Система образів повісті Григорія Квітки-Основ'яненка «Козир-дівка»

 

РОЗДІЛ I. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНІ УМОВИ НА УКРАЇНІ 20-30-х рр. XIX ст. ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО ПРОЦЕСУ ЦЬОГО ПЕРІОДУ

1.1 Специфіка життя на Україні на початку XIX ст.

1.2 Розвиток нової української літератури у перші десятиріччя  XIX ст

1.3 Світоглядні позиції Грицька Квітки- Основ'яненка та їх вплив на його художню творчість

РОЗДІЛ II ОБРАЗНА СИСТЕМА ПОВІСТІ ГРИЦЬКА КВІТКИ-ОСНОВ'ЯНЕНКА «КОЗИР-ДІВКА» 

2.1 Специфіка образів та образотворчих засобів в сентиментально-реалістичних повістях Грицька Квітки-Основ'яненка (на прикладі твору «Козир-дівка») 

 

 

Література початку ХІХ ст. - якісно нова література, що стає ближчою, зрозумілішою для простого народу. Звернення письменників того періоду до народної тематики, створення творів українською живою розмовною мовою було необхідністю, адже в умовах кріпацтва селяни зазнавали соціального, національного та релігійного гніту. До 30-х рр. ХІХ ст. в українській літературі активно розвивалися драматичні та поетичні жанри. Та тогочасні умови вимагали від літератури аналітично-пізнавального зображення дійсності, що має широко охоплювати всі складності та суперечності показу людини в суспільстві. Саме прозовий жанр міг найбільш вдало забезпечити здійснення цих художніх завдань. Основоположник української прози – Грицько Квітка-Основ'яненко, у своїх творах висвітлював народне життя, головним героєм його творчості була звичайна людина. Грицько Квітка-Основ'яненко ставив перед собою мету показати кращі духовні риси українського трудівника та довести, що українська мова  має високий естетичний потенціал. Письменник вбачав своє завдання також у повчанні українського селянства, він бажав виховувати в своїх читачів найкращі моральні якості, своїми творами він повчає та подає приклад морального ідеалу.  В своїх художніх творах та публіцистичних статтях Грицько Квітка-Основ'яненко пропагував ідею доступної освіти для простого народу. Грицько Квітка-Основ'яненко одним із перших в українській літературі того періоду зміг майстерно використати творчі принципи просвітительського реалізму та зробив багато важливих кроків для того, щоб український просвітительський реалізм виріс в повну художню систему.

Грицько Квітка-Основ'яненко почав писати прозові твори українською мовою тоді, коли він вже був відомим завдяки своїм російськомовним творам. Письменник створив ряд повістей та оповідань, що увійшли до збірки «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком», перша книга якої вийшла в 1834р., друга – 1836-1837рр. Поява цієї збірки знаменувала новий важливий етап у розвитку народності та реалізму в українській літературі.  Твори «Малоросийских повестей» поділяються на бурлескно-реалістичні та сентиментально-реалістичні. До збірки ввійшла повість «Козир-дівка», яку традиційно відносять до сентиментально-реалістичних творів. Та ця повість мала риси не тільки сентименталізму, вона увібрала в себе й ознаки бурлеску, сатири й однією з перших в українській літературі стала твором, що наближався до реалізму критичного. Твір має досить цікаву систему образів та ряд образотворчих засобів, тому потребує детальнішого вивчення. Саме це і зумовлює актуальність теми курсової роботи: «Система образів повісті Грицька Квітки-Основ'яненка «Козир-дівка».

Мета дослідження – з'ясувати специфіку системи образів повісті Грицька Квітки-Основ'яненка та засоби її створення.

Завдання дослідження:

• провести бібліографічну роботу щодо виявлення критичних відгуків про україномовну прозу Грицька Квітки-Основ'яненка в науковій періодиці, наукових працях та в академічних виданнях ХХ-ХХІ ст.;
• розглянути сентиментально-реалістичну повість «Козир-дівка» в контексті українських прозових творів письменника ;
• простежити як світогляд Грицька  Квітки-Основ'яненка впливав на його художню творчість та відображення художньої реальності в творах письменника;
• визначити особливості творення образів в повісті Грицька     Квітки-Основ'яненка «Козир-дівка»;
• простежити як еволюціонують художні образи та засоби їз творення в творчості Грицька Квітки-Основ'яненка.

Об'єктом дослідження є сентиментально-реалістична повість Грицька Квітки-Основ'яненка «Козир-дівка».

Предмет дослідження – особливості системи образів твору «Козир-дівка».

Для реалізації основних завдань курсової роботи було використано такі методи дослідження: типологічний, функціональний, а також методи аналізу, синтезу і порівняння.

 

 

 

На початку XIX ст. українські землі перебували у складі двох великих імперій:Російської та Австро-Угорської. Більша частина  території України перебувала під владою Російської імперії. Імперії мали централізовану політичну владу, яка виявлялася в особі імператора. У своїй діяльності імператори спиралися на бюрократію та армію. Бюрократи обкладали суспільство величезним числом законів, правил та обмежень. Виконання указів імператора покладалося на чиновників. Одним із головних завдань чиновництва було збирання податків, які забезпечували не потреби суспільства,а потреби чиновництва. Українська православна церква також була під владою Російської імперії.

Національна політика царського уряду полягала в тому, щоб знищити українську національність. Українців тоді називали «малоросами», українську мову «малороссийским наречием»,а  саму Україну - «Малоросією». Було заборонено використання української мови та обмежувався вільний розвиток української культури.

В Російській імперії досі існувало кріпацтво. 20 лютого 1803 року Олександр I видав указ про вільних хліборобів, який дозволяв селянам звільнятися шляхом самовикупу :поміщики мали змогу звільняти селян та надавати їм землю, за це селяни повинні сплачувати викуп чи виконувати повинності. Та становлення кріпаків від цього не полегшилось, оскільки селяни не мали змоги сплатити викуп. Кріпацтво продовжувало існувати та ставало все жорстокішим.

Загони та форти імперської армії були розташовані по всій країні, а командири обкладали населення повинностями. Найстрашнішою повинністю був