Методичні рекомендації про порядок надання психологічної допомоги працівникам в екстремальних і надзвичайних умовах

Ці та інші щоденні психоемоційні навантаження для правоохоронців не минають безслідно. Тільки у 2009 році було виявлено понад 4070 осіб, які потребували надання системної психологічної допомоги. Близько половини з них До Центрів психіатричної допомоги відділів (служб) медичного забезпечення ГУМВС, УМВС було направлено 217 працівників для проведення позачергового медичного огляду, здійснення психопрофілактичних заходів та надання спеціалізованої психолого-психіатричної допомоги. Якої психологічної шкоди зазнали громадяни, що перебували в епіцентрі цих подій, оцінити взагалі важко.

За 2009 рік унаслідок самогубств система МВС втратила 13 працівників. А за 10 останніх років самогубства і суїцидальні спроби скоїли більше 300 працівників органів внутрішніх справ та військовослужбовців.

Разом з тим, не завжди психологи, які прибувають на місце надзвичайної події чи екстремальної ситуації, знають специфіку подібної роботи, можуть швидко обрати потрібну форму психологічного втручання, мають відповідне обладнання і інструментарій. Іноді вони залучаються керівництвом до виконання невластивих функцій, певним чином дублюючи роботу інспекції з особового складу, патрульної служби, що не дає потрібного ефекту.

Зважаючи на це, дані Методичні рекомендації розроблені з метою озброєння широкого загалу психологів органів та підрозділів внутрішніх справ, внутрішніх військ МВС, які залучаються до безпосереднього психологічного супроводження оперативно-службової та службово-бойової діяльності дієвими формами та методами психопрофілактичної роботи, які були випробувані кращими структурними підрозділами служби психологічного забезпечення МВС, інших правоохоронних органів, ознайомлення керівників кадрових апаратів з методами ефективного застосування психологічних знань в екстремальних умовах.

Актуальність порушеного питання також пов’язана з необхідністю надійного забезпечення заходів безпеки та правопорядку у ході підготовки та безпосереднього проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року („Євро-2012”), проведення миротворчих місій під егідою ООН, Євросоюзу тощо.

 

 

До категорії осіб з високим рівнем професійного стресу можна віднести, насамперед, працівників і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки, Державної податкової адміністрації, Державної прикордонної служби, Міністерства оборони тощо. Екстремальність є однією з основних характеристик професійної діяльності багатьох категорій персоналу цих відомств.

Найважливішими показниками психологічної підготовленості працівників правоохоронних органів та військових формувань до ефективного виконання професійних завдань в умовах професійного стресу в екстремальних і надзвичайних ситуаціях є:

- адаптивні здібності до стресу,

- професійна психологічна надійність,

- емоційна стійкість

Недостатній розвиток адаптивних здібностей до стресу, невміння регулювати свої психічні й психофізіологічні стани можуть призводити до серйозних негативних наслідків як для ефективності професійної діяльності, так і для психічного й фізичного здоров’я працівників і військовослужбовців. Зокрема, тривалий професійний стрес може спричинити професійну деформацію особистості, високу плинність кадрів, адиктивну й суїцидальну поведінку, порушення дисципліни і законності тощо.

Основна мета психологічного супроводження оперативно-службової діяльності – підтримка й оптимізація адаптивності працівників до стресу за допомогою злагодженого комплексу соціально-психологічних, психологічних і психофізіологічних заходів.

Основними завданнями психологічного забезпечення діяльності в екстремальних ситуаціях є: забезпечення адаптації в умовах професійного стресу, забезпечення надійності й безпеки діяльності в екстремальних умовах.

Система психологічного забезпечення професійної діяльності працвників правоохоронних органів та військових формувань включає:

1. Професійно-психологічний відбір кадрів для діяльності в кстремальних умовах. Професійний психологічний відбір дозволяє виявити осіб, які за своїми психофізіологічними та психологічними якостями придатні для діяльності в екстремальних ситуаціях. Головне завдання психологічного відбору – оцінка професійної придатності кандидата і довгостроковий прогноз успішності адаптації та ефективності його діяльності в екстремальних умовах з урахуванням критеріїв професіографічного опису, професійно-кваліфікаційних характеристик працівника.

Психологічний відбір включає соціально-психологічне вивчення особистості (безконфліктне спілкування, конфліктостійкість, здатність до самостверджуючої поведінки, встановлення й розвитку стабільних відносин, організації і лідерства у малих групах), психологічне (самооцінка, впевненість у собі, тривожність, дистимність, оптимістичність, здатність до самоорганізації часу життя, адаптивне мислення, когнітивний стиль, самоконтроль, інтернальність/екстернальність тощо), психофізіологічне обстеження (психосоматичний статус, нейродинамічні й психодинамічні властивості, стресостійкісь, монотоностійкість, невротизм, астенічність тощо).

2. Психологічне забезпечення професійної адаптації в умовах стресу. Спрямоване на оптимізацію процесу адаптації в екстремальних умовах, розвиток адаптивних здібностей до стресу, психопрофілактику професійного стресу, психокорекцію неадаптивних і дезадаптивних станів. Полягає у визначенні й оцінці адаптивних здібностей до стресу; моніторингу станів, що виникають в екстремальних умовах, формуванні навичок довільної адаптивної саморегуляції; моніторингу соціально-психологічного клімату в групі і заходах щодо його оптимізації; оцінці соціально-психологічної, психологічної і психофізіологічної сумісності працівників; діагностиці конфліктогенності й конфліктостійкості персоналу; психологічній роботі з неадаптивними і дезадаптивними проявами (станами, поведінкою); виявленні осіб з неадаптивною і дезадаптивною поведінкою й вжиття заходів щодо їх успішної адаптації; розробці цільових програм адаптації до конкретних екстремальних ситуацій діяльності.

3. Професійну психологічну підготовку до діяльності в екстремальних ситуаціях. Психологічна підготовка – це спеціально організований цілеспрямований процес формування професійно важливих якостей (адаптивність до стресу, професійна надійність) і професійно важливих знань, умінь і навичок адаптивної поведінки, управління неадаптивними і дезадаптивними станами, що виникають в екстремальних і надзвичайних ситуаціях професійної діяльності.

Результатом психологічної підготовки є готовність до безпомилкових, ефективних дій в умовах професійного стресу й ризику з мінімальними витратами адаптивних ресурсів.

Психологічна готовність до