Списування як вид навчально-тренувальних вправ у практиці навчання

 

 

Належні умови життєдіяльності вчителів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів – об'єктивний атрибут її ефективності. Людина, її життя та здоров'я є домінуючим пріоритетом нашої держави. Це узаконено у статті 3 Конституції України: «Людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю... «. Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» «... громадянам країни гарантується право на: безпечні для здоров'я та життя продукти харчування, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побут, відпочинок і навколишнє середовище... «. Увага до дитини, її життя, соціальний захист є планетарними, що закріплено «Конвенцією про права дитини», схваленою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1981 р. і ратифікованою Верховною Радою України 27 лютого 1991 р. для використання у практичній роботі. Статтею 24 цього документа «гарантується право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров'я... «. Держави-учасниці Конвенції визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.

Питання охорони здоров'я дитини посідають чільне місце в «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті». У цьому важливому для освітян документі підкреслюється, що необхідно всіх дітей дошкільного віку охопити медичним доглядом і безплатною підготовкою до школи, забезпечити своєчасну діагностику дітей з особливостями психофізичного розвитку. Проблеми забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов у загальноосвітніх навчальних закладах нині особливо загострюються у зв'язку з упровадженням національної програми інформатизації галузі освіти, створення єдиної інформаційно-комп'ютерної системи управління освітою, розвитку інформаційної інфраструктури навчальних закладів [1, c. 59].

На санітарно-гігієнічний аспект уроку впливають не лише фактори безпосередньо самого уроку, його зміст і методики навчання, а й багато інших зовнішніх факторів, які тією чи іншою мірою вливають і зумовлюють його якість. До таких відносяться:

гігієна навчальних приміщень, праці вчителя та учнів;

фізіологічно-гігієнічні передумови організації процесу навчання;

організація та зміст гігієнічного навчання й виховання учнів.

Відповідно до діючих санітарно-гігієнічних норм, у класних кімнатах площа на одного учня не повинна бути менше 1, 25 м2, а в навчальних кабінетах чи лабораторіях – 1, 4-1, 65 м2 (залежно від профілю лабораторії), у майстернях – 3, 3 м2, довжина класної кімнати – 9 м, ширина – від 5, 7 до 6, 2 м, висота приміщення не менше 3 м.

Оптимальний мікроклімат і якість повітряного середовища в навчальних приміщеннях благотворно впливають на зміцнення здоров'я учнів, підвищення їх працездатності, ефективності навчання й виховання. Температура повітря восени та взимку у класних кімнатах, навчальних кабінетах, лабораторіях повинна бути 21, 18, 17 С відповідно для І, ІІ, ІІІ, IV кліматичних зон; у майстернях, рекреаціях, спальних приміщеннях – 16-18 С; у гардеробі, умивальних кімнатах, кабінеті лікаря – 23, 22, 21 С; у душових – не нижче 25 С.

Відносна вологість повітря у шкільних приміщеннях не повинна перевищувати 60%, оптимальна вологість – 40%. Швидкість руху повітря відповідно до гігієнічних вимог повинна бути 0, 2-0, 4 м/с. Вміст вуглекислоти в повітрі навчальних приміщень не повинен перевищувати 0, 1%, у спальних приміщеннях – 0, 07% (в атмосферному повітрі він становить 0, 03%). Збільшення вуглекислоти в повітрі навчальних приміщень у 3-5 разів не впливає шкідливо на організм, але при цьому підвищується температура повітря, збільшується кількість мікроорганізмів, у т. ч. патогенних, зростає запиленість повітря. Тому вміст вуглекислоти в повітрі навчальних приміщень розглядається як один із показників зміни середовища. Чистота повітря в навчальних приміщеннях забезпечується їх провітрюванням під час перерв між уроками. Гігієністами-дослідниками цієї проблеми визначені оптимальні норми провітрювання шкільних приміщень залежно від зовнішньої температури повітря [9, c. 294].

З метою попередження респіраторних захворювань у школярів, нагадуємо, що згідно з п. 9. 20 ДСанПіН 5. 5. 2. 008-01, органами місцевої виконавчої влади повинні прийматися рішення щодо тимчасового призупинення навчання учнів початкових класів при зниженні температури повітря до -20°С при швидкості руху повітря більше 5 м/с і при вологості повітря вище 80%, учнів 5-12 класів при температурі повітря -24°С. За даними наукових досліджень, заняття фізичною культурою на вулиці в холодні періоди року можливо проводити з учнями 1-4 класів, при температурі повітря не нижче -8°С, 5-7 класів – не нижче -12°С, 8-12 класів – не нижче -15°С.

 

 

Гігієна письма – розділ шкільної гігієни, що вивчає процеси письма і нормування цієї роботи для дітей та підлітків, а також для дорослих. У процесі письма в роботу втягуються кора головного мозку, органи зору і м'язи шиї, спини, пальців і зап'ястя, передпліччя та плеча. Особливо втомлює швидке письмо, коли окремі скорочення згиначів і розгиначів пальців тривають близько 0, 2-0, 3 сек. кожне. В цей час голова, схилена над папером, підтримується в рівновазі безперервним напругою м'язів шиї і спини