Історія України

 

 

Лекція  1. Джерела та історіографія історії України

1.1. Усні й письмові джерела

1.2. Речові джерела

1.3. Інші історичні джерела

1.4. Вітчизняна історіографія

1.5. Іноземні історики України

 

Лекція  2. Українська етнологія:  теорії та історична  практика

2.1. Сутність етносу та етногенез: концепції і теорії

2.2. Український етнос в історичній ретроспективі

2.3. Історіософські концепції формування українського етносу

2.4. Народ – Нація: шлях до національного самовизначення

 

Лекція  3. Освіта і наука в українській духовності

3.1. Освітній рух в Україні у XVI - XVII ст

3.2. Світопростір українських братських шкіл

3.3.  Києво-Могилянська  академія  як  духовний,  навчальний  і науково-культурний центр східного та південного слов’янства

3.4. Становлення університетської освіти в Україні

 

Лекція  4. Етнографічні студії в контексті історії України

4.1. Поняття «етнографія» та етапи становлення етнографічних досліджень

4.2. Етнографічне районування України

 

Лекція  5. Українці  і світ

5.1. Українська діаспора: методологічні засади і поняття

5.2. Етапи формування української діаспори

5.3. Статистичні дані щодо розселення українців у світі

5.4. Основні міграційні потоки українців

 

Лекція  6. Українське державотворення: етапи й особливості

6.1. Київська держава (Київська Русь)

6.2. Галицько-Волинська держава

6.3.  Козацько-гетьманська  держава  (середина  ХVІІ  –  кінець

ХVІІІ ст.)

6.4. Українська Центральна Рада

6.5. Українська Держава гетьмана П.Скоропадського

6.6. Українська Народна Республіка доби Директорії

6.7. ЗУНР

6.8. Україна (від 1991 року)

 

Лекція  7. Українство у боротьбі  з національним та соціальним гнобленням

7.1. Соціальна боротьба в Київській Русі й Галицько-Волинській

державі

7.2.Боротьбаукраїнствазсоціальнимтанаціональним гнобленням у часи входження до Литовсько-Польської держави

7.3.  Боротьба  з  соціальним  та  національним  гнобленням  в

Україні у другій половині XVII - XVIII ст

7.4. Соціальна та національна боротьба в Україні у ХІХ - на початку ХХ ст

7.5.  Соціальна  та  національна  боротьба  у  часи  національно-

демократичної революції (1917-1920 рр.) і в роки входження України

до СРСР (1920-1991 рр.)

 

Лекція  8. Історичні  студії економічного розвитку  України

8.1. Предмет і завдання економічної історії України

8.2.Економічнийрозвитокукраїнськихземельвепоху

Середньовіччя (V - ХV ст.)

8.3. Господарство України козацької доби (ХVІ - ХVІІІ ст.)

8.4.  Економічний  розвиток  українських  земель  у  ХІХ  –  на

поч. ХХ ст

8.5.Економічнаполітикаукраїнськихреволюційнихурядів

(1917- 1919 рр.)

8.6. Економіка радянської України

8.7. Основні проблеми економічного розвитку незалежної України

 

Лекція  9. Геополітичне становище України:  історія і сучасність

9.1. Геополітичне положення України

9.2. Історія української геополітичної думки

9.3. Геополітичне становище сучасної України

9.4. Геополітичні пріоритети Української держави на сучасному етапі

 

В українську державність ми віруємо, українську державність ми ісповідуємо, – в її неминучості ми переконані.

Для нас вона є до певної міри живою реальністю,

бо її ідею ми носимо в серці, бо її духом,

потребами овіяне все життя.

 

Симон Петлюра

 

 

Згідно   із   програмою   Міністерства   освіти   і   науки   України   з підготовки кваліфікованих фахівців у всіх галузях народного господарства у  вищих  навчальних  закладах  обов’язковою  для  вивчення  є  історія України. Вивчення історії України як науки потребує теоретико- методологічного, науково-методичного та організаційно-практичного забезпечення.

Цей курс лекцій дає уявлення про етапи історичного розвитку українського   народу   і   його   державності.   Він   допомагає   зрозуміти системний зв’язок усіх складових історичного процесу, що відбувалися на теренах сучасної України; висвітлює проблеми історичного розвитку українського народу, його державності в контексті загальносвітової історії, показує їх взаємозв’язок та взаємовплив. Така спрямованість відповідає крилатому вислову Тараса Шевченка «…і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Нові суспільно-політичні виклики на тлі глобалізації світової гуманітарної думки диктують потребу в модернізації дослідницьких, навчально-методичних підходів до осмислення вже усталених схем як української історії в цілому, так і окремих її «білих плям».

Наріжним загальнометодичним принципом виступає осягнення суті історичного процесу в нашій країні на підвалинах об'єктивності й історизму, духовності й гуманізму. Тісний зв’язок, взаємодія теорії і практики в напрямку реалізації пізнавально-творчої функції історичної теорії і формування у студентів свідомої потреби в оволодінні пропонованим предметом вимагає залучення загальновідомих функцій історії, широкого кола ідей, проблем, уявлень, асоціацій міждисциплінарного характеру.

В умовах подальшої гуманізації навчального процесу в академії кафедра історії і культурології бачить пріоритетним викладання предмета в інноваційному ключі. Механізм осягнення інновацій полягає в реалізації окремих  блоків:  історія  і  практика,  співвідношення  історичного  і логічного. Головною метою викладення матеріалу в посібнику є виховання студентів на засадах патріотизму, формування в особистості відчуття історичної пам’яті, усвідомлення власної причетності до державотворчих прагнень українського народу.

Курс лекцій охоплює всю історію України і побудований не за проблемно-хронологічним, а відповідно до сучасних вимог МОН України історіософсько-проблемним    принципом.    Вони    покликані    допомогти студентам опанувати головні питання вітчизняної історії, полегшити й поглибити  їх  вивчення  за  науковою  історичною  літературою.  Розділи мають цілісний характер і