Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичні рекомендації про порядок надання психологічної допомоги працівникам в екстремальних і надзвичайних умовах

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
54
Мова: 
Українська
Оцінка: 

на місці аварії і у разі необхідності надання їм психологічної допомоги чи консультації щодо форм і методів психологічної саморегуляції, збереження стресостійкості та відновлення після значних фізичних та психоемоційних навантажень.

Визначення у ході екстремальної ситуації та після неї працівників, які внаслідок впливу негативних чинників професійної діяльності (напружена обстановка на території підприємства, агресивна налаштованість частини родичів постраждалих шахтарів до представників влади і адміністрації підприємства, необхідність несення служби за умов спеки, загазованості, допомога рятувальникам МНС при евакуації спотворених вибухами і високою температурою тіл загиблих, великі масштаби трагедії, відсутність надії на можливість врятувати усіх людей), зазнали психологічних травм, демонстрували зміни в поведінці, що ускладнювали виконання службових завдань, потребували негайної або перспективної медико-психологічної реабілітації.
При цьому враховувалося, що ознаками посттравматичного стресового розладу у працівників, насамперед, є:
  • підвищена фізіологічна збудженість, яка проявляється у нічних жахах, нав’язливих станах, спогадах та думках;
  • емоційне виснаження, яке має вигляд зниженого настрою, підвищеної тривожності, різке зменшення інтересу до всіх проявів життя;
  • деякі поведінкові порушення (дратівливість, зниження активності, порушення у спілкуванні, безпідставне охолодження стосунків, конфліктність, агресія відносно рідних та колег по роботі).
4. Надання рекомендацій керівництву залучених органів та підрозділів внутрішніх справ щодо організації несення служби працівниками з метою недопущення отримання психологічних травм, виникнення конфліктів і непорозумінь з громадянами, які втратили рідних або не знали про їх подальшу долю.
5. Надання рекомендацій представникам адміністрації шахти щодо організації взаємодії з членами сімей загиблих робітників. При цьому надавалися рекомендації представникам адміністрації, які безпосередньо проводили переговори з присутніми членами сімей шахтарів, з питань створення належних умов для людей, які очікували результатів пошуку своїх рідних (розміщення жінок, старих, дітей, надання їм їжі, води, обладнання туалетів), періодичності та форми надання інформації (обліки, списки, радіоповідомлення поранених, загиблих, місце їх перебування) про результати ліквідації наслідків аварії, страхові виплати, соціальну допомогу, організацію поховання або лікування постраждалих тощо.
6. Здійснення заходів щодо надання психологічної підтримки та корекції психоемоційного стану членів сімей загиблих шахтарів. Зокрема, з метою зменшення ризику отримання психологічних травм психологи центру практичної психології УКЗ ГУМВС:
  • надавали психологічну підтримку членам родин постраждалих шахтарів під час очікування результатів пошуку;
  • супроводжували членів сімей до моргів для опізнання тіл загиблих, надаючи екстрену психологічну допомогу, здійснюючи критичне втручання у ситуації гострого горя і втрати;
  • здійснювали психокорекцію таких негативних психоемоційних станів, як істерика, ступор, шок.
Про результати проведеної роботи начальник Центру ПП УКЗ ГУМВС в області регулярно доповідав керівництву Головного управління, вносячи пропозиції щодо покращення організації роботи з цього напрямку службової діяльності з урахуванням наявних проблемних питань та недоліків.
У ході безпосереднього надання психологічної допомоги психологами ГУМВС враховувалася концепція Д. Вордена, відповідно до якої перед людиною поставало чотири завдання, які необхідно виконати:
  • усвідомити факт втрати,
  • пережити біль від неї,
  • по-новому налагодити оточення і життя,
  • побудувати нове ставлення до об’єкта втрати.
Відповідно до актуальної ситуації психологи ГУМВС могли справити найбільший конструктивний вплив у ході усвідомлення факту втрати і переживання болю.
У членів сімей постраждалих спостерігалося п’ять відомих етапів, що відбуваються у психіці людини, яка переживає горе:
  • шок,
  • заціпеніння (характерні розгубленість, охолодження почуттів, відчуття нереальності того, що сталось),
  • фаза гострого горя (усвідомлення втрати, відчай, пошуки примирення), стадія нав’язливості (період найгострішого відчуття втрати, агресія, вина, страх, тривога і безпорадність),
  • стадія опрацювання проблеми (розуміння, усвідомлення причини, сум), завершення емоційної роботи горя (зменшення залежності від втрати, адаптація до нових умов життя).
У ході проведення заходів психологами наголошувалося на концептуальному підході: „Біль від горя неминучий, але з ним треба навчитись житии. Потрібно жити далі для того доброго, що залишилося у житті (діти, родичі, самореалізація, релігійні перконання тощо) ”.
Заходи першочергової самодопомоги, що можуть рекомендувалися працівникам ОВС.
Вплив стресу буває настільки інтенсивним, несподіваним і стрімким, що може серйозно позначитись на здоров'ї (а часом і житті). У цих випадках кожному необхідно добре знати основи першочергової самодопомоги. До заходів такої допомоги звичайно відносять такі.
У гострій стресовій ситуації не слід приймати (або намагатись приймати) ніяких відповідальних рішень. Виключення становлять стихійні лиха, коли мова йде про порятунок самого життя.
Повільно порахуйте до десяти.
Займіться своїм диханням. Повільно вдихніть повітря носом і на якийсь час затримайте дихання. Видих здійснюйте поступово, також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов'язаних із вашим диханням.
Стресова ситуація застала вас у приміщенні:
Підведіться, якщо це потрібно, і, вибачившись, вийдіть із приміщення.
Скористайтесь будь-яким шансом, щоби змочити чоло, скроні та артерії на руках холодною водою.
Повільно озирніться навкруги, навіть у тому випадку, якщо приміщення, в якому ви перебуваєте, добре вам знайоме або виглядає цілком пересічно. Переводячи погляд з одного предмета на іншій, подумки описуйте їхній зовнішній вигляд.
Потім подивіться у вікно на небо. Зосередьтесь на тому, що бачите. Коли ви востаннє ось так дивились на небо?
Набравши води у склянку (у крайньому випадку – у долоні), повільно, зосереджено випийте її. Сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода буде текти горлом.
Випростайтесь, поставте ноги на ширину плечей і на видиху нахиліться, розслаблюючи шию та плечі, так, щоб голова й руки вільно звисали вниз. Дихайте глибше, стежте за своїм
Фото Капча