Система образів повісті Григорія Квітки-Основ'яненка «Козир-дівка»

Персонажів для своїх творів Грицько Квітка-Основ'яненко змальовує з життя. Автор проникає в характер героїв через їх вчинки,оточення,побут,звичаї. Внутрішню сутність героїв Квітчиних повістей можна найкраще зрозуміти через їхнє буття та міжособистісні стосунки героїв. Кожний вчинок персонажа пояснюється через народно-національні родинні стосунки. Тому в образах героїв Грицька Квітки-Основ'яненка дуже виразно зображується національний характер українського народу, на формування якого впливали такі чинники:християнська мораль,народні звичаї та обряди,давні вірування,сімейні традиції.

Хоча повість «Козир-дівка» відносять до сентиментально-реалістичних творів письменника, все ж таки цей твір став значимим кроком вперед до критичного реалізму. Звичайно, в повісті наявні сентиментальні риси, наприклад весілля Ївги та Левка та торжество справедливості в кінці твору. Та все більше зображується тогочасна жорстока дійсність, безправність простого народу та зловживання владою своїми обов'язками. Вже і жінка-селянка стає більш рішучою, має виразний характер та здатна протистояти несправедливості. У творі переплітаються бурлескні  та сатиричні засоби змалювання героїв ( образи влади), сентиментальне відображення дійсності, ідеалізація героїв (образ ідеальної дівчини-селянки та образ ідеального володаря) та реалістичне зображення дійсності( показ не тільки кращих моральних якостей простого народу,але й зображення їх недоліків;зображення кричущої несправедливості та незахищеності бідної людини). Цим твором автор повчає читачів, при чому читачів різних: це і звичайні селяни, яких автор повчає поводитися чесно, не пліткувати та насміхатися з горя інших, і вищі прошарки суспільства, яких Квітка закликає до чесного виконання своїх обов'язків, захисту та поважного ставлення до простих людей, висміюючи владу та зображуючи ідеального губернатора. Після виходу повісті Євген Гребінка із захопленням відгукнувся про новий твір: «Як то народ пише гарно, по-нашому…»[8,c.593].

 

 

 

Грицько Квітка-Основ'яненко в історії української літератури займає визначне місце. Його творчість сміливо можна назвати початком просвітницького реалізму в українській літературі та предтечею реалізму критичного. Письменник зумів показати всю цінність української  народної мови,  дещо спростити русифікаторсько-неприязне ставлення до української літератури. Квітка зображує в своїх творах реальне життя, яке він бачив на власні очі, він одним із перших виступав з ідеєю поширення теми народу в українській літературі, серед інших українських письменників цього періоду він  найбільш точно відображає тогочасні реалії життя.

Квітка в своїх творах надає перевагу звичайній людині з народу та вважає її найцікавішим предметом зображення. Для творчого методі Квітки характерна ідеалізація своїх героїв(які є вихідцями з народу). Це обумовлено метою творів, яку для себе ставить сам письменник,- навчити , виховати своїх читачів та сформувати в них найкращі риси характеру. Щодо негативних персонажів(представників заможної верстви населення та влади), то для Квітки характерною є тенденційність( аж до карикатурності).  Також письменник стверджував, що справжнім поціновувачем літератури є звичайний народ, а не дворянське товариство. Орієнтація Квітки саме на народне світобачення та сприйняття дійсності була одним із найважливіших факторів народного характеру його творчості.

Збірка «Малороссийские повести» Грицька Квітки-Основ'яненка здобула широку популярність та стала важливим явищем в історії української літератури. Твори, які ввійшли в цю збірку, стали великим кроком вперед до зображення реального життя селянства. Вихідці з демократичного середовища в попередніх українських художніх творах зображувались переважно в комічному плані, та в «Малороссийский повестях» це вже високодуховні люди, які уособлюють морально-естетичний ідеал письменника.

Соціально-побутова «Козир-дівка» є доказом того, що у творчості Квітки наявна еволюція в реальному відображенні дійсності. Наприклад, в «Марусі» доля персонажів залежить від Божої волі, то в «Козир-дівці» події в житті героїв зумовлюються становими взаєминами та волі до дії самих героїв. Письменник досягає реалістичного принципу в змалюванні характерів. Центральний образ твору-образ ідеальної сільської дівчини,- теж зазнає еволюції. Ївга рішуча, бойова, хазяйновита дівчина та при цьому така ж спокійна, скромна як і Маруся з однойменної повісті. Основними засобами творення образів в «Козир-дівці» виступають характеристика героя іншими персонажами,розкриття психології персонажів через дії та вчинки; обумовленість характеру героя його соціальним становищем та національними традиціями, внутрішні монологи.

В повісті «Козир-дівка» Грицько Квітка-Основ'яненко змалював широку систему образів, взятих з реального життя та з власних спостережень автора. Він використав різні творчі методи: від сентиментальних до бурлескних, що дало змогу відобразити різні характери людей, відмінність простих людей від людей заможних та владних.

Отже, Грицько Квітка-Основ'яненко, щиро захоплюючись простим народом та його високодуховними рисами характеру, створив ряд творів, завдяки яким читач пізнав життя й внутрішній світ простого селянина. З цих творів художньою значимістю вирізняється повість «Козир-дівка» з її морально-побутовим конфліктом, з викриттям негативних суспільних явищ та цікавою системою образів. Автору вдалось змалювати різні верстви суспільства, показати всі недоліки тогочасного життя та наблизити українську літературу до критичного реалізму.

 

 

1. Борзенко О. «Малороссийские повести» Г.Ф.Квітки-Основ'яненка :образ реальності//Збірник Харківського історико-філологічного товариства -Харків,1993.-с.85 - 92
2. Вільна Я.Гуманізм прози Г. Квітки-Основ'яненка і засади соціодетермінізму в оцінці творчості письменника/Я.Вільна//Слово і час.-2004.-№9.-с.22-30
3. Г.Квітка-Основ'яненко. Твори в 2-х т.Т.1.Повісті та оповідання,                           К.: «Дніпро»,1978. -с.233-284
4. Гончар О.І. Григорій Квітка-Основ'яненко :Життя і творчість-К.,1969
5. Гончар О.І. Григорій Квітка-Основ'яненко:Літературний портрет-К.,1964
6. Гончар О.І. Григорій Квітка-Основ'яненко.Семінарій.Вид.2-е.,доп.,К., :«Вища школа»,1978, 224с.
7. Горболіс Л. Народно-національні характери у творах  Г. Квітки-Основ'яненка/Л. Горболіс//Березіль.-1994.-№9-10.-с.176-180
8. Гребінка Є.П. Твори в 3-х томах.Т.3.-К,1981.-с.593
9. Джулай Д.Корифей української прози/Д. Джулай //Літературна Україна.-2013.-№ 44.-с.1
10. Зеров М. Григорій Квітка-Основ'яненко/Твори в 2-х т./М.Зеров;упоряд.:Г.П.Кочур,Д.В. Павличко.-К.: Дніпро,1990.-Т.2:Історико-літературні та літературознавчі праці.-с.52-64
11. Зеров М. Квітка й пізніша українська проза / Микола Зеров // Життя й революція. — 1928. — № 12. — С. 105—113.
12. Зубков С.Д. Григорій Квітка-Основ'яненко:Життя і творчість-К.,1978
13. Ільєнко І. Григорій Квітка-Основ'яненко.К.,1973
14. Історія української літератури XIX століття:у 3 кн.Кн.1:За ред.М.Т.Яценка.-К., «Либідь»,1995
15. Куліш П. Григорій Квітка й його повісті//Історія української літературної критики та літературознавства:Хрестоматія:Навч.посіб.:у 3 кн.Кн.1.-К.,1996.-с.278-293
16. Сентиментально-реалістичні повісті Г. Квітки-Основ'яненка //Історія української літератури( Перші десятиріччя XIX ст.):Підручник.-К.,1992.-с.272-284
17. Субтельний О.Україна:історія/Пер. З англ.. Ю.І. Шевчука;Вст.ст. С.В. Кульчицького.-3-тє вид.,перероб.і доп.-К.:Либідь,1993-720с.
18. Трофименко В. Літературно-естетичні погляди Г. Квітки - Основ'яненка в контексті європейського просвітництва//Слово і час.-1997.-№9.-с.36-40
19. Франко І.Нарис історії українсько-руської літератури до 1890р.-Львів.,1910(с.89)
20. Чалий Д. Квітка- Основ'яненко (Творчість),К.,1962