Особливості соціальної роботи з молоддю

Питання про вікові рамки молоді – це не просто предмет теоретичного наукового пору. Верхня границя молодіжного віку, при всій її умовності, означає, що всі ці умови повинні розглядатися в тісній єдності, взаємозв’язку без будь-якої ідеалізації. Наприклад, відомо, що багато молодих людей стають економічно незалежними (здатними заробляти засоби до існування, самозабезпеченню) і раніше 28 років.

Звичайно, це не виключає отримання економічної допомоги від батьків, близьких, друзів і в більш пізнішому віці. В зв’язку з цим нам здається, що границя молодості (28 років) у великій мірі обумовлена періодом закінчення навчання, отримання професії, тобто завершення підготовки до виробничої праці в будь-якій сфері діяльності.

З часом вікові рамки молоді (в Україні) прийдеться переглядати і встановлювати з урахуванням нових соціально-економічних, політичних та інших умов формування і становлення української державності в цілому.

Якщо суспільство дійсно піклується про майбутнє, то воно обов’язково повинно робити ставку на молодь. У випадку недооцінки її ролі як суб’єкта і об’єкта історичного розвитку, воно вимушене платити за свої помилки у відносинах з молоддю.

Також до сучасних проблем молоді можна віднести наступні:

не тільки економічна, але в багатьох країнах сексуальна експлуатація, особливо жіночої половини населення;

маніпулювання молоддю в досягненні політичних, економічних, комерційних та інших цілей, а також використання її як засобу в роздуванні націоналізму і національного сепаратизму;

маніпулювання молоддю зі сторони тих, хто експлуатує такий розповсюджений засіб завоювання влади, як відвертий популізм.

Молодь в порівнянні з іншими соціальними групами суспільства має найбільшу соціальну і професійну, а в цілому і життєву перспективу. В силу своїх особливостей вона здатна швидше від інших соціальних груп суспільства оволодіти новими знаннями, професіями і спеціальностями, необхідними в умовах перебудови всієї економіки в країні. Молодь – не просто суб’єкт, що приймає матеріальні і духовні багатства суспільства, але і творець нових, більш прогресивних і демократичних суспільних відносин.

 

 

Основний елемент виробничих сил суспільства – робоча сила – в країнах, що соціально-економічною і політичною ситуацією подібні Україні, перебуває у вкрай складному стані, переживає суттєві зміни.

Високопрофесійні спеціалісти, не знаходячи застосування своїм знанням і навичкам, все інтенсивніше “вимиваються” із сфери виробництва, ідуть в комерцію, інші сфери діяльності. Робітники більш низької кваліфікації поповнюють армію безробітних або стають напівбезробітними, пробують перекваліфіковуватися. Значна кількість спеціальностей високої кваліфікації (особливо середнього віку) емігрують.

Серед головних потреб молодь називає цікаву і добре оплачувану роботу, надання необхідних умов для високопродуктивної праці на виробництві.

Центральними проблемами всього працездатного населення в країнах з трансформуючою економікою є зайнятість та безробіття.

Ринкові реформи в Україні привели до існуючих змін статусу працюючої молоді. Як і вся робоча сила, молодь визнається нині товаром і продається на спеціальному ринку робочої сили. Молодий працівник на ринку праці є більш мобільним, ніж інші.

Право і воля вибору сучасною молоддю сфери і місця праці не просто принципово відрізняє її від молоді минулого соціалістичного часу, коли використовувались самі різноманітні, в тому числі і сугубо адміністративні, міри притягнення до праці. Фактично молода людина має право взагалі не працювати.

Суттєві зміни за останні роки потерпіла структура зайнятості молоді. Питома вага молоді в галузях економіки України з 1989 по 1997 рік в цілому зменшилась з 25, 6% до 17, 2%, в тому числі: в промисловості – з 30% до 17%; в сільському господарстві – з 24% до 17%; в транспорті – з 30% до 15%; в житловому будівництві – з 23% до 13%; у зв’язку – з 27% до 19%; в лісовому господарстві – з 25% до 19%.

Разом із зменшенням частини молоді, зайнятої в офіційному секторі економіки, закономірно збільшилась кількість молоді, яка одночасно зайнята на декількох додаткових роботах, тобто збільшилась і розширилась вторинна зайнятість.

Станом на червень 1997 року 50% молоді в Україні мала різні види вторинної зайнятості.

За роки реалізації ринкових реформ в Україні суттєво змінились погляди молодих людей і на поняття престижності професій, різного роду і характеру занять. Молодь все більше намагається вибирати професії, які приносять швидший і порівняно високий прибуток.

Рейтинг професій у свідомості молоді змінюється і у зв’язку із збільшенням попиту на такі спеціальності, як бухгалтери, фінансисти, юристи, працівники страхової чи банківської справи, податкові інспектори.

Серед всіх проблем молоді, що існують сьогодні в нашому суспільстві, безробіття знаходиться на першому місці.

По даним статистики, в Україні люди у віці до 28 років складають 33, 8% загального числа безробітних. При цьому сама велика питома вага молоді спостерігається серед безробітних, які працювали на місцях, де не потрібна професія або спеціальність (40%). Багато молоді із освітою поповнюють ряди “челноків”, вуличних та базарних продавців, тобто виникає суттєвий відтік молоді в сферу нерегламентованої, тіньової економіки. Проблема безробіття серед підлітків і молоді пов’язана і з такими соціальними явищами, як пияцтво, наркоманія, проституція та ін. Серед безробітної молоді 35, 3% мають вищу освіту; 35, 9% – професійну; 23% – повну середню і тільки 0, 3% – початкову освіту.

Науково-дослідницький