Теоретичні і практичні аспекти управління організацією в сучасних умовах

 

1.1. Теорії менеджменту і концепції організації

1.2. Організаційна філософія

2.1. Цілі організації та їх досягнення

2.2 Аналіз зовнішнього середовища

2.3. Аналіз внутрішнього середовища

2.4. Оцінка стратегії організації

2.5. Розробка структури управління

3.1. Управління за цілями

3.2. Використання японського досвіду в управлінні організацією

 

 

В умовах розвитку ринкових відносин, зростання конкуренції великого значення набувають питання убезпечення функціонування господарюючих суб’єктів від наявних і потенційних загроз, створення системи захисту їх від впливу можливих негативних факторів.

Складні умови функціонування, зміни форми власності, конкуренція, економічна самостійність підприємств вимагає від керівників усіх рівнів управління нових знань і навичок, які б відповідали вимогам часу. Адже для того, щоб забезпечити ефективну діяльність підприємства, необхідно кваліфікаційно орієнтуватись у кон’юнктурі ринку, передбачити дії конкурентів, грамотно оцінювати своє положення на ринку і здійснювати ефективний відбір варіантів економічних, технічних господарських проектних і управлінських рішень.

Тому в сучасних умовах великого значення набуває розвиток особливого способу мислення, планування, організації, управління на підприємстві, що називається стратегічним управлінням. Особливе значення в якому надається стратегії підприємства, яка виводиться на головній позиції при прийнятті будь-яких управлінських рішень.

Менеджмент представляє собою комплексну програму дій спрямовану на ефективну виробничу, науково-дослідну, комерційну, фінансову та іншу діяльність, реалізація якої забезпечує здійснення місії і досягнення цілей підприємства.

Саме поняття менеджмент посідає центральне місце в теорії стратегічного управління. Вона є важливим чинником розвитку підприємства. Адже менеджмент є основною управління всім підприємством, що передбачає встановлення конкретних цілей підприємства, підтримання взаємовідносин із зовнішнім середовищем, що допомагає досягти поставлених цілей, відповідає потенціалу та можливостям підприємства і дає змогу гнучко реагувати на зовнішні зміни.

Життєва необхідність у використанні менеджменту, як одного з найефективніших і найпрогресивніших засобів управління організацією, спонукається розвитком ринкових відносин, позитивними зрушеннями в економіці, зростаючою конкуренцією на будь-якому ринку.

Об'єктом дослідження даної роботи є процес здійснення управління організацією на прикладі ТОВ “Білоцерківський молочний комбінат”.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні аспекти управління організацією в сучасних умовах.

Метою даної курсової роботи є ознайомлення з передовою теоретичною думкою в плані управління організацією на конкретному прикладі з метою аналізу стилів, принципів і методів управління і на основі цього аналізу запропонувати напрями їх вдосконалення.

 

 РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

 

 

Виконання розроблених планів і прийняття відповідних управлінських рішень неможливо здійснити без організації. Для досягнення своїх цілей люди повинні об'єднуватися, отримуючи при цьому додаткові можливості у використанні ресурсів організації. Організація як суспільний інститут давно існує і налічує декілька організаційних теорій, більшість з яких на думку вчених не є досконалими.

Вже з початку зародження менеджменту почались відокремлюватись різні його теорії і напрямки. Прихильники кожного з цих напрямів вважали, що їм вдалося знайти ключ до найефективнішого досягнення цілей організації.

Перший крок до розгляду менеджменту як науки зробили американські дослідники, які очолили рух за наукове управління. Погляди на менеджмент розвивались зі зміною суспільних відносин, бізнесу, розвитком наукових знань, вдосконаленням технології виробництва, появою нових засобів зв’язку й обробки інформації. Удосконалювалася управлінська практика – формувалася і наука про управління, яка ніколи не була пасивним спостерігачем за менеджментом. Початком його наукового розвитку необхідно вважати 1886 р., коли президент компанії «Йедль енд Таун» Генрі Таун (1844-1924) виступив на щорічному зібранні Американської спілки інженерів-механіків з доповіддю «Інженер як економіст» про роль менеджменту як порівняно самостійної сфери наукового знання.

Ситуаційні теорії менеджменту (з 1980 p.). Серед «синтетичних» учень про управління особливе місце посідає ситуаційний, або кейсовий підхід (від англ. case – ситуація). Це скоріше спосіб мислення, ніж набір конкретних дій. Розроблений у Гарвардській школі бізнесу, він допомагає майбутнім менеджерам швидко розв'язувати проблеми. Найбільш досконалими ситуаційними теоріями с теорія адаптації (стратегії пристосування), теорія глобальної стратегії і теорія управління за результатами, створена фінськими фахівцями.  Формування поведінкового менеджменту стало результатом посилення взаємозв'язків концепції людських відносин із психологією, соціологією та ергономікою. Представниками його є Р. Лайкерт, А. Маслоу, Д. Мак-Грегор.

Системна теорія менеджменту

Дуже популярною серед системних концепцій менеджменту є теорія «7-S», яку розробили дві пари американських дослідників (першу пару склали Томас Пітере і Роберт Уотермен, другу – Ричард Паскаль і Єнтьні Атос). Учені дійшли висновку, що ефективна сучасна організація формується на базі семи взаємопов'язаних елементів, зміна кожного з яких веде до зміни шести інших. Засадничими моментами цієї концепції є: стратегія, структура, системи, штати, стиль, кваліфікація та цінності, які можна так чи інакше поділяти.

Теорія організаційної культури (з 1985 р.)

Серед його представників відзначимо В. Сате, Е. Шайна, І. Парсонса, Р. Квіна, Дж. Рорбаха. У межах теорії менеджменту організаційна культура розглядається як потужний Інструмент, що дає змогу орієнтувати всі підрозділи