Організація технічного обслуговування і виконання непланових ремонтів рухомого складу у депо

Періодичність і обсяги ремонту пасажирських, вантажних і спеціальних трамвайних вагонів і тролейбусів, які відпрацювали свій нормативний термін Системою не регламентується, а встановлюється керівництвом ТТУ, ТУ, Тру в залежності від їх фактичного технічного стану.

Конкретні терміни проведення ремонтів (категорія ремонту) рухомого складу встановлюються технічною комісією, призначеною керівником підприємства та оформляються актом.

Таблиця 2. Періодичність та тривалість ТО і ремонтів

Вид ТВНайменування технічного впливуТерміни проведення ТО і Р

ТрамвайТролейбус

Періодич-ністьЧас простоюПеріодич-ністьЧас простою

ЩОЩоденне обслуговуванняЩодобово у нічний час0, 7-0, 8 годЩодобово у нічний час0, 6-0, 7 год

ТО-1Перше технічне обслуговуванняОдин раз у 7 днів2, 2-2, 5 годОдин раз у 7 днів1, 7-2, 7 год

ТО-2Друге технічне обслуговування20000 км12 год16000 км10 год

СРСередній ремонт100000 км10 робочих днів80000 км10 робочих днів

КРКапітальний ремонт300000 км20робочих днів240000 км20 робочих днів

СОСезонне обслуговування2 рази на рік2 рази на рік

НРНеплановий ремонтЗа обсягом робітЗа обсягом робіт

 

Всі роботи по технічному обслуговуванню й ремонту рухомого складу повинні виконуватись відповідно до РДІ і РТМ на дані категорії робіт.

До кожного трамвайній вагону (тролейбуса), який пройшов ремонт, виконавцем робіт додається акт, а в технічних паспортах основних агрегатів робиться відмітка про категорії ремонту і терміни його виконання.

Рухомий склад, який пройшов ремонт, реєструється у книзі ремонтів в депо.

Про виконання технічного обслуговування і ремонту рухомого складу робляться відповідні позначки в поїзному журналі відповідно до «Положення» про нього.

 

 

 

Виробнича програма включає усі види технічних впливів на рухомий склад протягом року і доби. Вона розраховується на підставі прийнятої схеми технічного обслуговування і ремонту.

Сумарний пробіг рухомого складу по депо за рік обчислюємо за формулою:

де Nі – інвентар парку РС;

αв – коефіцієнт використання РС;

Vе – експлуатаційна швидкість, км/год;

tсд – середньодобове перебування РС на лінії, год.

Кількість технічних впливів, що мають установлену періодичність у днях, визначається по одній методиці, а при встановлених міжремонтних пробігах – по іншій.

Число вагонів, що проходять щоденне обслуговування в рік:

 

де kр = 1, 05 – коефіцієнт резерву.

Число вагонів, що проходять ТО-1 за рік:

де Сто-1 = 7 – періодичність виконання ТО-1.

 од.

Число вагонів, що підлягають сезонному обслуговуванню в рік:

Кількість вагонів, що проходять капітальний ремонт за рік:

од.

Кількість вагонів, що проходять середній ремонт за рік:

Кількість вагонів, що проходять ТО-2 за рік:

Кількість вагонів, що проходять кантовку візків:

 од.

Кількість вагонів, що проходять непланові ремонти, визначається за нормативах, наведеними у таблиці 3.

аблиця 3. Кількість вагонів, що проходять непланові ремонти

Вид непланового ремонтуКількість

Заявочний нічний ремонт, % від ЩО8

Заявочний денний ремонт, % від ЩО6

Випадкова піднімальний, кількість ремонтів на інвентарний вагон за рік1

Випадковий безпідйомний, % від ЩО1, 5

Таким чином:

  од.

Результати розрахунків зводимо таблиці 4.

Таблиця 4. Кількість вагонів, що проходять ТВ

Вид ТВНайменування ТВПозначенняКількість ТВЧисло роб. днів

За рікЗа добу

ЩОЩоденне обслуговуванняNЩО45415124, 42365

ТО-1Перше технічне обслуговуванняNТО-1648825, 85251

ТО-2Друге технічне обслуговуванняNТО-23501, 39251

СОСезонне обслуговуванняNСО300

КВКантовка візківNКВ219

СРСередній ремонтNСР590, 24251

КРКапітальний ремонтNКР290, 12251

НРзнЗаявочний нічний неплановий ремонтNНРзн36339, 95365

НРздЗаявочний денний неплановий ремонтNНРзд27257, 47365

НРвбпВипадковий беспід’ємний неплановий ремонтNНРвбп1500, 6251

НРвпВипадковий під’ємний неплановий ремонтNНРвп6812, 71251

 

 

Розрахунок показників надійності здійснюється за методиками, які застосовуються у техніці, зокрема, на автомобільному і залізничному транспорті.

Для підвищення точності розрахунків потрібно знати закони розподілу випадкових величин (наробіток на відмовлення, імовірність безвідмовної роботи і т. п.). Для технічної експлуатації найбільш характерні наступні закони розподілу: нормальний, розподіл Вейбулла-Гнеденко, логарифмічний нормальний і експонентний.

Нормальний закон розподілу формується тоді, коли на протікання досліджуваного процесу і його результат впливає порівняно велике число незалежних (чи слабко залежних) елементарних факторів (доданків), кожний з який окремо робить лише незначну дію в порівнянні із сумарним впливом всіх інших, наприклад, періодичність.

Закон розподілу Вейбулла-Гнеденко виявляється в моделі так називаної “слабкої ланки”. Якщо система складається з групи незалежних елементів, чи відмовлення несправність кожного з який приводить до відмовлення всієї системи, то імовірність її безвідмовної роботи визначається граничним розподілом для крайніх членів послідовності взаємонезалежних величин.

Нормальний логарифмічний закон розподілу може зустрічатися, якщо на протіканні досліджуваного процесу і його результат впливає порівняно велике число випадкових і взаємонезалежних факторів, інтенсивність дії яких залежить від досягнутого випадковою величиною стану.

Експонентний закон розподілу є однопараметричним, що спрощує розрахунки. При експонентному законі розподілу імовірність безвідмовної роботи не залежить від того, скільки виробів проробило спочатку експлуатації, а визначається конкретною тривалістю розглянутого чи періоду пробігу. Таким чином, розглянута модель не враховує поступової зміни параметрів технічного стану, наприклад, у результаті зношування, старіння і т. д.

Вважаючи, що у вихідних даних