Методичні рекомендації про порядок надання психологічної допомоги працівникам в екстремальних і надзвичайних умовах

** червня 2*** року, приблизно о 15 годині по вул П*** м. К*** Х*** області, з боку центра в напрямку вул. К*** рухався мотоцикл МТ-11, д. н. **-** ХАЛ, водій якого на перехресті доріг, виконуючи обхідний маневр, виїхав на смугу зустрічного напрямку, внаслідок чого сталося його зіткнення з прямуючим по цій смузі автомобілем.

В мотоциклі крім власника У***, 19** р. н., мешканця м. К***, знаходились працівники К*** РВ УМВС: помічник оперативного чергового старший сержант міліції М*** та міліціонер служби забезпечення старший сержант міліції Р***. Після ДТП старший сержант міліції Р***, який їхав в колясці мотоцикла, від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

У ході надання невідкладної психологічної допомоги М*** була проведена попередня діагностика його психоемоційного стану, рівня сприйняття та стану перехідних психічних процесів. Також додатково був перевірений фізичний стан М*** для можливості проведення подальшої психопрофілактичної роботи з ним.

З метою виявлення і оцінки важкості отриманої психотравми, а також, враховуючи попередній медичний діагноз (рвано-забиті рани тім’яно-потиличної частини голови), мною додатково проводився візуальний та лабораторно-діагностичний огляд фізичного стану.

За результатами діагностики (артеріальний тиск, тривалий запах, поволока та блиск в очах, почервоніння обличчя, агресивність і різкість у судженнях і відповідях) у М*** було виявлено алкогольне сп’яніння середньої тяжкості, яке спостерігалося на фоні стійких симптомів вияву посттравматичного стресового розладу.

Для попередження виникнення посттравматичного розладу з М*** була проведена додаткова психокорекційна робота, в ході якої використовувалися прийоми психологічного впливу, розсудливої і підтримуючої психотерапії, необхідні для купування психотравми, отриманої внаслідок ДТП. Роботу в повному обсязі виконати не вдалося, тому що працівник перебував в стані алкогольного сп’яніння.

На підставі вищевикладеного пропоную доручити:

1. Центру практичної психології УКЗ УМВС надання психотерапевтичної і психокорекційної допомоги М***. Спланувати величину, послідовність, доцільність вжитих методів для подальшого психологічного супроводу даного працівника.

2. Начальникові К*** РВ (Б***) забезпечити постійний контроль та перевірку психічного стану підлеглого. Проводити відвідування вдома та співбесіди з родиною.

3. Про результати проведеної роботи доповісти рапортом до УКЗ Управління.

 

Заступник начальника ЦПП

УКЗ УМВС України в області

майор міліції *******

 

___. 06. 2010

 

Заступникові начальника УМВС

України в області

полковнику міліції

********

 

Доповідна записка

 

Про результати надання термінової психологічної допомоги працівникам мобільної групи штабу УМВС в області, які застосували табельну вогнепальну зброю на поразку

 

Доповідаємо, що за повідомленням чергового чергової частини Управління про застосування табельної вогнепальної зброї на поразку працівниками, які входили до складу мобільної групи штабу, мною, начальником відділення ЦПП УКЗ УМВС майором міліції К***, для надання термінової невідкладної психологічної допомоги постраждалому працівнику міліції, який став учасником критичного інциденту, отримавши вогнепальне поранення, було здійснено виїзд до 4 міської лікарні м. Х***.

З’ясовано, що ** жовтня 2*** року мобільною групи штабу Управління у складі: оперуповноваженого УКР капітана міліції Л***, інспектора відділення дізнання ОБДПС ДАІ лейтенанта міліції С***, та двох працівників ПМОП „Беркут” – старшого прапорщика міліції С*** і прапорщика міліції Я*** проводилося відпрацювання Б*** району Х*** області по виявленню та розкриттю розбійних нападів на водіїв автотранспорту.

У ході відпрацювання працівниками було зупинено для перевірки документів автомобіль М-412. Однак, водій та пасажир автомобіля надати документи для перевірки відмовилися, вчинили збройний опір із застосуванням обрізу мисливської рушниці та малокаліберної гвинтівки, намагалися втекти. Пізніше було з’ясовано, що водій та пасажир автомобіля М-412, мешканці З*** району, неодноразово судимі за розбої, грабежі, нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

Під час затримання один з правопорушників здійснив три прицільних вистріли по працівниках, після чого капітан міліції Л*** та прапорщик міліції Я*** застосували табельну вогнепальну зброю на поразку.

В результаті застосування працівниками міліції табельної вогнепальної зброї один із злочинців отримав вогнепальні поранення, від яких помер на місці події. Під час перестрілки прапорщик міліції Я*** отримав вогнепальне поранення лівого стегна і був госпіталізований до 4-ї міської лікарні, де йому було надано медичну допомогу.

З метою попередження розвитку професійного стресу та посттравматичного синдрому в працівника ПМОП „Беркут” прапорщика міліції Я***, було проведено комплекс заходів, спрямованих на:

опрацювання основних почуттів, що виникли у даного працівника,;

забезпечення почуття захищеності та підтримки, мобілізацію внутрішніх ресурсів;

забезпечення працівника позитивною інформацією стосовно майбутнього лікування і відновлення працездатності після поранення, повернення до служби у спецпідрозділі.

Негативні психологічні наслідки у Я*** ускладнювалися недостатньою інформованістю. Тому після інциденту з учасником перестрілки почав працювати практичний психолог ЦПП УКЗ УМВС в області (психолог “стрес-команди”), який допоміг вивести Я*** на раціональний рівень ставлення до своїх емоційних переживань, проінформував про особливості протікання і характеристики посттравматичних стресових розладів, що можуть виникнути в нього після перестрілки, надав поради щодо їх запобігання.

Проведена робота дозволила знизити ризик аутоагресивної поведінки даного працівника, позитивно скоригувати його емоційний стан.

Здійснені заходи дозволили виділити основні психологічні реакції пораненого працівника, а саме: підвищення почуття небезпеки та вразливості, нав’язливі думки про інцидент.

Виконану психологом “стрес-команди” роботу з Я*** щодо