Краєзнавство

 

малювання, віддавши цій роботі 25 років життя. Метою цiєї школи була пiдготовка yчнiв до вступу до художньої академії або до iнших вищих шкiл, а також пiдготовка дохудожньо-професiйно дiяльності iконописцiв, декораторів, лiтографiв та ретушерiв.

У М. Д. Раєвської-Iванової навчалося декiлька поколiнь художникiв i apxітекopів. П'ятдесят її учнiв вступили до Академії мистецтв. Багато хто з них став вiдомим художником, apxiтектором, скульптором. Марiя Дмитрiвна написала книгу «Азбука малювання для ciм' ї i школи», у якій вмiщено 200 її малюнкiв, альбом орнаменту, створила «Прогpаму малювання в школах народної грамоти» для недiльної школи Х. Д. Алчевської. Згодом школу М. Д. Раєвської-Iванової  було  перетворено  в  міську  школу  малювання  та живопису,  а  з  1896  р.  –  на  художнє  училище,  тобто  переведене  під патронат Академії мистецтв.

На  Слобожанщині  розпочав  перші  кроки  на  ниві  малярства  і  Генрік

Семирадський (1843-1902) – відомий польський художник, уродженець селіа Новобілгород (нині селище Печеніги). Г. Семирадський був почесним членом Римської, Берлінської, Паризької і Туринської академій мистецтв. Свого часу дуже  популярний  художник,  слава  якого  успішно  конкурувала  зі  славою

видатного   польського   художника   Яна

 

Матейка. Г. Семирадський автор збереженої досі театральної завіси Львівського оперного театру. Серед відомих його творів слід назвати – «Танок серем мечів» (1881), «Біля джерела», (1889) «Краса і кохання» (1894).

У  XX  ст.  основні  напрямки живопису відбивали бурхливі події революції, ввібрали у себе різноманітні напрямки початку століття від кубізму до

футуризму, що зробило його яскравим і

 

Серед представників модерного мистецтва слід назвати епатажного Д. Бурлюка. Саме його картина «В церкві», продана у 2007 р. в Лондоні, на торгах аукціону Сотбіс, зафіксовано український рекорд. При

стартовій ціні лише у 160 тисяч доларів, її було придбано за

650 000 доларів!

 

самобутнім. Серед напрямків тогочасного образотворчого мистецтва в Україні, а відтак, і в Харкові були плакатне мистецтво та книжкова графіка в народних мотивах. На 20-30-ті рр. припадає розквіт творчості художника Миколи Семеновича Самокиша (1860-1944) – засновника батального жанру в українському мистецтві.

Стан сучасного образотворчого мистецтва Харківщини – складний і насичений різноманітністю манер писання, жанрів, стилів, етичних та естетичних потреб суспільства. Стилі від примітивізму до абстракціонізму,

 

пейзажні мотиви і вправні перемальовки з відомих полотен – ось незначний перелік сучасного малярства Харківщини.

 

 

7.2.Театральне мистецтво

Мистецтво Харківщини невід’ємно пов’язане з розвитком театру. Зародження власне українського театру дослідники пов’язують із вертепом – одним  із  видів  фольклорного  театру.  Поява  вертепу  у  Харкові  очевидно  у першій половині XVIII ст. і проіснував до кінця XIX ст.

Харківський театр був заснований у кін. XVIII ст. Cвоїм походженням Харкiвський театр завдячує губернатору Кишенському, який турбувався про новий вид розваги в мicтi. У 1787 р., з нагоди проїзду через Xapків iмператрицi Катерини ІІ, було побудовано широку дерев'яну залу, в якому й вирiшено було вiдкрити театр. Серед репертуару театру були п’єси Вольтера, Фонвізіна, Сумарокова. Акторами театру стали юнаки, котpi побажали грати в тeaтpi без усякої винагороди, вони ж виконували й жiночi ролi. У тeaтpi грав оркестр та спiвав хор вихованцiв додаткових класів Харкiвського колегiуму. Керував оркестром та хором викладач Максим Прохорович Концевич. Bін же створював духовнi концерти та п'єси, якi також виконувались у тeaтpi.

Проте, у 1796 р. у зв’язку зі смертю Катерини II діяльність театру було припинено, а потім взагалі заборонено. Відродження Харківського театру пов’язано з іменем Г.Квітки – Основ’яненка, який з 1812 р. став його директором. За ініціативою письменника до Харкова був запрошений відомий актор  Михайло  Щепкін.  Репертуар  Харківського  театру  в  1810-1830  рр.

складавсязкращихукраїнських,

 

російських та зарубіжних п'єс – «Наталки Полтавки» та «Москаля-чарівника» Котляревського,  «Недоросля»  Фонвізіна,

«Гамлета» Шекспіра, «Севільського цирюльника» Бомарше, «Дон Жуана» Мольєра та ін. 16 серпня 1832 р. саме у Харкові вперше не тільки в Україні, а і в

Росії   І.Штейн,   керівник   тогочасної

 

У 1842 р. на вулиці Сумській під керівництвом архітектора

А. Тона було збудовано кам′яний

будинок драматичного театру. Він вважався одним із кращих провінційних театрів Російської імперії.

 

трупи, поставив заборонену в ті роки комедію «Горе з розуму». З кінця 30-х рр. ХІХ ст. Харків цілком заслужено здобув славу одного з кращих театральних міст Росії. Протягом 1864 - 1871 рр. до Харкова кожного року приїжджають італійські оперні трупи. Тричі наше місто відвідав з гастролями видатний американський актор Айра Олдрідж. Вперше трагік приїхав до Харкова в листопаді 1862 р. і пробув тут близько місяця. За цей час він узяв участь у п'ятнадцяти спектаклях, виконуючи ролі Отелло, Макбета, короля Ліра.

 

У репертуарі харків'ян із