Методичні рекомендації про порядок надання психологічної допомоги працівникам в екстремальних і надзвичайних умовах

При наявності потенційної чи реальної загрози, небезпеки, незважаючи на відбір та підготовку персоналу, у надзвичайних ситуаціях необхідний постійний психологічний супровід особового складу.

5. Психологічну допомогу (у тому числі й екстрену) в екстремальних умовах професійної діяльності. Полягає в проведенні роботи з психологічними проблемами, труднощами, кризовими, екстремальними станами, внутрішнім конфліктом, стресом тощо. Психологічна допомога сприяє людині у вирішенні її психологічних проблем в екстремальних ситуаціях.

Психологічна допомога в екстремальних умовах може виявлятися у двох основних формах: індивідуальній і груповій. Індивідуальна допомога проводитися, як правило, у вигляді консультативної бесіди. Групова – у формі психологічного тренінгу (дебрифінг).

До основних напрямків психологічної допомоги в екстремальних ситуаціях належать:

• психологічна допомога працівникам, що пережили травматичний стрес і мають посттравматичну симптоматику;
• психологічна допомога працівникам і/або громадянам, що переживають стан горя/втрати;
• психологічна допомога при суїцідальному ризику;
• психологічна допомога при адаптаційних розладах з депресивною симптоматикою.

Основним методом надання групової психологічної допомоги є психологічний дебрифінг, що проводиться не пізніше, як за 2 – 3 доби після травматичної події. Основна його мета: мінімізація негативних психологічних наслідків травматичного стресу й запобігання розвитку симптомів адаптаційного розладу.

Психологічна допомога у важких кризових станах називається екстреною психологічною допомогою. Це система короткочасних заходів, що надаються потерпілим безпосередньо у самій надзвичайній ситуації. Основна мета екстреної психологічної допомоги – профілактика патологічних змін, відновлення й збереження психосоматичного здоров’я.

Психодіагностика при кризовому втручанні часто утруднена, а іноді і неможлива, а тому загальноприйнятим методом є вислуховування переживань, підтримка психічного й психофізіологічного самопочуття потерпілої людини, регуляція її стану.

Для надання екстреної психологічної допомоги психолог повинен:

• проаналізувати ситуацію (вид і особливості психотравмуючих впливів, кількість людей, що потребують допомоги тощо);
• ознайомитися з інформацією щодо умов передбачуваної роботи (місцеперебування і стан потерпілих та їх родичів, місце, де можна працювати з постраждалими, інформація про порядок таких організаційних дій, як розміщення потерпілих, розташування пунктів харчування, зосередження інформації про потерпілих тощо);
• визначити різні групи людей, що потребують екстреної психологічної допомоги.
• До основних напрямків екстреної психологічної допомоги належать:
• екстрена допомога в стані шоку;
• екстрена допомога при істеричній реакції;
• екстрена допомога при агресивній/аутоагресивній реакції;
• екстрена допомога при неконтрольованому нервовому тремтінні.

6. Психологічна реабілітація співробітників після їх участі в діях, пов’язаних з професійним ризиком і небезпекою. Завданнями психологічної реабілітації є:

• психодіагностика станів працівників з метою профілактики розвитку пост травматичного синдрому;
• забезпечення адаптації після участі в екстремальних подіях;
• здійснення психологічних корекційно-реабілітаційних заходів; проведення реабілітаційних тренінгів;
• психологічне консультування співробітників з питань відновлення психосоматичного здоров’я.
• Психологічна реабілітація включає такі основні етапи:
• діагностичний – оцінка психосоматичного статусу, функціонального, психофізіологічного стану потерпілих, їх індивідуально-психологічних та індивідуально-психофізіологічних адаптивних властивостей. Визначення ступеня відхилень від норми у їх станах і властивостях;
• класифікаційний – виокремлення групи осіб з ознаками неадаптивних станів і адаптаційних розладів;
• визначення методів впливу – конкретизація методичного інструментарію загальнооздоровчих, відновлювальних, соціально-психологічних, психологічних і психофізіологічних заходів у тому числі у ході консультативної та стаціонарної медико-психологічної реабілітації на базі відомчих медичних лікувальних закладів;
• корекційний – застосування методів впливу на основі індивідуального підходу до потерпілих;
• контрольно-оцінковий – контроль результативності методів, що застосовуються, та їх корекція (при потребі).

Специфіка режиму реабілітаційної роботи залежить від рівня і змісту станів і розладів.

 

 

За ініціативою керівництва ГУМВС України в Донецькій області з 2009 року психологи Центру ПП УКЗ ГУМВС в області разом з психологами МНС активно залучаються до роботи з надання психологічної допомоги населенню та працівникам міліції, які несуть службу з охорони громадського порядку під час ліквідації наслідків техногенних аварій на шахтах та промислових підприємствах Донецької області.

Так, під час ліквідації наслідків аварій на шахті імені Скочинського м. Донецька (2009, 2010), та на шахті Кірово-Західна м. Макіївка (2009) психологи Центру практичної психології УКЗ ГУМВС області здійснювали психологічне супроводження працівників органів та підрозділів внутрішніх справ які несли службу по охороні громадського порядку на вказаних шахтах та разом з психологами МЧС надавали психологічну допомогу членам сімей постраждалих шахтарів.

Працівники структурних підрозділів служби психологічного забезпечення, що залучалися до проведення зазначених заходів, були екіпіровані спеціальними жилетами з маркуванням „психолог МВС” та використовували підготовлені „валізи психолога”. Зокрема, членам родин постраждалих шахтарів надавалися чай, кава, вода, солодощі. Діти мали можливість побавитися з м’якими іграшками.

Основними задачами та функціями психологів у ході психологічного супроводження оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ за умов зазначених екстремальних ситуацій були:

1. Проведення інструктажів з працівниками органів та підрозділів внутрішніх справ, які заступали на охорону громадського порядку під час ліквідації наслідків аварії.

При цьому з’ясовувався наявний психоемоційний стан працівників, їх психологічна готовність до несення служби на місці аварії, працівникам надавалися рекомендації щодо правил поведінки під час несення служби та взаємодії (комунікації) з громадянами, які будуть присутні на місці події, з метою уникнення конфліктних ситуацій, запобігання формування агресивного та неконтрольованого натовпу, створення позитивного іміджу правоохоронців серед населення.

Спостереження за поведінкою та психоемоційним станом працівників міліції під час несення служби