Соціологія

Ці фактори дають про себе знати буквально у перші роки спільного життя і багато у чому обумовлюють той факт, що більше третини розлучень припадає на сім’ї, які мають стаж спільного життя від одного до трьох років. Таким чином, ми бачимо, що ряд факторів, які негативно впливають на міцність шлюбу, може бути виділений ще до створення родини. 

Однак значна частина розлучень відбувається, зрозуміло, через причини, які виникають безпосередньо в результаті спільного життя. Соціологи, аналізуючи фази розвитку сімейного життя, умовно виділили декілька критичних етапів, через які проходить більшість сімей. Одні з них вирішують свої проблеми, зберігаючи родину, інші розпадаються.

На першому етапі виникає конфлікт інтересів, непорозуміння і невміння адаптуватися один до одного, знайти спільний стиль життя. Найбільша кількість розірваних шлюбів припадає на вік 20 - 25 років. Відсутність досвіду знаходження компромісу і юнацький запал самоствердження приводять до рішення, про яке деякі люди жалкують в наступні роки.

Другий етап (30 – 35 років) пов’язаний з психологічними факторами так званої «сімейної втоми», коли члени подружжя стають досить самостійними у матеріальному плані, встигли багато дізнатися про недоліки один одного і переконатися в неможливості жити разом. У той же час вони досить молоді, щоб створити нову повноцінну родину та мати дітей. Навіть така радісна подія для кожної родини як народження дитини може призвести до охолодження, а потім до розриву шлюбу. Члени подружжя не можуть опанувати новий обсяг обов’язків один перед одним і перед дитиною, не можуть освоїти новий соціальний статус батьків і відповідно змінити пріоритетні цінності. Деяк люди гадають, що перший шлюб - це «вирвані роки», і не усвідомлюють, що набули безцінного соціального досвіду.

Третій етап кризи сімейного життя припадає на вік близько 45-55 років. Це пов'язане з тим, що діти виросли і немає потреби зберігати родину заради них, а у одного з партнерів неофіційно існує інша родина. Фактично, у цьому розлученні приховані відкладені мотивації. Жінка-матір, втративши свою побутову залежність, раптом усвідомлює свою привабливість. Якщо у родині існували постійні негаразди або жінка відчувала до себе неповагу, вона має потребу у зміні свого соціального стану. Слід зазначити, що частіше ініціаторами розлучень стають чоловіки з різних причин.

Міцна родина, яка будується не тільки на коханні, але й на турботі і повазі один до одного, на відповідальності, на вмінні знайти шлях до компромісу, може знайти безліч способів уникнути конфліктів. Наявність у родині дітей прямо впливає на міцність шлюбу. В релігійних, багатодітних родинах, де дітей більше двох, відсоток розлучень багато нижче середнього рівня.

Отже, приховані фактори нестабільності шлюбу створюють гострі проблеми як для тих, хто хоче створити родину, так і для тих, чия родина виявилася зруйнованою. Разом з тим розлучення не можна розглядати як цілком негативне явище, тому що свобода розірвання шлюбу – це демократичне право і один із засобів забезпечення соціальної справедливості в сімейно-шлюбних відносинах, засіб збереження їхніх моральних основ. Але навіть високий рівень розлучень не означає знищення шлюбу як інституту і кризи родини взагалі. Навпаки, родина визнається безумовною цінністю усіма віковими категоріями. Мова йде тільки про якість сімейних відносин, до яких люди пред'являють усе більш високі вимоги.

 

Запитання для повторення

1.Назвіть основні історичні типи родини і форми шлюбу.

2.Які фактори впливають на зміну історичного типу родини?

3.Проаналізуйте зміст основних функцій родини. З яких причин змінювалася їхня соціальна значимість?

4.Розкрийте зміст базових моделей поведінки подружжя у житті й у вихованні дітей.

5.Охарактеризуйте рівні подружніх взаємин.

6.Як Ви розумієте відносини рівності чоловіка і жінки?

7.Проаналізуйте моделі виховання дітей.

8.Назвіть об’єктивні фактори існування такого явища як розлучення.

9.Проаналізуйте поняття і зміст етапів розвитку сімейної кризи.

 

 

 

Тема 8: Соціальна стабільність і соціальний контроль у суспільстві

 

1. Поняття соціальних змін і соціальної стабільності.

2. Колективна поведінка в суспільстві.

3. Поняття і функції соціального контролю.

 

1. Суспільство знаходиться у процесі постійного розвитку. Поняття «соціальні зміни» у більшості людей асоціюються з односпрямованим розвитком, але є інші види змін - виникнення, зростання, занепад, зникнення. Коли ми кажемо про соціальні зміни, ми маємо на увазі зміни не  у суспільстві у цілому, а в соціальній структурі, соціальних інститутах і організаціях, соціальних групах.

Вони можуть виникати на рівні міжособистісного спілкування (зміни у структурі та функціях членів родини), на рівні соціальних інститутів і організацій (зміна форми родини, релігії, товарного обігу), на рівні малих і великих соціальних груп (зникають одні класи, професійні групи, виникають інші),