+3 8(066) 185-39-18
fу нас не спесивий: я колись п'ять пасом валу віднесла,- він ,спасибі йому,не поцарамонився, узяв і діло зробив.»[3,c.258] Сам портрет судді Квітка малює бурлескними засобами: «А суддя як уздрів бублики, так мерщій за них, та й став у пельку пхати. Рот великий, щоки товсті, так так бублик і втирить у рот; не дуже й жує, так цілком і ковта, аж давиться, аж сльози йому течуть: бачите поспіша у суд до діла.» [3,c.258] Суддя взяв хабаря від Ївги та її діло його зовсім не хвилює: «-Що ж ви мені, ваше благородіє,скажете?-А ось що я тобі скажу,-казав,плямкаючи,суддя,-а ось що ти мені скажи… де се ти таких мудрих бубличків купила?...Об твоєму ділі?..Та що я люблю, що маку багато…Об ділі? Та й олійки багатенько…смачні,смачні…Об твоєму ділі?...Та піджарювані…Приходь завтра,я там усе зроблю та завтра тобі й скажу.» [3,c.258] Та наступного дня суддя нічого не зробив для Ївги: «Суддя тільки вздрів її, зараз за бублики, давай трощити, а їй каже: «Виноват,зовсім забув про твоє діло!» [3,c.259] Суддя, хоч і не виконує своїх обов'язків розказує Ївзі про його величезну купу справ, так він виправдовується перед нею за те, що не зробив нічого для її діла: « Кушати гуляючи буду, та згадати не згадаю. Бо мені,бач,діла багато: усе треба підписувати; так я вже ні об чім і не тямлю, тільки все підписую» [3,c.259]. Письменник майстерно показав байдужість судящих панів до долі скривдженої простої людини. Грицько Квітка-Основ'яненко реалістично зображує типову для кріпосницького ладу мораль, коли пани не вважали кріпаків за людину та чинили з ними як їм заманеться. Грицько Квітка-Основ'яненко засуджує такий суспільний лад та звертається до суддів :«Коли ти суддя, так покинь і карти, і жарти, і всякії скоки. Дав бог день-йди до свого діла та й розглядай пильно, щоб усе по правді зробити; а опісля вже й гуляй!». Грицько Квітка-Основ'яненко говорить суддям про їх християнський обов'язок допомагати бідним та знедоленим людям.
Пошук
Система образів повісті Григорія Квітки-Основ'яненка «Козир-дівка»
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
37
Мова:
Українська
Автор за допомогою сюжетного ходу - проходженням Левка через різні адміністративно-судові інстанції та зіткненням Ївги із різними представниками влади,- показує тих, хто обіймає всі ці адміністративні посади. В результаті виходить гостра сатирична узагальнююча картина:владою народу є відверто ворожа сила - велика олігархія експлуататорів, хабарників, бюрократів та негідників. Пантелеймон Куліш висловлює ось таку думку щодо численних представників влади:«Багато тут перебрав їх списатель, і то все, мабуть, портрети живих людей, бо терся сам він між судовою братією і надививсь на їх ледарство»[14,c. 291].Серед численного волосного й повітового начальства ніхто не допомагає Ївзі в її справі. Всі представники влади змальовані байдужими до людей, ненажерливими та негідними.
8) Образ губернатора
В повісті «Козир-дівка» все ж таки є один представник влади, який виявився небайдужим до горя Ївги та допоміг їй. Грицько Квітка-Основ'яненко створив ідеальний образ губернатора з метою показати яким має бути справжній начальник. Губернатора любить та поважає народ та так говорить про нього: «То він перед народом такий, щоб його шанували та почитували, а прийди до нього, так простішого його й нема. Десять разів розпитає, та все з ласкою,та привітливо, і коли можна що зробити, зараз сам кидається усюди, щоб швидше кінчали діло; коли ж не можна, то розкаже товком, зачим і чому не можна; розговорить, щоб не журився, совіт дасть, що робити; а коли хто бідний, то й подасть на бідність його. Ти його не бійся, він як отець! Недаром сказано:губернатор –усім защита, усі за нього бога молять». [3,c.263].Також причиною такої ідеалізації могла бути самоцензура письменника, що пов'язана з тиском офіційної цензури. Цензура забороняла виставляти на посміховисько губернаторів та ображати їх жартівливим епіграмами. Також Грицько Квітка-Основ'яненко вводить ідеальний образ губернатора з дидактичною метою: він намагається виховувати простих людей у дусі поваги до вищої влади, проводить думку про справедливість та чесність вищої влади. Відбиваються тут й селянські погляди на найвище начальство, що поставив сам цар. Губернатора турбує доля Ївги та він намагається її заспокоїти та допомогти: «Губернатор сам своїми руками підняв її та з ласкою, та пестуючи став її випитувати, об якій нужді вона його просить»[3,c.265]. Він не ображає Ївгу, а помічає її бойовий характер та гнучкий розум, називаючи її «козир-дівкою». Також губернатор після визволення Левка дає їй багато грошей, щоб вона змогла завести своє господарство. Та навіть коли Ївга відмовляється від цих грошей, губернатор визнає її правоту та підкреслює її мудрість. «-Ай,козир дівка!-аж скрикнув губернатор.-Правда,правда твоя, ти умно розсудила: люди вєздє одинакові-і по городам, і по селам, і меж вами, і меж нами.» [3,c.278]. Ївга дуже вдячна губернатору за спасіння та називає його «і батько, і отець, і благодітель!» [3,c.278]. Письменник саме таким чином розумів можливість вирішення конфліктів між експлуатованими та експлуататорами. Та й взагалі все вирішення соціальних питань він покладав на найвищу владу, яка є чесною. Та насправді представники вищої влади не були такими,якими змалював їх у своїй повісті Грицько Квітка- Основ'яненко. Про це зазначає Пантелеймон Куліш: «Тут і губернатор ворочається між ними ,наче іграє в піжмурки: його піймав ,той і його; а правди настоящої, за папірами да чинами не бачить.