Методичні рекомендації про порядок надання психологічної допомоги працівникам в екстремальних і надзвичайних умовах

Вважаю, що через певний проміжок часу (близько одного місяця) П*** вдасться самостійно опанувати емоційні переживання. Проте не виключено, що симптоми події, котрі психотравмують, можуть повернутися через кілька місяців, примушуючи даного працівника знову і знову переживати ті емоції, котрі він відчував одразу після перестрілки. Зважаючи на це, доцільно рекомендувати психологу ВКЗ УДСО при УМВС в області проводити поглиблену психологічну підтримку і належне психологічне супроводження даного працівника протягом наступних шести місяців.

Виконану психологом “стрес-команди” роботу з П*** щодо надання йому термінової психологічної допомоги на даний час слід вважати достатньою, а серйозне психотерапевтичне і навіть клінічне втручання – недоцільним.

Керівництву УДСО при УМВС в області рекомендується врахувати той факт, що старший сержант міліції П*** буде переживати певні послідовні фази емоційних наслідків психотравмуючої події.

Можна спрогнозувати, як даний працівник переживатиме посттравматичні фази і притаманні їм психологічні реакції та на основі цього дати рекомендації керівництву та практичному психологу УДСО щодо роботи з цим працівником.

Крім емоційно-особистих переживань П*** зіштовхнеться, з так званими, “об’єктивними стресорами”, до котрих, перш за все, можна віднести: проведення розслідування інциденту, що трапився; допити працівниками органів прокуратури; реакцію керівництва УДСО та громадськості на застосування табельної вогнепальної зброї згаданим працівником УДСО; підвищений інтерес оточуючих до його особистості; можливі звинувачення; ізольованість від інших людей; помилкові чутки та інше. У випадку виникнення перелічених вище симптомів посттравматичних стресових розладів – синдрому у П*** після застосування зброї і навіть, якщо видимих відхилень у психіці і поведінці у даного працівника після інциденту не буде спостерігатися, відповідно до вказівки МВС України, він звільняється від виконання службових обов’язків не менше, ніж на дві доби для проведення з ним психологічної роботи фахівцем-психологом.

 

 

Фази емоційних наслідківПрогнозований період часу протіканняКоротка психологічна характеристикаРекомендації керівному складові

1234

Фаза психологічного шокуДо двох діб з часу використання зброї Характеризується ти-повими реакціями афек-тивних станів із найвищим ступенем збудження і наступного розслаблення. Дезорієн-тація у навколишньому середовищі, нездатність до раціональної діяль-ностіТимчасове звільнення від службових обов’яз-ків; індивідуальна психологічна бесіда, мануальна і тілесно-орієнтована терапія; за необхідності – направлення для по-глибленого обстеження та надання спеціалі-зованої допомоги; допуск до виконання службових обов’язків після індивідуально-психологічного кон-тролю

Фаза “вторгнення” – “уникання”До трьох тижнівХарактеризується внут-рішнім конфліктом між власним почуттям уразливості та емоцій-ного контролю над собою, “завзяте вторг-нення” у свідомість образів, спогадів, емоцій, пов’язаних із пере-стрілкою або “уник-нення” думок, почуттів, розмов, осіб і місця діяльності, що викли-кають спогади про подіюТимчасове звільнення від службових обов’язків; психо-логічна експрес-корекція стану; щадний режим індивідуальної роботи з боку керівництва, направлення на медико-психологічну реабілітацію до медичних лікувальних закладів МВС. 

Фаза перероб-ки й прий-няттяВід чотирьох до шести тижнівХарактеризується кількаразовим аналізом ситуації, своїх дій, інтелектуальною і емоційною переробкою травматичного досвіду. Відбувається розуміння і прийняття всього, що відбулося і що було зроблено, адаптація працівника до обставин, що знову виникли“RAP” – група; поведінкова, когнітивна психотерапія; психо-соціальні методи психологічної допо-моги і корекції

 

Були дані відповідні рекомендації стосовно П*** його безпосередньому керівникові щодо зниження ризику виникнення посттравматичних стресових розладів у даного працівника, виключення випадку аутоагресивної поведінки з його боку, а також психологічної підтримки останнього.

З метою попередження і корекції травматичних розладів у П*** після застосування ним табельної вогнепальної зброї заступникові начальника УДСО з кадрового забезпечення та практичному психологу рекомендовано здійснити наступні заходи:

Забезпечити надання старшому сержанту міліції П*** необхідної медико-соціально-психологічної допомоги.

Стежити за тим, щоб П*** не залишався наодинці зі своїми спогадами, думками, мав можливість спілкуватися з досвідченими колегами (особливо з тими, хто раніше мав власний досвід застосування табельної вогнепальної зброї).

Створити належні умови для вільного висловлювання П*** своїх відчуттів та переживань з метою більш якісного планування надання йому психологічної допомоги та корекції.

Коригувати взаємодію і ставлення оточуючих по П***, який застосував табельну вогнепальну зброю; супроводжувати його на період службових розслідувань.

Після інциденту, з метою приведення психічного стану згаданого працівника до норми та профілактики посттравматичних розладів П*** бажано пройти комплекс психологічних відновлюваних заходів.

Враховувати позитивний вплив небезпеки ризику на розвиток особистості П***.

У подальшій роботі керуватися вище даними рекомендаціями, що допоможе підлеглим, маючи належну підтримку і відповідні навички, справлятися з подібними труднощами.

 

Начальник відділення

ЦПП УКЗ УМВС України в області

майор міліції *******

 

___. 06. 2010

 

Заступникові начальника УМВС

України в області

полковнику міліції

********

 

Доповідна записка

 

Про результати надання невідкладної психологічної допомоги помічнику оперативного чергового К*** РВ старшому сержанту міліції М***

 

Доповідаю Вам, що ** червня 2*** року, згідно з вимогами наказу УМВС в області від ____№***, мною, заступником начальника Центру практичної психології УКЗ УМВС майором міліції З***, здійснено виїзд до К*** РВ Х*** області в якості співробітника “стрес-команди” для надання невідкладної психологічної допомоги помічнику оперативного чергового К*** РВ