+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
60
Мова:
Українська
іноді протягом тривалого часу. Правильна посадка під час письма має ще більше значення, ніж при читанні, тому що в процесі письма доводиться робити постійні руху. При неправильному положенні тулуба, при значному нахилі голови вперед напружуються підтримують її шийні м'язи, в результаті чого швидше настає їх стомлення. Внаслідок цього голова ще більше нахиляється вперед або схиляється набік, при цьому залучаються до роботи сусідні м'язові групи. При тривалому письмі діти і підлітки у пошуках опори для голови спираються грудьми об край столу; при цьому відбувається здавлювання грудної клітини, порушення нормального кровообігу і дихання. Доросла людина з нормальним зором повинен тримати зошит або папір на відстані 30-35 см; для дітей і підлітків відстань збільшується до 35-40 см.
Мінімально допустима відстань від зошита до очей 30 см. Процес письма пов'язаний з роботою м'язів, що приводять в рух очне яблуко. Рухи його по лінії, що йде під косим кутом до поперечної осі очей, викликають стомлення очних м'язів, особливо коли зошит розташована на столі неправильно, а також при неправильній посадці пише. Основна лінія очей повинна бути паралельна краю стола і поперечної осі тіла. При такому положенні очей процес листа викликає найменше стомлення за умови обов'язкового дотримання гігієнічних вимог, що пред'являються до процесу письма
Нормальний процес письма вимагає участі лише трьох пальців. Ручку слід тримати між великим і вказівним пальцями, без напруги. Решта пальців повинна бути злегка зігнуті один під іншим. При цьому пише зазвичай бачить долонну їх поверхню. Ручка при цьому повинна перебувати під кутом в 60 °.
Інтенсивність розумової праці вчителя й учнів значною мірою залежить від їхнього емоційного стану. Позитивні емоції сприятливо впливають на працю, негативні – навпаки. Гігієна праці передбачає раціональне чергування розумової та фізичної діяльності [4, c. 156].
Тому, щоб діти менше стомлювались, та процес списування був цікавішим, вчителям слід робити хвилинки відпочинку та пальчикову гімнастику. Це дасть змогу для відпочинку руки, і покращить розумову діяльність учнів початкової школи на уроках рідної мови.
Висновки
Мікроклімат навчальних приміщень – комплекс фізичних факторів, що здійснюють вплив на теплообмін людини з оточуючим середовищем, обумовлюють самопочуття, працездатність, стан здоров'я і якість праці співробітників навчального закладу.
Санітарні правила встановлюють гігієнічні вимоги до параметрів мікроклімату робочих місць з урахуванням інтенсивності енергозатрат працюючих, часу виконання робіт, природних умов і вміщують вимоги до методів, вимірів і контролю мікрокліматичних умов.
Для успішного формування орфографічної грамотності учнів та якісного виконання вправ на списування, вчителеві необхідно чергувати різні види роботи на уроці, проводити хвилинки відпочинку, пальчикову гімнастику. Коли діти не відчуватимуть втоми на уроці, то процес засвоєння орфографічних правил та норм буде для них набагато легшим та цікавішим. Вчитель за допомогою гри створює сприятливу атмосферу на уроці.
Список використаних джерел:
Васильчук М. В. та ін. Основи охорони праці. – К. : Просвіта, 1997. – 208 с.
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу / МОЗ України. – К., 1998. – 34 с.
Гогиташвили Г. Г. Система управления охраной труда: Рекомендации по разработке и внедрению. – Л. : Облсовпроф, 1982. – 132 с.
Жидецький В. Ц., Джигирей В. С, Мельников О. В. Основи охорони праці: Підручник. – 5-те вид., перероб і доп. – Л. : Афіша, 2001. – 350 с.
Законодавство України про охорону праці: У 4-х т. -К, : Основа, 1990.
Котик М. А. Психология и безопасность. – Таллин: Валгус -1981.
Людина і праця: Довідник з правових питань / Укл. : І. П. Козінцев, Л. А. Савенка. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 336 с.
Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці'. – К, : Основи, 1997. – 528 с.
Основи охорони праці: Підручник / М. Л. Купчик, М. П. Гандзюк, І. Ф. Степанець та ін. – К. : Основа, 2000. – 416 с.
Загальні висновки
Орфографічна грамотність учнів залишаться актуальною проблемою у системі шкільного навчання.
Воскресенська Н. О., зазначає, що «треба показати дітям стрункість, красу, гармонійність, «розумність» мови, узгодженість усіх її частин, суворі закономірності її функціонування. Треба внести в шкільне навчання мови більше теоретичного осмислення, зробити це вивчення цікавим для дітей – і використати цей інтерес для вироблення практичних (у тому числі – орфографічних) навичок. Основним способом якісного засвоєння молодшими школярами правопису рідної мови має стати їхня активна розумова діяльність.
Порушення орфографічних норм під час письма молодшими школярами пояснюється нерозумінням орфографічних правил, невмінням розпорядитися правилом, що навіть завчилося. Знання правила саме собою не веде до грамотного письма, воно лише організовує процес мислення, допомагає визначити той обсяг знань і вмінь, оволодіння, яким за допомогою вправ забезпечить успішне формування орфографічної навички. Не заучування правила має стати змістом навчання, а природна потреба дотримання вимог, закладених у ньому. Вправляючись у застосуванні правописних норм, учні мають не тільки запам’ятати послідовність орфографічних кроків, а й осмислювати саме такий порядок їх слідування. Такому осмисленню