Практична імунологія

 

Толерантність проти антигенів сперматозоїдів

Потенційно ризикованою подією для кожного чоловічого організму є поява диференційних антигенів на чоловічих статевих клітинах у період статевого дозрівання (11-13 років). Після цієї події організм чоловіка постає перед проблемою забезпечення охорони гамет від імунної системи власного організму.

У цьому процесі приймають участь дві групи факторів: 

1) анатомічний бар΄єр кров-яєчко, який розмежовує систему диференціювання гамет від кровоносної системи з елементами імунної системи;

 2) стан імунологічної толерантності. 

Секвестрація або анатомічне відмежування від імунного нагляду реалізується за участю таких активних факторів, як супресивні медіатори та пасивних факторів – особливостей анатомічної будови слизових сперматогенних канальців. 

У активній імунорегуляції домінуючу роль відіграють клітини Сертолі. Ці клітини, контактуючи із статевими клітинами в процесі диференціації, забезпечують їх поживними речовинами та відносяться до важливих елементів сперматогенного гомеостазу. Тільки 1/5 частина сперматогоній залишає адлюмінальну частину сперматогенного канальця, решта сперматогоній підлягають апоптозу та резорбції. Екстракти клітин Сертолі містять імуносупресивні фактори, які здатні гальмувати проліферацію лімфоцитів. Окрім цього, клітини Сертолі можуть індукувати апоптоз активованих лімфоцитів завдяки експресії на їх мембранах лігандів для білка Apo-1/Fas(CD95). Спермальна рідина, яка створює мікросередовище для диференційованих гамет, багата на активні біологічні фактори, які володіють імуномодулюючим та імуноінгібуючими властивостями. 

При цьому необхідно підкреслити наявність місцевого імуносупресивного впливу прогестерону, а особливо тестостерону, які синтезуються в гонадах. 

Клітини Лейдіга гальмують презентацію антигену через формування щільних контактів з мононуклеарними лейкоцитами, які проникають у тканини. Ця система активної імунологічної регуляції опосередковано свідчить про те, що анатомічний бар΄єр кров-яєчко не відноситься до повністю непроникливого. Це стосується й інших органів чоловічої статевої системи (наприклад, придатків), в яких також виявляються лімфоцити. 

Жіноча статева система постійно контактує з низкою “чужих” антигенів та “чужих” елементів чоловічого еякуляту. У жінок, які ведуть регулярне статеве життя, відмічена незначна активація імунної системи. Вважається, що збуджується клітинний тип імунної відповіді на антигени сперми. Місцевий імунітет на рівні матки реагує незначно вираженою гуморальною імунною відповіддю, яка регулюється гормонально. Тому, жіночу статеву систему тільки частково можна вважати імунологічно привілегійованою. 

Існує кілька механізмів, які запобігають сенсибілізації жіночого організму антигенами сперми. До них належать: 

1) швидке усунення антигенів завдяки вираженій місцевій міграції гранулоцитів; 

2) перебування чоловічих статевих клітин в середовищі сім΄яної плазми, яка має імуносупресивні властивості; 

3) прискорена елімінація сперматозоїдів завдяки, так званим, натуральним антитілам із широкою специфічністю. Ці антитіла швидко покривають поверхню сперматозоїда, запобігаючи утворенню проти них антитіл з високою антиспермальною специфічністю.

 

Спермальні антигени

До основних антигенів сперматозоїдів відносяться: 1) поверхневі антигени сперматозоїдів; 2) антигени акросоми сперматозоїдів; 3) антигени ядер сперматозоїдів. 

 

Поверхневі антигени сперматозоїдів

На поверхні сперматозоїда ідентифіковані антигени, завдяки яким відбувається їх взаємодія з яйцеклітиною. До найбільш вивчених спермальних антигенів належать антигени PH-20 та PH-30, які розташовані на постакросомальній частині клітинної мембрани сперматозоїда. Під час акросомальноїної реакції сперматозоїда (приготування до пенетрації прозорої зони яйцеклітини) антиген PH-20 з΄являється на поверхні голівки сперматозоїда, що вказує на початок процесу його зв΄язування з яйцеклітиною. Антиген PH-20 володіє гіалуронідазною активністю, на що вказує його здатність до пенетрації прозорої зони яйцеклітини, а також участь у системі рецепторів, які забезпечують з΄єднання гамет. Дослідники вважають, що деякі білки-посередники, які сприяють  злиттю гамет, є подібними до фузіогенних вірусних білків. Це можна доказати на прикладі фертиліну (PH-30) – білка сперматозоїдів морської свинки, структурно наближеного до вірусних білків, які індукують злиття гамет. У взаємодії гамет приймають також участь такі рецептори, як C1qR, CR3, FcγR, CD46. На репродуктивних клітинах існують також антигени, які експресуються на імунокомпетентних клітинах, однак вони відрізняються іншими властивостями своїх епітопів, зокрема цукрових (CD52). Донедавна вважалося, що цей антиген наявний тільки на поверхні лейкоцитів та епітеліоцитів. На теперішній час він ідентифікований на головках сперматозоїдів. Так, антиген SAGA-1 (sperm agglutination antigen-1) має ідентичний до молекули CD52 білковий склад, однак відрізняється структурою олігосахаридів. 

 

 Антигени акросоми сперматозоїдів

Акросома – це органела, локалізована в передній частині голівки сперматозоїда. Її часто порівнюють з лізосомою соматичних клітин, особливо в плані подібності кислого середовища та вмісту гідролітичних ферментів (протеаз, ліпаз, фосфатаз, глікозидаз). Під час акросомної реакції відбувається вивільнення цих ферментів. При цьому відкривається внутрішня сторона мембрани сперматозоїда. Акросомні антигени приймають участь у подальших етапах взаємодії гамет (зв΄язаних з пенетрацією прозорої зони яйцеклітини). До найбільш