Особливості соціальної роботи з молоддю

Аналіз стану зайнятості і безробіття в Україні свідчить:

напруга на ринку праці в значній мірі посилюється за рахунок збільшення долі молодих безробітних і жінок;

в останні роки значно ускладнився процес першочергового працевлаштування, особливо юнаків і дівчат, що закінчили навчальні заклади;

постійно зростає, що являється великим, кількість молоді в сфері нерегламентованої діяльності;

найменш конкурентноздатною на ринку праці залишається молодь, яка вперше вибирає професію і вступає в трудове життя.

 

 

Ціннісні орієнтації – це сукупність ієрархічно зв’язаних між собою цінностей, яка задає людині напрямок її життєдіяльності.

З молодих років людина в основному схиляється до різних цінностей, усвідомлюючи для себе їх сутність і змістовність. Далі, в процесі навчання, всебічного розвитку, накопичення життєвого досвіду особистість виробляє здатність самостійно виробляти системоутворюючу цінність, тобто ту, яка в даний момент представляє їй найближче значення і одночасно задає ієрархію цінностей. У свідомості кожної людини особисті цінності відображаються у формі соціальних, ціннісних орієнтацій, які образно називають “віссю свідомості”, що забезпечує стійкість особистості. Ціннісні орієнтації – важливі елементи внутрішньої структури особистості, що закріплені життєвим досвідом індивіда, всією сукупністю його переживань і оточуюче значиме, суттєве для даної людини від не значимого, несуттєвого.

Ціннісні орієнтири людини складаються в певну систему (у вигляді підсистем), а саме три основні напрямки: соціально-структурні орієнтації і плани; плани і орієнтації на відповідний спосіб життя; діяльність і спілкування людини у сфері різних соціальних інститутів.

Серед всієї ієрархії цінностей можна виділити ті, що є загальнолюдськими, або глобальними, тобто ті, що притаманні максимальній кількості людей, наприклад: Праця, Воля, Творчість, Гуманізм, Солідарність, Сім’я, Нація, Народ, Діти та ін.

Таким чином ціннісні орієнтації – це:

ідеологічні, політичні, моральні, естетичні та інші оцінки конкретним суб’єктом оточуючої дійсності і орієнтація в них;

спосіб диференціації об’єктів індивідом по їх значимості.

Ціннісні орієнтації формуються в процесі засвоєння людиною відповідного соціального досвіду і проявляються в його цілях, інтересах, ствердженнях, тобто в процесі соціалізації.

У відповідності з орієнтацією на визначенні цінності, їх ієрархію у свідомості молодих людей, психологічними і поведінковими реакціями на зміну суспільно-політичної ситуації в країнах перехідного періоду можна виділити і охарактеризувати декілька типологічних груп молоді.

Перша група – це молоді люди, що зберегли колишні цінності або хоча б були схильними до них. Представники цієї групи (орієнтовно їх більше 10%) підтримують в Україні комуністичну, соціалістичну, частина селянську партії, входять в склад комсомольських організацій. Ця молодь схильна до протестів, пікетів, демонстрацій, інших акцій соціального протесту як самостійно, так і разом із старшими товаришами, що активно приваблюють її до цього, в тому числі в цілях зміни політичного курсу.

До другої групи можна віднести тих, хто діаметрально протилежний в своїх ціннісних орієнтаціях першої групи. Це – юнаки і дівчата, які практично заперечують цінності минулого, відстоюють ідеї трансформації суспільства на основі цінностей, які мають суспільства з розвинутою ринковою економікою, високим рівнем соціального забезпечення громадян. Більше половини молоді сприймають цінності ринкового господарства, відстоюють особисту власність, віддає перевагу свободі економічного вибору кожної людини (де працювати чи не працювати взагалі).

Третя група – це молоді люди (невелика їх кількість), які хоча і критикують цінності соціалістичного суспільства, але повністю не заперечують їх, а потребують деякої корекції при збереженні таких обов’язкових атрибутів, як єдина держава, основні принципи влаштування суспільства. Ці молоді люди мають відношення до робочого, професійного руху, пропагують ідеї лібералізму. У випадку повільного розвитку трансформаційних процесів в сторону суспільства з ринковою економікою молодь цієї групи, швидше всього, буде поповнювати першу групу, більш рішуче налаштовану на повернення цінностей планово-розподільного, соціалістичного суспільства.

До четвертої групи відносяться молоді люди, для яких характерні не просто заперечення “старого світу”, а нестерпність будь-яких цінностей, крім своїх особистих. Такий тип людей вчені називають як квазиреволюційний, бо вони настільки радикальні, що не просто намагаються порвати свої відносини зі старими структурами, але готові і зруйнувати їх, знищити. Таких людей багато серед “нових” більшовиків, погляди яких мають деяку специфічну національну забарвленість. Це – окремі журналісти, молоді письменники, представники технічної і творчої інтелігенції, публіцисти, парламентарії, студенти.

Можливе і більш детальне розділення молоді на окремі групи із застосуванням їх цінностей, базисними основами яких є не просто ідеї комунізму чи капіталізму (що виглядає однобоко і примітивно), але і лібералізму, націонал-демократії, націонал-радикалізму, націоналізму, охлократії, утопізму.

 

 

Важко знайти людину, у якої є все, яка нічого не потребує для своєї життєдіяльності.

В найбільш загальному трактуванні “потреби” – це необхідність чи недостаток у чомусь необхідному для підтримання життєдіяльності і розвитку організму, людської особистості, соціальної групи, суспільства в цілому.