифтерійній інфекції та розробка методів їх корекції

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО
 
Дубинська Галина Михайлівна
 
УДК 616. 931+612. 015. 39+616-003. 725
 
Клініко-патогенетичне значення порушень у системі антиоксидантного захисту при дифтерійній інфекції та розробка методів їх корекції
 
14. 01. 13 – інфекційні хвороби
 
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук
 
КиЇв – 1999
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії
Наукові консультанти: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Бобирьов Віктор Миколайович, завідувач кафедри клінічної фармакології Української медичної стоматологічної академії.
Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, академік АМН України БУТЕНКО Геннадій Михайлович, завідувач лабораторії патологічної фізіології та імунології, заступник директора з наукової роботи Інституту геронтології АМН України.
Заслужений лікар України, доктор медичних наук, старший науковий співробітник РУДЕНКО Антоніна Олексіївна, завідувач відділу ускладнених форм грипу, ГРЗ та нейроінфекцій КНДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського, головний інфекціоніст МОЗ України. Доктор медичних наук, професор НІКІТІН Євген Васильович, завідувач кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Одеського державного медичного університету.
Провідна установа: Харківський державний медичний університет, кафедра інфекційних хвороб та епідеміології.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського
Автореферат розісланий «20» травня 1999 року.
 
Актуальність теми. З 1991 року після відносно тривалого епідеміологічного благополуччя на території України підвищився рівень захворюваності на дифтерію, що дозволило констатувати наявність епідемії (Л.М. Чудная и соавт., 1995; Ж.І. Возіанова, 1996; А.І. Мостюк і співавт., 1996). Завдяки проведенню низки різноманітних заходів, спрямованих на ліквідацію епідемії, в останні роки захворюваність на дифтерію почала зменшуватися, але на цьому фоні значно збільшилась питома вага тяжких та ускладнених форм, зросли показники смертності (А.О. Руденко і співавт., 1993; Ю.А. Барштейн і співавт., 1996; А. І. Мостюк і співавт., 1996; М.Х. Турьянов и соавт., 1996 та інші). Значною мірою особливості сучасного перебігу дифтерії обумовлені зниженням опірності населення до інфекцій в умовах соціально-економічних негараздів та погіршання екологічної ситуації (Ю.А. Барштейн, 1993; 1998; А.М. Ордян і співавт., 1998; О.М. Зінчук і співавт., 1998).
Згідно з даними літератури, однією з основних ланок патогенезу порушень гомеостазу, які мають місце внаслідок дії на організм несприятливих факторів зовнішнього середовища, є активація реакцій вільнорадикального перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та виснаження резервних можливостей антиоксидантної системи (АОС)  (Н.Б. Поберезкина и соавт., 1989; Е.М. Лукьянова и соавт., 1995). Доведено, що надмірна активація реакцій вільнорадикального ПОЛ при інфекційних захворюваннях призводить до зростання тяжкості перебігу та розвитку ускладнень, є головним або додатковим механізмом деструктивних змін на субклітинному, клітинному та органному рівнях, обумовлює порушення адаптаційно-пристосувальних процесів (Л. Л. Громашевская, 1997; Ю. А. Барштейн, 1998 та інші). Окремі дослідження останніх років свідчать про важливу роль реакцій ПОЛ та порушень АОС у патогенезі дифтерії, особливо – її ускладнених форм (В.П. Малий і співавт., 1995; Г. В. Мельник и соавт., 1996; О.М. Ізюмська, 1998 та інші). Посилилась увага дослідників до оцінки антиоксидантного потенціалу при носійстві коринебактерій дифтерії (C. d.) у зв'язку з доведеною можливістю трансформації нетоксигенних штамів збудника у токсигенні, а також імовірністю дифтерії у носіїв при пригніченні антитоксичного імунітету внаслідок дії на організм несприятливих внутрішніх і зовнішніх факторів (Ж.І. Возіанова і співавт., 1993; А.І. Мостюк і співавт., 1996; Л.С. Некрасова, Є.М. Горбань, 1997). Наголошується на необхідності дослідження порушень у системах ПОЛ та антиоксидантного захисту як пріоритетних при розробці засобів лікування (І.І. Даниленко, 1998). Ж.І. Возіанова і співавт. (1993) підкреслюють доцільність використання антиоксидантних препаратів у комплексній терапії хворих з дифтерійним міокардитом. З успіхом використали антиоксиданти (АО) при лікуванні хворих і запобігли розвиткові ускладнень дифтерії В. В. Лебедєв і співавтори (1996), А. В. Чорновіл і співавт. (1998).
Аналіз джерел літератури свідчить про перспективність дослідження вільнорадикальних механізмів і стану АОС у патогенезі дифтерії та дифтерійного бактеріоносійства, особливо у сучасних умовах підвищеного впливу несприятливих екологічних факторів. Актуальним завданням сьогодення є розробка патогенетично обгрунтованих засобів фармакокорекції та фармакопрофілактики порушень у зазначених системах.
Мета і завдання дослідження. Мета – на основі експериментальних і клінічних досліджень з'ясувати роль вільнорадикальних механізмів і порушень у антиоксидантній системі в патогенезі дифтерії і дифтерійного бактеріоносійства та розробити засоби патогенетичної фармакокорекції виявлених порушень.
Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
1. Дослідити інтенсивність реакцій вільнорадикального ПОЛ та стан АОС у крові та тканинах різних органів тварин за умов експериментальної дифтерійної інтоксикації.
2. Проаналізувати показники ПОЛ та ферментів АОС у хворих на дифтерію в динаміці залежно від клінічної форми, тяжкості перебігу та наявності ускладнень.
3. На підставі проведених експериментальних і клінічних досліджень запропонувати додаткові критерії діагностики тяжкого та ускладненого перебігу дифтерії.
4. Вивчити показники вільнорадикального ПОЛ, оцінити стан АОС та імунітету у носіїв токсигенних (С. d. tox+) і нетоксигенних (C. d. tox-) штамів коринебактерій дифтерії.
5. Дослідити активність реакцій вільнорадикального ПОЛ, показники АОС та імунітету у людей із підвищеною сприйнятливістю до інфекцій дихальних шляхів.
6. Обгрунтувати та
Фото Капча