Оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства ВАТ «Альмiнський завод будiвельних матерiалiв»

З даних табл. 2. 11 видно, що позикові кошти формуються за рахунок поточних зобов’язаннь. Які становлять 100% всього позикового капіталу. Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Отже відсутність довгострокових зобов’язань позитивно характеризує структуру позикового капіталу підприємства.

 

Таблиця 2. 12

Показники управління капіталом підприємства ВАТ «Альмiнський завод будiвельних матерiалiв» за 2008-2010 рр., тис. грн. 

№ п/пПоказникиМетодика розрахунків200820092010Відхилення,

тис. грн. Відхилення,

% 

2009/20082010/20092009/20082010/2009

1. Власний капітал, ВКА-З226135045-6525-17568-11570-78-229

2. Позиковий капітал, ПК35512455004726299881762284

3. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, Кп/вПК/

ВК1, 579, 02-7, 247, 45-16, 26474-180

4. Коефіцієнт автономії, Кавт. ВК/А0, 390, 10-0, 16-0, 29-0, 26-74-260

5. Коефіцієнт оборотності власного капіталу, КОвкQ/ВК0, 400, 62-0, 630, 22-1, 2557-202

6. Рентабельність власного капіталу, РвкПр/ Вк-0, 02-348, 88177-348, 865261577745-151

7. Кредиторська заборгованість, КЗ4539654057962001-74444-11

 

Рис. 2. 6. Показники управління капіталом ВАТ «Альмiнський завод будiвельних матерiалiв»

 

Співвідношення позикового капіталу і власного. Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Його значення, дорівнює 1, 57 у 2008р., 9, 02 у 2009 і -7, 24 у 2010 роках. Це означає, що на кожну 1 грн. власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає 157 коп. позикових коштів у 2008р., 902 коп. у 2009 і -724 коп. у 2010 роках. Зниження рівня цього показника у 2009 р. означає зменшення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто відповідне підвищення фінансової стійкості.

Коефіцієнт автономії визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. У 2008 – 2010 р. р. він рівний 0, 39, 0, 1 і -0, 16 відповідно що ілюструє залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства. В нашому випадку цей показник зростає у 2009 році на 57%, а у 2010 – знижується на 202%, що свідчить про недосконалість управління фінансами на підприємстві.

Рентабельність власного капіталу показує, яка віддача (норма прибутку) на вкладений власний капітал. Максимізація цього показника – головне завдання управління підприємством. Якщо чистий прибуток і власний капітал мають адекватну оцінку, то нормальною вважається рентабельність, не менша 20%. У 2008 і 2009 р. р. цей показник рівний -0, 02% і -348, 88% відповідно, (у 2010 році досягає 177% це пояснюється від’ємним значенням власного капіталу, тому не може відображати дійсну ситуацію на підприємстві). Це негативно характеризує фінансовий менеджмент підприємства по всіх роках.

Кредиторська заборгованість зростає у 2009р. на 44%, а у 2010 р. зменшується на 11%, що відображає покращення ситуації на підприємстві.

Висновок. Показники управління капіталом свідчать про підвищення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування, що негативно характеризує фінансову політику. Тому керівництву рекомендується переглянути фінансову стратегію.

Управління капіталом підприємства, як і весь процес управління, охоплює стратегію і тактику управління. Під стратегією розуміють загальний напрямок і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети.

Встановлюючи визначені правила й обмеження, стратегія дає змогу сконцентрувати зусилля на тих варіантах рішень, що не суперечать обраному напрямку управлінської діяльності. Тактика управління – це конкретні методи і прийоми досягнення поставленої мети у визначеній ситуації й у визначений момент часу. Завдання тактики управління – вибір найбільш оптимального рішення і способів його втілення в ситуації, яка склалася [9].

Існують такі базові стратегії управління капіталом:

- консервативна, метою якої є отримання дохідності вище, ніж по банківських депозитах за значно менших ризиків, ніж на ринку акцій;

- збалансована, де очікується отримання дохідності, що порівнюється з середньоринковою за найбільш ліквідними акціями, але з меншим ризиком;

- ризикова, де метою є отримання максимального приросту активів;

- індексна призначена для інвесторів, які мають за мету отримання інвестиційного доходу з портфеля цінних паперів, сформованого на основі індексу. [10]

 

 

Ліквідність підприємства – це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Коефіцієнт покриття (поточної ліквідності) = Оборотні активи / Поточні зобов’язання

Коефіцієнт швидкої ліквідності = (Оборотні активи – Запаси) / Поточні зобов’язання

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти / Поточні зобов’язання

За рахунок майбутніх надходжень підприємство може погасити заборгованість у 2008 – 2010 роках на 99%, 74% і 50% відповідно, що є вищим граничної межі у 2008-2009 р. р., але нижче у 2010 р.

Аналіз динаміки коефіцієнтів абсолютної ліквідності показує, що негайно підприємство може погасити заборгованість у 2008 – 2010 роках