Податкова система

Враховуючи різні погляди науковців до складу основних функцій податків відносять: фіскальну, регулюючу, стимулюючу та контрольну.

Під час встановлення податку обов’язково визначають такі елементи:

• платник податку;
• об’єкт оподаткування;
• база оподаткування;
• ставка податку;
• порядок обчислення податку;
• податковий період;
• строк та порядок сплати податку;
• строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку;
• податкова пільга.

Платник податку – фізична або юридична особа, на яку покладено податкове зобов’язання перед державою і яка несе на собі тягар зі сплати податку

Об’єкт оподаткування – це явище чи процес, наявність якого зобов’язує сплачувати обов’язкові платежі до бюджету (дохід, прибуток, земля, наявність новопридбаного автомобіля).

База оподаткування – конкретні вартісні або фізичні характеристики певного об’єкта оподаткування (сума доходу, сума прибутку, площа земельної ділянки (грошову оцінку якої не встановлено) або грошова оцінка земельної ділянки; об’єм циліндрів двигуна; для легкових обладнаних електродвигуном – потужність двигуна в кВт). Одиниця виміру бази оподаткування – грн., кв. м., кВт, куб. см.).

Ставка податку – розмір податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування.

Порядок обчислення податку – здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку (із застосуванням відповідних коефіцієнтів, якщо вони потрібні).

Податковий період – термін, протягом якого формується податкова база остаточно визначається розмір податкового зобов’язання (види податкового періоду: календарний рік, календарний квартал, календарний місяць, календарний день).

Строк та порядок сплати податку. Строком сплати податку визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника і завершується останнім днем строку протягом якого такий порядок повинен бути сплачений (рік, квартал, місяць, декада, тиждень день) ; відповідно до чинного законодавства може бути змінено строк сплати податку шляхом перенесення строку сплати податку, або його частини на пізніший термін. Порядок сплати податків і зборів – сплата здійснюється в грошовій формі у національній валюті України. Податок має бути сплачений протягом 10 днів після настання граничного терміну подання звітності.

Строки подання податкової звітності залежать від базового податкового періоду, у відповідності до якого вона складена.

Податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, або сплати платником податку в меншому розмірі.

Для систематизації та групування податків і зборів, що стягуються в Україні, використовують класифікацію, в основу якої покладені такі ознаки:

• форма оподаткування;
• економічний зміст об’єкта оподаткування;
• напрямок використання;
• рівень державних структур, які встановлюють податки;
• суб’єкт оподаткування.

Залежно від форми оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі податки – це податки, які встановлюються безпосередньо на доходи і майно платників і сплачуються ними із власних надходжень грошових коштів. До них належать податок на прибуток, податок на землю, податок з доходів фізичних осіб.

Непрямі податки – це податки, що встановлюються на товари і послуги і оплачуються покупцем в їх цінах або тарифах, а до бюджету сплачуються продавцями товарів і послуг.

За економічним змістом об’єкта оподаткування податки поділяються на: податки на доходи; податки на споживання; податки на майно.

Податки на доходи – це податки, що стягуються за встановленими ставками з доходів фізичних і юридичних осіб.

Податки на споживання – це податки, що стягуються з покупців у цінах на товари і послуги, які купуються.

Податок на майно – це податок, що встановлюється на конкретне майно юридичних і фізичних осіб.

Залежно від напряму використання податки поділяються на загальні і цільові (спеціальні) податки.

Загальні податки – це податки, які не мають цільового призначення і використовуються державою на загальнодержавні заходи. До них можна віднести податок на прибуток, ПДВ, податок на доходи фізичних осіб.

Цільові (спеціальні) податки – це податки, які встановлюються для фінансування спеціальних заходів. Наприклад, податок на землю.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні, і місцеві.

Загальнодержавні податки – це податки, що встановлюються Верховною Радою України і стягуються по всій території України.

Місцеві податки – це податки, які встановлюють місцеві органи влади, і вони є обов’язковими для сплати на даній території.

За суб’єктами оподаткування податки поділяють на:

• податки з юридичних осіб (наприклад, податок на прибуток підприємств) ;
• податки з фізичних осіб (наприклад, податок на доходи фізичних осіб) ;

змішані (наприклад, плата за землю, податок за першу реєстрацію транспортного засобу).

Питання для самопідготовки та самоконтролю знань

Що таке «податок»?

Які відмінні риси податку від інших неподаткових платежів?

Особливості стягнення податків з фізичних осіб.

Прямі та непрямі податки: порівняльна характеристика.

Додаткові елементи податків в Україні.

Сутність податкового регулювання.

Законодавче регулювання становлення та розвитку податкової системи.

Обґрунтувати, чому податки є необхідним елементом фінансової системи держави.

З’ясувати сутність податкового тиску (податкового навантаження) на мікро- та макрорівнях і визначити основні напрями його зниження з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів.

План практичного заняття

Питання для обговорення

Економічна сутність податків.

Функції податків.

Елементи системи оподаткування.

Класифікація податків.

Роль податків у фіскальній політиці держави.

Завдання

Тести:

1. За економічним