Предмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
54
Мова:
Українська
надання йому термінової психологічної допомоги слід вважати достатньою, а серйозне психотерапевтичне і навіть клінічне втручання – недоцільним.
Вважаю, що через певний проміжок часу (близько двох місяців) Я*** має самостійно справитися з емоційними переживаннями, одужати після отриманого поранення. Проте не виключено, що симптоми події, котрі психотравмують, можуть повернутися через кілька місяців, примушуючи даного працівника знову і знову переживати ті емоції, котрі він відчував одразу після перестрілки. Зважаючи на це, штатному психологу ПМОП „Беркут” бажано проводити поглиблену психологічну підтримку і психологічне супроводження даного працівника протягом наступних шести місяців.
Фази емоційних наслідківПрогнозований період часу протіканняКоротка психологічна характеристикаРекомендації керівному складові
1234
Фаза психологічного шокуЗ моменту застосу-вання зброї до двох дібХарактеризується ти-повими реакціями афек-тивних станів із високим ступенем збудження і наступного розслаблення. Дезорієн-тація у навколишньому середовищі, нездатність до раціональної діяль-ностіТимчасове звільнення від службових обов’яз-ків; індивідуальна психологічна бесіда, мануальна і тілесно-орієнтована терапія; за необхідності – направлення для по-глибленого обстеження та надання спеціалі-зованої допомоги; допуск до виконання службових обов’язків після проведення психологічної експрес-діагностики
Фаза “вторгнення” – “уникання”До трьох тижнівХарактеризується внут-рішнім конфліктом між власним почуттям вразливості та емоційним контролем над собою, нав’язливе “вторгнення” у свідомість образів, спогадів, емоцій, пов’язаних із пере-стрілкою або “уник-нення” думок, почуттів, розмов, осіб і місць, що викликають спогади про подіюТимчасове звільнення від службових обов’язків; психо-логічна корекція стану; здійснення індивідуальної профілактичної роботи з боку керівництва
Фаза опрацювання й прийняттяВід чотирьох до шести тижнівХарактеризується кількаразовим аналізом ситуації, своїх дій, інтелектуальною і емоційним опрацюванням травматичного досвіду. Відбувається розуміння і прийняття подій і вчинків, адаптація працівника до обставин, що знову виникли“RAP” – група; поведінкова, когнітивна психотерапія; психо-соціальні методи психологічної допо-моги і корекції
Крім емоційно-особистих переживань Я*** може відчути вплив інших стресових факторів: проведення розслідування інциденту, що трапився; допити органами прокуратури; реакцію керівництва УМВС, ПМОП „Беркут” та громадськості на застосування табельної зброї; підвищений інтерес оточуючих до його особи; можливі звинувачення в надмірності застосованого насильства; помилкові чутки „про вбивство невинної людини” тощо. У випадку виникнення зазначених симптомів посттравматичних стресових розладів у Я*** і навіть, якщо видимих відхилень у психіці і поведінці у даного працівника після інциденту не буде спостерігатися, відповідно до вказівки МВС України, він звільняється від виконання службових обов’язків не менше, ніж на дві доби для проведення з ним психологічної роботи фахівцем-психологом. Водночас даний співробітник буде знаходитися на лікарняному після отриманого поранення, що дозволить більш ретельно проводити з ним психопрофілактичну роботу по подоланню наслідків отриманої психотравми.
З метою попередження і корекції травматичних розладів у Я*** заступникові командира з кадрового забезпечення та психологу ПМОП „Беркут” рекомендовано:
1. Забезпечити надання прапорщику міліції Я*** необхідної медико-соціально-психологічної допомоги.
2. Стежити за тим, щоб Я***, перебуваючи в медичному закладі і вдома, не залишався наодинці зі своїми спогадами, думками, мав можливість спілкуватися з досвідченими колегами (особливо з тими, хто раніше мав власний досвід застосування табельної вогнепальної зброї).
3. Створити належні умови для вільного висловлювання Я*** своїх відчуттів та переживань з метою більш якісного планування надання йому психологічної допомоги та корекції.
4. Коригувати взаємодію і ставлення оточуючих до Я***; супроводжувати і підтримувати його на період службових розслідувань.
5. Після інциденту, з метою приведення психічного стану згаданого працівника до норми та профілактики посттравматичних розладів Я*** бажано пройти комплекс психологічних відновлюваних заходів.
6. Враховувати позитивний вплив небезпеки ризику на розвиток особистості Я***.
Начальник відділення ЦПП
при УМВС України в області
майор міліції ******
___. 06. 2010
ІV. Аспекти діяльності психолога в осередку надзвичайної ситуації
(з досвіду роботи психологів МНС України).
Ситуація роботи психолога в екстремальних умовах значно відрізняється від звичайної роботи:
Робота із групами. Часто доводиться працювати із групами постраждалих, і ці групи не створюються психологом штучно, виходячи з потреб психотерапевтичного процесу, вони створюються самим життям у силу драматичної ситуації катастрофи.
Постраждалі часто перебувають у гострому афективному стані. Іноді доводиться працювати, коли вони перебувають ще під ефектом ситуації, яка їх травмувала, що не зовсім звично для нормальної психотерапевтичної роботи.
Нерідко низький соціальний, освітній і культурний статус багатьох жертв. Серед них можна зустріти велику кількість людей, чий соціальний і освітній статус такий, що вони ніколи в житті не стикалися з психологом.
Різнорідність психопатології в жертв. Жертви насильства часто страждають, окрім травматичного стресу, на неврози, психози, розлади характеру й, що особливо важливо для професіоналів, які працюють із жертвами, цілим рядом інших проблем, викликаних самою катастрофою або іншою ситуацією, що травмує. Мається на увазі, наприклад, відсутність засобів до існування (грошей, документів, житла, їжі, води, одягу, взуття, предметів гігієни, ковдр), відсутність роботи тощо. Це передбачає узгодження проведених заходів зі спеціалістами-психіатрами.
Наявність майже у всіх жертв почуття втрати, оскільки часто вони втрачають близьких людей, друзів, улюблені місця проживання й роботи, домашніх тварин, особисті дорогі речі.
Мета й завдання екстреної психологічної допомоги включають профілактику гострих панічних реакцій, психогенних нервово-психічних порушень; підвищення адаптаційних можливостей людини; психотерапію виниклих прикордонних нервово-психічних порушень.
При здійсненні екстреної