Особливості суспільно-політичного та економічного розвитку

У результат! промислової революції, швидкого розвитку медицини та охорони здоров'я ситуація поступово змінювалась. Смертність зменшилась, і загроза вимирання людства зникла. Праця стала більш кваліфікованою, потребувала відповідної освіти.

Витрати на виховання дітей зростали, а батьки опинилися перед вибором: або дітей буде багато, але. тоді вони будуть не спроможні дати їм необхідну освіту, або дітей буде менше, але вони будуть більш підготовлені до життя. Батьки все частіше робили вибір на користь меншої кількості дітей.

Цьому процесу сприяла і емансипація жінок, зростання їх зайнятості її суспільному виробництві, поява в них нових життєвих цінностей і орієнтирів, не пов'язаних із сім’єю.

Таким чином, демографічна поведінка людей кардинально зміцнилася: замість орієнтації на максимальну кількість дітей утвердилося прагнення до такої їх кількості, яку батьки вважають оптимальною. У будь-якому випадку це означало, що дітей ставало менше, народжуваність знижувалась.

Слід ще врахувати, що під час війни загинула значна кількість чоловічого населення, що призвело до зміни пропорції між чоловічим і жіночим населенням на користь останніх – значна частина жінок залишилась незаміжньою

Скорочення народжуваності викликало ряд істотних наслідків. Почалося старіння населення. Дітей стало менше, їх частка в структурі населення зменшилася. Водночас зросла тривалість життя. У країнах Заходу в 1986 р. вона виросла до 70-80 років. Швидке падіння народжуваності в Європі призвело до того, що під час економічного піднесення 1960-х рр. виникла проблема нестачі робочої сили, яка почала вирішуватися за рахунок вихідців із країн Африки й Азії. Іноземці бралися на роботу, яка в Європі вважалася непрестижною, отримуючи при цьому мінімальну платню.

Відносно зменшилась еміграція з Європи, яка була основним джерелом формування населення США, Канади, Австралії, Нової Зеландії ПАР, Ізраїлю, країн Латинської Америки.

Після Другої світової війни у Європі закінчився процес урбанізації. Кількість міських жителів стабілізувалася на рівні 70-80% від загальних показників населення країни. Одночасно змінилося розміщення міського населення у місті. Зростання рівня життя дозволило багатьом мати свої будинки й автомобілі, що призвело до переселення значної частини населення у приміську частину. Крім того, відбувалося зближення рівня життя сільських та міських жителів.

Змінилася соціальна структура населення. Більшість працездатного населення стає найманими робітниками. Однак усередині цієї великої соціальної групи існує значна диференціація. Найбільше зростає кількість зайнятих у сфері послуг. Тепер на Заході кількість працюючих у сфері послуг зрівнялася з кількістю працюючих на виробництві,

Останнім часом у результаті технологічної революції і кризи традиційних галузей виробництва склалися два полюси зайнятості. На одному – висококваліфіковані спеціалісти новітніх галузей, які в більшості навіть не мають конкуренції на ринку праці й попит на яких зростає. На іншому робітники приречених галузей, їм загрожує безробіття.

Технологічна революція викликала потребу у висококваліфікованій розумовій праці. Уже тепер кількість робітників розумової праці (службовці, науково-технічні робітники, адміністративно-управлінський персонал) зрівнялась з кількістю зайнятих фізичною працею.

Якісно змінилося становище найманих працівників. Держава законодавчо захистила їх від зловживань підприємців. Підвищився їх життєвий рівень. Вони перестали бути пролетарями, яким «нічого втрачати, окрім своїх ланцюгів». Маючи значку за обсягом власність, а також цінні папери, наймані працівники перестали протиставляти себе іншим прошаркам суспільства. Зникла специфічна психологія найманого працівника. Більшість із них вважає себе представниками середнього класу, маючи на увазі передусім рівень своїх доходів.

Серйозні зміни відбулися у структурі та кількості сільського населення. Його кількість зменшилася удвічі. При цьому сільські жителі зовсім схожі на традиційне селянство, Сучасне фермерське господарство потребує висококваліфікованої праці й повністю орієнтоване на ринок.

Змінилися місце і роль малого та середнього бізнесу. Раніше сфера її діяльності була пов'язана з ремеслом і роздрібною торгівлею, а після війни він органічно вписався в сучасні галузі, став незамінним у швидко зростаючій сфері послуг. Науково-технічна революція сприяла створенню малі середніх підприємств, які намагалися впроваджувати нові технологи.

Великий бізнес також зазнав змін. Економічне піднесення 1960-х. НТР створили умови для швидкого збагачення підприємців. «Нові багаті» серйозно потіснили «старих». Рокфеллери – одна з найвідоміших за рівнем. достатку американських сімей на початку XX ст. – у 1986 р. зайняла лише 67 місце в списку найбагатших людей світу.

Поява величезних фірм, транснаціональних корпорацій потребуй все ширшого використання праці професійно підготовлених управлінців, менеджерів. їхній прошарок помітно зростав.

Після війни змінився і спосіб життя населення країн Заходу. Більшість проживає у будинках або квартирах, майже кожна сім'я має автомобілі побутову техніку, аудіо та відеоапаратуру. Змінилася структура сімейного бюджету. Витрати на харчування складають майже п'яту його частину, збільшилися витрати на житло і транспорт. Менш поширеним стало спільне проживання представників двох, а то й трьох поколінь, як це було раніше. Сім'ї зменшилися. Середня освіта стала загальною. Збільшилася кількість студентів. Вища освіта перестала бути привілеєм.

У повоєнний час завершилась емансипація жінок. Жіноча праця сі однією з умов економічного розвитку 1950-1960-х рр. і одним із джерел збільшення сімейних прибутків. Емансипація жінок сприяла еволюції сім’ї Шлюби стали більш пізніми і менш стійкими. Феміністичний рух набув широкого розповсюдження. Жінки вже працюють у традиційно чоловічих галузях (армія, флот, надзвукова авіація та ін.).

Водночас сучасне західне суспільство породжує і свої специфічні соціальні проблеми. Прискорений темп життя і роботи примушує людину