Списування як вид навчально-тренувальних вправ у практиці навчання

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

в той же час рекомендації ці недостатньо конкретні. Наприклад, у першій пам'ятці не вказано, як треба читати те, що списуєш (цілими словами або по складах, орфографічно або орфоепічні), не пояснюється, що означає «вдивіться» в слово і т. п. Друга пам'ятка здається конкретніше, але і вона не формує повноцінної орієнтації в тексті, тому що не включає в себе виділення орфограм в копійованому тексті. Є ще одна важлива вимога до організації навчання списування на його початковому етапі, тобто в період навчання грамоти. Робота спочатку повинна проводиться колективно, під суворим контролем вчителя. Дітям необхідно опанувати всіма операціями, що входять в алгоритм списування, і тільки потім можна почати самостійно вправлятися в списуванні за індивідуальними пам'яткам в класі і вдома. Розглянуті пам'ятки розраховані вже на індивідуальне користування. На практиці ж початковий, найважливіший етап в навчанні списування практично завжди відсутній або йому приділяється дуже мало уваги, тому що пам'ятки з'являються в учнях по російській мові, а для періоду навчання грамоті немає точних вказівок з питання: як навчати дітей списування. У результаті багато дітей нечітко усвідомлюють, що і як потрібно робити, не виконують всі операції, що входять в пам'ятку. Є й такі, хто взагалі нею не користується, вважаючи пам'яткою марною тратою часу, тому таке списування і не призводить до очікуваних результатів.

Таким чином, розглянуті традиційні способи організації списування не забезпечують належного ефекту. Незважаючи на багаторічне застосування даних пам'яток в шкільній практиці, діти, як і раніше допускають величезну кількість помилок, і число їх з кожним роком не знижується, а навпаки збільшується. Назвемо ще раз недоліки традиційної системи навчання списування: списування, ускладнене різними завданнями, виконує другорядну роль, а головним виявляється додаткове завдання.

Пропоновані пам'ятки для списування розраховані на індивідуальне використання їх учнями, в той час як робота спочатку повинна проводитися колективно, під суворим контролем вчителя.

Крім цього, навчати списування необхідно вже в період навчання грамоти, а не пропонувати вже готові пам'ятки надруковані в підручнику, при вивченні рідної мови.

У сучасній школі в початкових класах широко використовується вільне списування. Діти читають текст (в підручнику, на дошці), аналізують правопис слів, закривають підручник (витирають з дошки), пишуть текст, як запам’ятали. Далі можуть бути завдання різного характеру:

орфографічний розбір запропонованого слова;

синтаксичний розбір;

морфологічний розбір;

дібрати спільнокореневі слова, тощо.

Такий вид списування тренує пам'ять дітей, покращує мислення, допомагає швидше запам’ятовувати орфографічні правила та правила пунктуації і застосовувати їх на практиці [30, c. 196].

1.4 Критерії систематизації списування на різних етапах навчання

Підібрані вправи на вивчення правила відповідно до характеру (природи) виучуваного матеріалу треба розміщувати в порядку поступового нарощування труднощів, щоб вони стали системою. Для реалізації цього критерію враховуємо ступінь самостійності учня у застосуванні правила. Якщо брати до уваги цю вимогу можна виділити такі вправи:

на часткове застосування правила: учень вирішує питання про правопис слова з виучуваною орфограмою в полегшених умовах.

На цьому етапі використовуємо списування з підкреслюванням орфограми, списування на зміну слів за зразком, списування класифікацією слів за різними ознаками. У цих вправах є обов’язково якась умова, що полегшує запис слова: попереднє зорове сприйняття слова, попередній орфографічний аналіз, і наявність перевірного слова тощо. Кількість таких вправ залежить від успіхів учнів у засвоєнні правила.

На самостійне застосування правила – пізнання орфограми, мотивування правопису, запис слова виконується учнем самостійно.

Учень самостійно вирішує питання про запис слова. Це з відомих вправ – списування з граматико-орфографічним завданням.

Найбільшої самостійності вимагають творчі вправи орфографічного спрямування. Виконання таких вправ вимагає значних розумових зусиль і вмінь застосовувати правило у процесі письма.

У доборі творчих вправ важлива теж поступовість. Вирішення завдань з розвитку мовлення має починатись конструюванням речень: напишіть повні відповіді на запитання, поновіть деформоване речення. Творчими вправами не можна розпочинати систему орфографічних вправ на закріплення правила. Їх можна проводити, коли сформовані до деякої міри орфографічні вміння писати слова з виучуваною орфограмою. Як свідчить практика навчання, засвоєння орфографічної навички досягається внаслідок правильної організації вправ.

У процесі списування слід привчати учнів запам'ятовувати спочатку цілі слова, словосполучення, а потім і речення, які треба записати. Сприятимуть цьому завданню і вправи, які тренують пам'ять дітей.

З метою перевірки якості умінь списувати застосовують контрольне списування тексту з дошки.

Основними вимогами, які ставляться до списування, є грамотність, каліграфічна правильність і швидкість [30, c. 198].

Якщо двом першим вимогам завжди приділялася достатня увага, то останній досить довго не надавалося великого значення. Однак виявилось, що якщо діти пишуть повільно, то за урок вони встигають виконати одну-дві вправи, що, звичайно, не дає можливості сформувати потрібні уміння. Адже в цьому випадку й мови не може бути про якусь систему вправ, використаних на уроці.

Саме тому швидкість письма повинна стати повсякденною турботою вчителя. За контрольне списування рекомендується нині виставляти три оцінки: за грамотність, каліграфію, швидкість письма.

Норми швидкості письма і її оцінювання такі:

Клас234

ОцінкаКількість знаків за 1 хвилину

«5»203545

«4»16-1926-3436-44

«3»11-1521-2531-35

«2»102030 і менше

Методика