+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
37
Мова:
Українська
лімфоцитів, кількість фагоцитуючих нейтрофілів, концентрація IgA, IgM, IgG у сироватці та sIgA у слині. Пригнічення імунної системи у осіб ІІ і ІІІ груп поєднувалося зі зниженою активністю ферментів АОС: у ІІ групі вірогідно нижчою реєструвалася активність СОД, у ІІІ – нижчою – СОД і ЦП та підвищеною – активність каталази. На цьому фоні у ІІ і ІІІ групах визначалося зростання вмісту продуктів ліпопероксидації. У осіб ІІІ групи реєструвалися також порушення ліпідного обміну (підвищувався вміст загальних ліпідів, - і пре--ЛП, холестерину) та розлади мікроциркуляторного і коагуляційного гемостазу, які, як відомо, поглиблюють імунодепресію і призводять до виснаження резервів АОС. Виявлені у ІІІ групі порушення біохімічних, імунних та гемокоагуляційних процесів за даними літератури є факторами ризику критичних станів у разі виникнення та розвитку гострого інфекційного захворювання (Т. М. Зубик, 1995). Слід зазначити також, що аналогічні ІІ групі обстежених зміни показників АОС та імунітету реєструвалися у носіїв C. d.
Отримані дані свідчать, що порушення АОС та системи імунітету тісно пов’язані між собою і є важливими факторами розвитку підвищеної сприйнятливості до інфекцій дихальних шляхів, що потребує пошуку нешкідливих засобів, зокрема лікарських препаратів комплексної патогенетичної дії, які б сприяли підвищенню власних захисних сил організму.
Експериментальне обгрунтування, оцінка клінічної ефективності водно-спиртового екстракту ехінацеї пурпурової у носіїв коринебактерій дифтерії та осіб з хронічною патологією верхніх дихальних шляхів
Наведені вище дані про патогенетичну роль порушень АОС та імунітету у формуванні підвищеної сприйнятливості до інфекцій дихальних шляхів потребують розробки адекватних засобів фармакопрофілактики та фармакокорекції. Необхідною вимогою до засобів такого призначення є нешкідливість при тривалому застосуванні. Тому у проведеному дослідженні ми зупинилися на розробці лікарського препарату на основі рослинної сировини, зокрема, ехінацеї пурпурової.
Експериментальне обгрунтування застосування ехінацеї пурпурової провели на моделях станів, у патогенезі яких важлива роль належить порушенням АОС та активації ПОЛ: променевого ушкодження, хронічної антиоксидантної недостатності та гострого запалення.
У дослідах in vitro встановлено, що екстракти, виготовлені на 40% спирті, активніше, ніж виготовлені на 70%, інгібірують ПОЛ у широкому діапазоні доз. Порівняння дії екстрактів, виготовлених із надземної частини і кореня з кореневищем ехінацеї пурпурової, щодо впливу на показники ПОЛ і АОС довели їхню ідентичність, що обумовлене подібністю фітохімічного складу різних частин рослини. Тому надалі нами використовується термін “екстракт ехінацеї пурпурової”.
Досліди з опроміненням виконані на 80 щурах-самцях: І групу склали 10 інтактних, показники яких були прийняті за норму, ІІ – 10 щурів, тотально опромінених дозою 5 Гр, ІІІ – щури, які до опромінення протягом 3-х тижнів отримували з кормом екстракт ехінацеї пурпурової із розрахунку 0, 2; 2, 0 і 5, 0 мг/кг маси за добу (по 20 щурів у кожній підгрупі) і були опромінені аналогічно ІІ групі. Тварин декапітували через 7 діб після опромінення одночасно у всіх трьох групах. Проведені дослідження показали, що опромінення індукувало вільнорадикальні процеси, про що свідчило зростання вмісту первинних, вторинних і кінцевих продуктів ліпопероксидації у плазмі та тканинах опромінених щурів. Радіоіндуковане ПОЛ призвело до активного витрачання низькомолекулярних АО, перш за все ТФ у тканинах печінки і селезінки, що обумовило зниження показників загальної АОА (табл. 3). Введення екстракту ехінацеї пурпурової дозою 2, 0 мг/кг, яке передувало опроміненню, нормалізувало більшість показників ПОЛ у тканинах печінки та селезінки. Стабілізуючий вплив екстракту на біомембрани підтверджувався зростанням резистентності мембран еритроцитів до перекисного та кислотного гемолізу. Так, у тварин ІІІ групи відсоток гемолізованих еритроцитів зменшився порівняно з показниками ІІ групи на 49%, а кількість резистентних еритроцитів у популяції зросла в 1, 8 рази. При введенні екстракту фагоцитарна активність лейкоцитів периферичної крові опромінених щурів зберігалася на рівні інтактної групи. Зменшення інтенсивності ПОЛ у крові та тканинах тварин ІІІ серії супроводжувалося зростанням загаль-ної АОА тканин печінки та селезінки. Зазначені позитивні зміни реєструвалися на фоні мобілізації резервів редокс-системи ТФ. В умовах зменшення вмісту низькомолекулярних АО зростання загальної АОА тканин може пояснюватися індукцією синтезу ферментів АОС під впливом мікроелементів (перш за все селену та цинку), які містяться у різних частинах рослини.
У зв’язку з тим, що екстракт ехінацеї пурпурової виготовлений на етанолі, а в літературі є дані щодо радіопротекторної дії самого етанолу, ми також проаналізували зміни показників ПОЛ та АОС у крові та тканинах 10 щурів, які до опромінення замість екстракту отримали 40% етанол у відповідній екстракту ехінацеї дозі. Встановлено, що введення етанолу зменшило вміст первинних, але підвищило – вторинних і кінцевих продуктів ПОЛ у крові та тканинах опромінених щурів. На відміну від етанолу, при введенні екстракту зменшувався вміст кінцевих продуктів ліпопероксидації у тканинах досліджених органів. Крім того, введення етанолу сприяло посиленій витраті резервів редокс-системи ТФ та інших низькомолекулярних АО у тканинах печінки і селезінки.
Для вивчення дії екстракту ехінацеї пурпурової в умовах аліментарної недостатності біоантиоксидантів використовували модель хронічної антиоксидантної недостатності. Експерименти проведені на 91 статевозрілому кролику: І групу склали 9 інтактних тварин, ІІ – 46 кроликів, яких утримували на напівнатуральному безантиоксидантному раціоні і виводили з досліду на 25, 50 і 100 добу, ІІІ – 36 тварин, які на фоні безантиоксидантного раціону протягом 100 діб отримували з кормом щоденно екстракт ехінацеї пурпурової у дозах 0, 05; 0,